Справа № 372/3604/20
Провадження 1-кс-971/21
ухвала
Іменем України
18 серпня 2021 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, погоджене прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, громадянина України, який має повну середню освіту, не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в силу ст.89 КК України,
18.08.2021 року до суду надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , який підозрюється в вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Відповідно до наданих суду матеріалів, 20 жовтня 2020 року близько 12 години 00 хвилин, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщені Свято-Хресто-Воздвиженській церкві, що розташована за адресою: Київська область, місто Обухів, вулиця Каштанова 15-А та діючи умисно, переслідуючи злочинний намір, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, повторно, вирішив відкрито викрасти грошові кошти, які знаходилися в скриньці для пожертв, що розташована в приміщені вище вказаної церкви.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_6 , пошкодив завіси накладного замикаючого пристрою, який був розташований на скриньці для пожертв та викрав з неї грошові кошти у сумі 263 гривні. Однак був виявлений свідком ОСОБА_7 , яка в той час перебувала в приміщенні церкви. Таким чином ОСОБА_6 , не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця з причин, які не залежали від його волі, був зупинений ОСОБА_7 .
Також відповідно до інформаційної довідки, встановлено, що 07 жовтня 2019 року по спец лінії «102» було повідомлено про крадіжку грошових коштів з приміщення церкви що розташована в АДРЕСА_2 , особа на яку вказав свідок виявився ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та 31.10.2019 року направлено в суд з обвинувальним актом ч.2 ст. 185 КК України.
20 жовтня 2020 року матеріали досудового розслідування по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110230001482.
21 жовтня 2020 року ОСОБА_6 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.15, ч. 2 ст. 186 КК України.
Обґрунтованість підозри підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними по провадженню доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 20.10.2020 року; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_7 від 20.10.2020 року; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_8 , від 20.10.2020 року; протоколом огляду місця події від 20.10.2020 року, за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом затримання особи ОСОБА_6 ,, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.10.2020 року.
22 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_6 , слідчим суддею Обухівського районного суду було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , а також були покладені обов'язки на останнього, прибувати до слідчого СВ Обухівського ВП ГУНП в Київській області за першою вимогою та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
22 жовтня 2020 року слідчим Обухівського ВП, було вручено ОСОБА_6 , три повістки про виклик до Обухівського ВП ГУНП в Київській області, для проведення слідчих дій, де останній у відмітці «отримав» останній поставив свій підпис.
07 листопада 2020 року слідчим винесено рапорт про те, що ОСОБА_6 , в ті дні на які останньому були зазначені повістки про виклик до Обухівського ВП не з'явився, про причини свого неприбуття слідчому не повідомив. Також останній на телефонні дзвінки не відповідає.
09 листопада 2020 року слідчим Обухівського ВП ГУНП в Київській області надано доручення про проведення слідчих (розшукових) дій (негласних слідчих (розшукових) дій))у порядку ст. 40 КПК України, а саме вручити ОСОБА_6 , повістку про виклик та забезпечити явку останнього до Обухівського ВП ГУНП в Київській області.
15 листопада надійшов рапорт від оперативного працівника Обухівського ВП ГУНП в Київській області, про те, що на телефонні дзвінки ОСОБА_6 , не відповідає, за місцем проживання та відбуванням цілодобового домашнього арешту, останній відсутній тому відповідно до вище вказаного вручити повістку про виклик та забезпечити явку до Обухівського ВП підозрюваного ОСОБА_6 , не видалось за можливим.
ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 6 років .
Вислухавши учасників розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
В клопотанні слідчим, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.
Прокурор та слідчий в суді довели обставини, викладені в клопотанні слідчого, посилались на те, що підозрюваний може ухилятись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.
Захисник заперечив проти клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, достатності іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання заперечив просив обрати йому більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вважаю, що під час розгляду клопотання в повному обсязі виконано вимоги статтей 177, 178, 194 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, встановлено і враховано слідчим суддею всі інші визначені законом обставини.
Оцінюючи доводи сторони захисту про те, що підозрюваний необґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України слід прийняти до уваги, що з досліджених письмових доказів, зокрема витягу з кримінального провадження, протоколу прийняття заяви про вчинене правопорушення, протоколу огляду місця події, протоколу допиту представника потерпілого, протоколу затримання, повідомлення про підозру, інших матеріалів кримінального провадження, вбачається, що підозрюваний може бути причетним до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.
Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Із поданих слідчому судді матеріалів вбачається, що підозрюваний міг перебувати у час скоєння злочину на місці його вчинення, стороною захисту не наведено спростувань достовірності викладених у клопотанні обставин причетності підозрюваного до вчинення злочинних діянь, тому підозра є достатньо обґрунтована, а питання правильності остаточної кваліфікації і доведення винуватості у вчиненні злочину не може вирішуватись на цій стадії кримінального провадження та є передчасним.
За таких обставин, вважаю, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні вказаного у клопотанні злочину є достатньо обґрунтована, оскільки існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому перевірка доведеності вини підозрюваного, встановлення його винності у скоєнні інкримінованого злочину виходять за межі цього судового розгляду та предмету доказування у цій справі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:
-п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) та (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдова) слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину пов'язаного з незакінченим замахом на відкрите викрадення чужого майна (грабежі) вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, міцних соціальних зв'язків та утриманців не має, відсутнє офіційне підтвердження про його працевлаштування, не має постійного джерела доходів, і переховувався на даний час від органів досудового розслідування, що підвищує ризик переховування підозрюваного від слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
-п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків, а саме ОСОБА_7 , у цьому ж кримінальному провадженні оскільки, на даний час у кримінальному провадженні не зібрані всі докази, а тому незаконний вплив з боку підозрюваного на учасників кримінального провадження може призвести до зміни їх показів та перешкодити кримінальному провадженню таким чином, а тому, існують підстави вважати, що ОСОБА_6 , може залякувати або вчиняти інші протиправні дії відносно свідків та потерпілого, спрямовані до їхньої відмови в подальшому давати показання стосовно обставин вчиненого злочину чи спотворення об'єктивної істини;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний вже притягувався до кримінальної відповідальності, що підкреслює небажання останнього ставати на шлях виправлення.
Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, 31.10.2019 року обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України направлено до суду, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має місця роботи, офіційних джерел доходу, неодружений, враховуючи його майновий стан, репутацію, відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків, , а також те, що санкція ч. 2 ст. 186 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків.
Крім того, вважаю неможливим обрання більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, оскільки в разі застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання чи домашній арешт, органи досудового розслідування не зможуть в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матимуть можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками кримінального провадження, здійснення останнім впливу на свідків по кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по провадженню.
Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано, оскільки під впливом розуміння інкримінованого її правопорушення ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано до підозрюваного у зв'язку з тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та може уникати явки до органу досудового слідства та переховуватись, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення розслідування.
До підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відсутні особи, які можуть виступити його поручителями.
Тому застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а інтереси суспільства переважають обмеження в правах, які має підозрюваний ОСОБА_6 на час досудового розслідування.
За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства і змагальності сторін, оцінивши всі подані доводи і докази, вважаю, що доводи клопотання знайшли об'єктивне підтвердження під час судового розгляду, тому немає достатніх підстав для відмови у задоволенні клопотання.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється підозрюваний, його майновий та сімейний стан, відсутність місця роботи та джерела доходів, а також розмір заподіяної шкоди, вважаю за необхідне визначити розмір застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, слід прийти до висновку, що вказаний розмір застави не є непропорційним, не порушує право на свободу та особисту недоторканість, передбачене ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає положенням ч.5 ст. 182 КПК України.
Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до часу закінчення дії цієї ухвали, вважаю за необхідне покласти на нього певні обов'язки.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст.ст. 177-179, 182-184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України,
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання.
Строк дії ухвали - до 16 жовтня 2021 року включно.
Визначити розмір застави у вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 190 320 грн. (сто дев'яносто тисяч триста двадцять гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119; банк отримувача Держказначейська служба України, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали до 16 жовтня 2021 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати на виклики до слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора;
-не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватись від спілкування із свідками по вказаному кримінальному провадженню, а також з особами, які брали участь в якості понятих та свідків під час проведення слідчих, процесуальних дій.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16 жовтня 2021 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1