ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6960/21
провадження № 2/753/5899/21
"29" червня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-
У квітні 2021 представник позивача Власюк В.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) та на підставі ордеру серія АІ №1098995 від 24.03.2021, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 , відповідач) про стягнення коштів у розмірі 10 000 доларів ( 279 694 грн на день складання позову - 30.03.2021). Позов обґрунтовано наступним. 11.10.2019 позивач на підставі усного договору позики у відповідності до розписки від 11.10.2019 надав відповідачу в борг 10 000 доларів строком на 12 місяців. На день подачі позову до суду, відповідачем не виконано своїх зобов'язань та не повернуто борг позивачу. Позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою, однак відповідач на неї не відреагував, грошових коштів не повернув, а тому позивач звертається в суд з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 23.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
31.05.2021 поштовими засобами зв'язку до суду надійшов відзив із запереченнями проти позову, в якому відповідач посилається на наступне. В рахунок погашення боргу за розпискою від 11.10.2019 ОСОБА_2 видав доручення ОСОБА_1 з правом розпорядження автомобілем. ОСОБА_1 на підставі цієї довіреності продав автомобіль на користь третьої особи, а кошти, виручені з продажу, залишив собі в рахунок погашення боргу за розпискою, який є предметом даного позову. Таким чином, відповідач вважає, що вартість автомобіля фактично дорівнює боргу за розпискою, а тому боргу перед позивачем у нього не існує. Також просив призначити судове засідання та витребувати у Регіонального сервісного центру документи, на підставі яких було відчужено автомобіль.
14.06.2021 поштовими засобами зв'язку до суду надійшла відповідь на відзив з посиланнями на наступне. Позивач не заперечує, що 11.07.2020 відповідач видав на його ім'я довіреність для укладення договору купівлі-продажу автомобіля з потенційним покупцем, водночас, даний автомобіль не передавався йому у власність. Позивач на прохання відповідача знайшов покупця на його автомобіль, уклав необхідні договори для його відчуження в інтересах відповідача третій особі, а кошти з продажу третя особа передала безпосередньо відповідачу. Таким чином, позивач заперечує проти твердження відповідача, що передача автомобіля буде в рахунок погашення боргу за розпискою, оскільки жодної передачі авто у власність позивачу не існувало, автомобіль було передано за дорученням відповідача та в його інтересах у власність третій особі. Також, позивач заперечує проти клопотання відповідача про витребування доказів зважаючи на його необґрунтованість та безпідставність.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Розглядаючи прохання відповідача про призначення судового засідання, суд керується наступним. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Згідно ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд приходить висновку про відмову у задоволенні прохання відповідача ОСОБА_2 про розгляд вказаної цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Розглядаючи клопотання відповідача про витребування у Регіонального сервісного центру документи, на підставі яких було відчужено автомобіль, суд дійшов висновку про необґрунтованість такого клопотання з таких підстав.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленні при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).
За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Стаття 84 цього Кодексу визначає, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Враховуючи, що предметом даного позову є вимоги про стягнення боргу за розпискою, тягар доказування існування такого боргу та його розміру покладається на позивача.
На підтвердження вимог позову позивачем надано копію розписки від 11.10.2019, проти написання якої відповідач не заперечує.
З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що документи, на підставі яких було відчужено автомобіль відповідача, містять будь-яку інформацію щодо предмета доказування.
Більше того, відповідачем не обґрунтовано необхідність витребування таких доказів, а також не додано підтвердження неможливості самостійно отримати вказані документи, зважаючи на те, що він є стороною договору купівлі-продажу автомобіля як власник автомобіля на момент відчуження.
Отже, дослідивши заяви по суті справи та докази, надані сторонами, суд вбачає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що 11.10.2019 ОСОБА_2 отримав у борг у ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 10 000 доларів строком на 12 місяців, що підтверджується розпискою /а.с.4/ та не заперечується відповідачем.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Зважаючи на положення частини 2 статті 1047 ЦК України, розписка відповідача, яка посвідчує передання йому позивачем грошових коштів і містить вказівку на його зобов'язання повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, розцінюються судом як доказ укладення між сторонами договору позики.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові № 61-33891св18.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу боргу, який за домовленістю сторін був замінений позиковим зобов'язанням.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором позики позикодавець передає позичальникові у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на день звернення позивачем до суду, відповідач у зазначений строк не виконав свої зобов'язання, доказів зворотного суду не надано.
Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором позики від 11.10.2019 щодо повернення позивачеві суми позики після спливу 12 місяців.
В свою чергу, відповідач, користуючись своїм право на подання відзиву, не надав суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу, який би свідчив про виконання ним своїх зобов'язань в повному обсязі чи частково. Обставина продажу автомобіля, на яку посилається відповідач, не входить до предмету доказування у даній справі.
Судовий збір стягнути з відповідача на користь позивача, у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 282, 284,
354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 279 694 грн та судовий збір в розмірі 2 796,94 грн, а всього 282 490,94 грн.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О.Заставенко