10.08.21
Справа № 522/15977/20
Провадження №2/522/2286/21
10 серпня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючої судді Свяченої Ю.Б.
при секретарі судового засідання Прусс О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними діями детективів НАБУ під час проведення оперативно-розшукових заходів,-
17 вересня 2020року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Національного антикорупційного бюро України, Державної казначейської служби України, та уточнивши позов, просив про відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними діями детективів НАБУ під час проведення оперативно-розшукових заходів у розмірі 61 980,00 гривень, а також судові витрати у розмірі 6000,00 гривень.
Позов обґрунтовано наступним.
На підставі ухвал Вищого антикорупційного суду від 23 червня 2020 року по справах № 991/5178/20 та № 991/5179/20, 2 липня 2020 року детективом Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Романюком М.О., за участю детектива Національного антикорупційного бюро України Марчука О.Л. проведено обшук у квартирах за адресою: АДРЕСА_1 (об'єднані в одне житлове приміщення), які перебувають у приватній власності ОСОБА_1 .
Під час проведення обшуку 02 липня 2020 року у зазначених квартирах детективами Національного антикорупційного бюро України Романюком М. О. та Марчуком О.Л. було здійснено численну кількість дій, які не відповідають приписам кримінального процесуального законодавства щодо процедури проведення обшуку як слідчої (розшукової) дії, а саме:
- незважаючи на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся відчиняти вхідні двері (у присутності представника Ради адвокатів Одеської області), детективом НАБУ Романюком М.О. за участю детектива НАБУ Марчука О.Л., без дотримання вимог чинного законодавства, за відсутності представника Ради адвокатів Одеської області, було здійснено примусове відкриття вхідної двері до АДРЕСА_1 ;
- під час проведення обшуку детективами НАБУ взламано сейф у відсутності ОСОБА_1 , що суперечить вимогам ч. 6 ст. 236 КПК України
Неправовірними діями детективів НАБУ від час проведення обшуку йому спричинена майнова шкода у розмірі 61 980,00 гривень, а саме: вхідні двері були зламуванні за допомогою лому, внаслідок чого їх подальше використання стало неможливим та позивач був змушений за власні кошти їх замінити. Вартість заміни дверей складає 17 780,00 гривень. Під час проведення обшуку було взламано сейф, що призвело до неможливості подальшого використання сейфу за цільовим призначенням. Вартість заміни пошкодженого сейфу складає 27 600,00 гривень. Також позивач зазначив, що внаслідок неправомірних дій детективів НАБУ йому стало зле, внаслідок чого його було госпіталізовано до медичного закладу «Intosana» з діагнозом ішемічна хвороба серця, постінфарктний кардіосклероз; гіпертонічна хвороба ІІІ ступеню, ризик 4; неускладнений гіпертензивний криз по церебральному типу. Вартість за медичні послуги склала 16 600,00 гривень.
17 липня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про вчинення працівника НАБУ кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України відкрито кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №52030000000000444.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року задоволено скаргу Ради адвокатів Одеської області на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ. Суд зобов'язав службову особу Національного антикорупційного бюро України, до компетенції якої входить внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, зазначені в заяві про вчинення кримінального правопорушення № 253/о/9-20 від 08 липня 2020 року, поданої Радою адвокатів Одеської області, яка отримана та зареєстрована Національним антикорупційним бюро України; розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Посилаючись на те, що неправомірними діями детективами НАБУ під час проведення обшуку ОСОБА_1 спричинена майнова шкода у розмірі 61 980,00 гривень, позивач просить про задоволення позову.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2020 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Справа призначена до розгляду на 02 грудня 2020 року.
У судове засідання 02 грудня 2020 року з'явився представник позивача. Інші учасники справи не з'явились, по день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник НАБУ подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 08 лютого 2021 року.
08 лютого 2021 року у судове засідання з'явився представник ОСОБА_1 . Інші учасники справи не з'явились, по день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
У судове засідання 31 березня 2021 року з'явився представник позивача. Інші учасники справи не з'явились, по день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник НАБУ подав клопотання про розгляд справи без участі. Розгляд справи відкладено 14 червня 2021 року
У судове засідання 14 червня 2021 року з'явився представник позивача ОСОБА_1 . Інші учасники справи не з'явились, по день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Про причини неявки не повідомили. Розгляд справи відкладено 10 серпня 2021 року.
10 серпня 2021 року у судове засідання учасники справи не з'явились, по день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник позивача ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи без участі, позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
04 січня 2021 року в Приморському районному суді м. Одесі зареєстрований відзив Головного управління державної казначейської служби в Одеській області.
