Справа № 522/15373/19
Провадження 1-кп/522/703/21
Іменем України
25 серпня 2021 року Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - - ОСОБА_2
під час судового розгляду у кримінальному провадженні №12019162500001715 від 26 липня 2019 року, № 1202062500000453 від 05.03.2020 року на підставі обвинувального акту за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засуджений:21.02.2011 року, Суворовським районним судом м. Одеси за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.75, 104, 76 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки, 19.12.2012 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70, 71 КК України на строк до 4-х років та 1 місяця позбавлення волі, на теперішній час обвинувальний акт за ч.ч.2,3 ст. 185 КК України перебуває на розгляді Суворовського районного суду м. Одеси, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Одеси, українця, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше засуджений: 19.12.2012 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч.2 ст185, ч.2 ст. 186, ч.70 КК України до 4-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75, ст.76, ст.104 КК України; 19.06.2014 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.1 ст 185 КК України, 1 рік п.в., ст. 75, ст.76 КК України на 1 рік іспитового строку, 11.07.2016 року Суворовським райнним м.Одеси ч.3 ст.15, ч. 1 ст.185 КК України до 1-го року позбавлення волі, на підставі ст. 75, ст.76 КК України до 1 року іспитового строку; 03.11.2017 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст.185 КК України, на підставі ст. 71 КК України до 1-го року та 6-ти місяців позбавлення волі, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5
захисник - ОСОБА_6
обвинувачені - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Розглядаючи в порядку, передбаченому ч.3 ст.331 КПК України, питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинувачених до спливу продовженого строку, суд встановив наступне.
Прокурор в судовому засіданні просив суд продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Захисники та обвинувачені просили змінити запобіжний захід на більш м'який.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, суд приходить до наступного.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, приходить до висновку, що строк тримання обвинувачених під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Частиною 3 ст.199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який карається позбавленням волі до шести років, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, не одружений ,раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який карається позбавленням волі до шести років, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, не одружений, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності.
Викладене свідчить, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати.
Зазначені обставини дають підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть вчинити нові злочини чи переховуватися від суду.
Застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч.2 ст183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Зважаючи на положення п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених КПК України, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
Керуючись Гл.18, ст.ст. 314-316, 291, 342-355 КПК України, суд, -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» терміном на 60 днів, тобто до 23.10.2021 включно без визначення розміру застави.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» терміном на 60 днів, тобто до 23.10.2021 включно без визначення розміру застави.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом пяти днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1
25.08.2021