Справа № 127/20010/21
Провадження № 1-в/127/531/21
20 серпня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Клопотання ОСОБА_5 мотивував тим, що він відбуває покарання в ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі за ч. 2, 3 ст. 185 КК України та просить застосувати до нього ст. 81 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши, що ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення.
В судовому засіданні представник ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» просив відмовити у задоволенні клопотання. Повідомив, що засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання один раз заохочувався, не працевлаштований, трудового договору з ним не укладено.
Засуджений, що приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції просив задовольнити клопотання та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та особову справу засудженого, дійшов висновку про недоцільність застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання щодо ОСОБА_5 з наступних підстав.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
З особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_5 відбуває покарання у виді позбавлення волі на підставі вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 27.02.2019 року, яким його визнано винуватим та засуджено за ст. 395 КК України до 3 місяців арешту. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 28.03.2018 року та призначено йому остаточну міру покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Початок строку покарання з 27.02.2019 року. На момент звернення із клопотанням ОСОБА_5 відповідно до ч. 3 ст. 81 КК України може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до характеристики на засудженого, ОСОБА_5 виконує обов'язки днювального відділення СПС. Однак з показань представника колонії та особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_5 не працевлаштований, трудового договору з ним не укладено, доходів за виконання обов'язків днювального він не отримує. Крім того, 27.11.2020 року відповідно до рішення комісії установи ОСОБА_5 відмовлено в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, як особі, яка не стала на шлях виправлення.
З копії витягу з протоколу № 13 від 06.07.2021 року вбачається, що ОСОБА_5 відмовлено в умовно-достроковому звільненні, оскільки він не довів своє виправлення.
Згідно з довідкою про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень на засудженого та копії витягу з наказу, ОСОБА_5 протягом відбування покарання отримав лише одне заохочення за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці - 05.07.2021 року.
Згідно із вимогами ст. 81 КК України застосування умовно-дострокового звільнення можливе лише якщо засуджений сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення.
Жодного доказу працевлаштування та нарахування засудженому заробітної плати матеріали клопотання та особової справи не містять.
Вище вказані обставини не дають підстав вважати, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки останній не працевлаштований.
Таким чином, виходячи з того, що питання про можливість умовно-дострокового звільнення є правом, а не обов'язком суду, враховуючи сукупність вищенаведених даних у справі, суд не вбачає сумлінної поведінки та сумлінного ставлення до праці засудженого, а відповідно і його виправлення, що зумовлює відмову в задоволені клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 395, 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд, -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а особою, яка утримується під вартою протягом того ж строку з дня вручення копії ухвали.
Суддя :