У відзиві представник Державної казначейської служби України зазначає:
Боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є Держава Україна, як учасник цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Такими органами у цій справі є Національне корупційне бюро України (дії посадових осіб яких призвели до безспірного стягнення коштів) та Державна казначейська служба України (яка відповідно до законодавства є органом, який здійснює безспірне списання коштів на підставі рішення суду). Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. Належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, а держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначає порушником своїх прав. Залучення або ж не залучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц.Згідно мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що отримують фінансування з Державного та місцевих бюджетів у 2020 році, Національне антикорукпційне бюро України обслуговується в Державній казначейській службі України на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування, котре не було залучено до розгляду справи ані в якості відповідача, ані в якості третьої особи. При встановленні судом дійсного спричинення шкоди позивачу, стягнення повинно проводитись з рахунків винних органів, як розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, рахунки яких відкриті в територіальному органі Державної казначейської служби України (тобто, безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджетних установ) без зазначення у резолютивній частині рішення органу, через який має здійснюватись безспірне списання. Також у своєму відзиві Державна казначейська служба України зазначає, що позивачем ОСОБА_1 не надано жодного судового рішення, яким би було визнано незаконними дії НАБУ під час проведення обшуку, а тому позов є необґрунтованим.
11 січня 2021 року в суді зареєстрований відзив Національного антикорупційного бюро України на позовну заяву ОСОБА_1 .
У відзиві на позов представник відповідача НАБУ зазначає:
23 червня 2020 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлені дві ухвали від 23 червня 2020 року про надання дозволу на проведення обшуків за фактичним місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання, виявлення та вилучення предметів та документів. Перед проведенням обшуку детективами НАБУ було повідомлено ОСОБА_1 про наявній дозвіл слідчого судді на проведення обшуку житлової квартири ОСОБА_1 та вказано на необхідність негайного допуску детективів до приміщення. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не виконав неодноразові законні вимоги детективів щодо допуску останніх у приміщення квартири. А також у зв'язку із наявною інформацією про знищення ним речей, предметів та документів, які мають значення доказів у кримінальному провадженні, детективами НАБУ відповідно до ч. 6 ст. 236 КПК України та ухвал від 23 червня 2020 року примусово відчинено вхідні двері АДРЕСА_1 . Повідомлення до Ради адвокатів Одеської області про проведення обшуку в помешканні ОСОБА_1 було спрямовано завчасно детективом Національного бюро на електронну пошту Ради адвокатів Одеської області вночі 02 липня 2020 року. Під час проведення обшуку був присутній представник Ради адвокатів Одеського області, що підтверджується протоколом обшуку від 02 липня 2020 року. Під час проведення обшуку 02 липня 2020 року з 07 год 23 хв. до 16 год. 34 хв. здійснювалася відеофіксація вищевказаної слідчої дії, про що зазначено у протоколі обшуку. Тобто дії детективів щодо проведення обшуку у приміщенні позивача відповідають вимогам КПК України. Позивачем не доведено необхідності здійснення витрат, які він ймовірно поніс на купівлю дверей, сейфу та лікування. Так, позивач перебував дві доби у приватній лікарні, де одномісне добове розміщення коштує 7 900, 00 грн. Необхідність перебування позивача в лікарні з такими умовами жодним чином не обґрунтована в позовній заяві з посиланням на відповідні докази. Також позивачем не доведено, що ним дійсно здійснено витрати, які він мусив зробити для відновлення свого порушеного права (зокрема, документ «замовлення» жодним чином не свідчить про придбання дверей для вказаних цілей, а платіжні документи щодо придбання сейфу не свідчать про витрати саме з боку позивача). Витрати, ймовірно зроблені позивачем, жодним чином не пов'язані з незаконними діями детективів Національного бюро. Відтак причинний зв'язок між нібито неправомірними діями детективів Національного бюро та шкодою відсутній.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 21 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч.1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. ст. 1173, 1174 ЦК України).
Однією із засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, гарантоване ст.24 КПК України.
За правилом частини другої статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. Таким чином, в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування реалізується така засада кримінального судочинства, як реалізація особою права на оскарження їх процесуальних рішень, дій чи бездіяльності до суду.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/5178/20 та № 991/5179/20 від 23 червня 2020 року надано дозвіл в рамках кримінального провадження № 42017000000001097 від 10 квітня 2017 року на проведення обшуку квартирах АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_1 . Обшук проведено 02 липня 2020 року, що підтверджується протоколом.
