ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8237/21
провадження № 2/753/6232/21
"13" серпня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -
В квітні 2021 року позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики.
В обґрунтування позову зазначив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошових коштів від 20.10.2020 на суму 41285,96 грн., зі строком повернення до 21.10.2020 включно. Вказаним договором позики встановлено, що у разі неповернення боргу у строк, ОСОБА_2 зобов'язався сплатити штраф у розмірі 10000,00 грн. Відповідач зобов'язання за договором позики не виконав, грошові кошти позивачу не повернув, з урахуванням чого позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 41285,96 грн., штраф у розмірі 10000,00 грн, а також 3 % річних за період з 22.10.2020 по 20.04.2021, що становить 613,54 грн. та інфляційні втрати у сумі 2623,16 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24.05.2021 було відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін. Роз'яснено відповідачу право протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали надіслати до суду відзив на позовну заяву, письмові докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач у строк встановлений в ухвалі суду відзив не надав.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
За п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Таким чином, відповідач вважається належно повідомленим про розгляд даної справи.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
При вирішенні вимог даного позову, суд керується нормами цивільного процесуального законодавства, які визначають правила доказування у цивільному процесі, та положеннями матеріального закону, які регулюють зобов'язання, що виникають за договорами позики.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 20.10.2020 відповідач ОСОБА_2 взяв в борг у позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 41 285, 96 грн., зі строком повернення до 21.10.2020, що підтверджується копією розписки, що наявна в матеріалах справи. Вказаним договором позики встановлено штраф за несвоєчасне повернення коштів в сумі 10000, 00 грн.
Відповідач добровільно не виконав зобов'язання за договором позики, у строк встановлений договором кошти не повернув.
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За положеннями частин першої та другої ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За положеннями частин першої та другої ст. 552 ЦК України, сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Правовий аналіз норм статей 525, 526, 551,552, 599, 611, 625 ЦК України свідчить про те, що боржник, який не виконав зобов'язання у повному обсязі за неможливості його виконання, не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, не припиняє правовідносин сторін цього договору та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбаченої статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Зазначена позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Таким чином, між сторонами існувало зобов'язання, яке є грошовим. Дане зобов'язання було простроченим, оскільки відповідач ОСОБА_2 своєчасно його не виконав, борг позивачу не повернув, тому до даних правовідносин підлягають застосуванню вимоги ст. 625 ЦК України.
Розмір 3% річних від невиконаного грошового зобов'язання за період з 22.10.2020 по 20.04.2021, складає суму в розмірі - 613,54 грн., розмір інфляційних втрат за період 22.10.2020 по 15.04.2021 складає 2623,16 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що відповідачем не виконане грошове зобов'язання перед позивачем, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики грошових коштів від 20.10.2020 у розмірі 54522,66 грн., з яких: 41285,96 грн. - сума основного боргу, 10000 грн.- штраф за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо повернення коштів, 2623,16 грн. - інфляційні втрати, 613,54 грн.- три проценти річних.
За правилом, встановленим статтею 141 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак із відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 908 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики у розмірі 54522,66 грн., з яких: 41285,96 грн. - сума основного боргу, 10000 грн.- штраф за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо повернення коштів, 2623,16 грн. - інфляційні втрати, 613,54 грн.- три проценти річних.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Ю.С. МИЦИК