З протоколу про обшук від 02 липня 2020 року вбачається, що через домофон до АДРЕСА_1 ОСОБА_1 повідомлений детективами НАБУ про необхідність впустити до приміщення працівників НАБУ з метою обшуку на підставі ухвал суду від 23 червня 2020 року про проведення обшуку. На вимогу відчинити двері, ОСОБА_1 відмовився відчинити вхідні двері до квартири АДРЕСА_1 . У подальшому, у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 в добровільному порядку відчинити двері, вхідні двері до АДРЕСА_2 були примусово відчинені шляхом їх взламування. Після цього ОСОБА_1 в присутності його дружини ОСОБА_4 було оголошено ухвалу від 23 червня 2020 року про проведення обшуку. Обшук проведено за участі двох понятих, адвоката ОСОБА_1 - Фасія В.В. та представника Ради адвокатів Одеської області Чернушича С.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року задоволено скаргу Ради адвокатів Одеської області на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ задоволено. Суд зобов'язав зобов'язав службову особу Національного антикорупційного бюро України, до компетенції якої входить внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не пізніше 24 годин після отримання копії ухвали внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, зазначені в заяві про вчинення кримінального правопорушення № 253/о/9-20 від 08 липня 2020 року, поданої Радою адвокатів Одеської області, яка отримана та зареєстрована Національним антикорупційним бюро України; розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач ОСОБА_1 підставою для відшкодування шкоди зазначив, що під час проведення обшуку 02 липня 2020 року у АДРЕСА_1 детективами Національного антикорупційного бюро України Романюком М. О. та Марчуком О. Л. було здійснено численну кількість дій, а саме:
- незважаючи на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся відчиняти вхідні двері (у присутності представника Ради адвокатів Одеської області), детективом НАБУ Романюком М.О. за участю детектива НАБУ Марчука О.Л., без дотримання вимог чинного законодавства, за відсутності представника Ради адвокатів Одеської області, було здійснено примусове відкриття вхідної двері до АДРЕСА_1 ;
- під час проведення обшуку детективами НАБУ взламано сейф у відсутності ОСОБА_1 , що суперечить вимогам ч. 6 ст. 236 КПК України.
Позивач зазначив, що внаслідок неправомірних дій детективів НАБУ під час проведення обшуку, йому причинена майнова шкода.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
17 липня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про вчинення працівника НАБУ кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України відкрито кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №52030000000000444.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами ст. 1166 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч.1 ст. 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування ч.1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила ч. 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. ст. 1173, 1174 цього Кодексу).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України.
Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.
Згідно із п.2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Відповідно до ч. ч. 1 , 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В позові ОСОБА_1 зазначає, що неправовірними діями детективів НАБУ від час проведення обшуку йому спричинена майнова шкода у розмірі61 980,00 гривень, а саме: вхідні двері були зламуванні за допомогою лому, внаслідок чого їх подальше використання стало неможливим та позивач був змушений за власні кошти їх замінити. Вартість заміни дверей складає 17 780,00 гривень. Під час проведення обшуку було взламано сейф, що призвело до неможливості подальшого використання сейфу за цільовим призначенням. Вартість заміни пошкодженого сейфу складає 27 600,00 гривень. Також позивач зазначив, що внаслідок неправомірних дій детективів НАБУ йому стало зле, внаслідок чого його було госпіталізовано до медичного закладу «Intosana» з діагнозом ішемічна хвороба серця, постінфарктний кардіосклероз; гіпертонічна хвороба ІІІ ступеню, ризик 4; неускладнений гіпертензивний криз по церебральному типу. Вартість за медичні послуги склала 16 600,00 гривень.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені позивачем вимоги, тобто позивач повинен довести факт того, що подія мала місце у певний час і у певному місці, а також довести факт спричинення майнової шкоди.
ОСОБА_1 в позовній заяві посилається на фотознімки вхідних дверей та сейфу, з яких неможливо встановити місце і дату події.
Позивачем не доведено, що ним здійснено витрати, які він мусив зробити для відновлення свого порушення права, зокрема, документ «замовлення» (а.с. 38) про придбання дверей та товарний чек на суму 27600,00 щодо придбання сейфу, не свідчать про витрати саме з боку позивача.
У позовній заяві позивач посилається на те, що дві доби перебував у приватній лікарні. Однак належних доказів того, що перебування у лікарні пов'язано само з неправомірними діями детективів НАБУ під час проведення обшуку у його квартирі, позивач не надав.
Для відшкодування шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, зокрема позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою НАБУ та шкодою. Доводи позивача зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями, які приймалися посадовими особами НАБУ у кримінальному провадженні, натомість у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження порушення його особистих майнових чи процесуальних прав, завдання шкоди його здоров'ю та душевних страждань, а отже заподіяння йому внаслідок неправомірних дій відповідача шкоди. З огляду на наведене, позивачем не обґрунтовано за допомогою належних, достовірних та допустимих доказів незаконності дій детективів НАБУ та причинного зв'язку між цими діями та шкодою.
Враховуючи викладене, позивачем не обґрунтовано за допомогою належних, достовірних та допустимих доказів незаконності дій детективів НАБУ та причинного зв'язку між цими діями та шкодою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,16,21,1166 1173, 1174, 1176 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 76, 81, 89, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними діями детективів Національного антикорупційного бюро України під час проведення оперативно-розшукових заходів, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 16 серпня 2021 року.
Суддя: Ю.Б. Свячена