про відмову в забезпеченні позову
20.08.2021
м. Одеса
Справа № 522/15560/21
Провадження № 2-з/522/429/21
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Кріль Х.С. розглянула заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви.
19.08.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви.
Заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 56,9 кв.м., право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2
ОСОБА_1 зазначає, що на підставі біржового договору купівлі-продажу від 06.08.1999 стала власником кв. АДРЕСА_1 . В серпні 2021 року, маючи намір розпорядитись своєю власністю, дізналася, що право власності на квартиру зареєстровано не за нею, а за ОСОБА_3 , з яким вона перебувала у цивільному шлюбі та має трьох дітей. Право власності на квартиру за ОСОБА_3 набув на підставі заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.03.2010 (№ 2-6330/10). ОСОБА_1 про це не знала, а тому має намір звернутися до суду про скасування зазначеного рішення. Крім того, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. ОСОБА_1 вважає, що відносно спадкового майна померлого можуть вчинятись нотаріальні дії щодо відчуження цієї квартири. З метою запобігання неправомірного відчуження квартири просить забезпечити позов шляхом накладення арешту.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Частинами 1 і 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчинити певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не мотивував, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.
За змістом заяви метою її подання до звернення до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 06.08.1999, укладеного на Одеській новій біржі між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , є запобігання втрати зазначеної квартири в результаті спадкування майна померлого ОСОБА_3 . ОСОБА_1 вважає себе власником спірної квартири.
Проте заявник не надає доказів, які підтверджують, що ОСОБА_2 помер та відкрита спадкова справа, не зазначає чи є спадкоємці. Тобто, обгрунтування заяви не містить таких особливих обставин, які дають підстави для висновку, що квартира дійсно може бути відчужена іншим особам, в той час як ОСОБА_1 претендуватиме на визнання її власником цієї квартири і, власне, це утруднить виконання судового рішення.
Крім того, заявник не надає доказів належності спірної квартири на праві власності саме ОСОБА_2 . Посилання на рішення суду від 11.03.2010 на підставі якого за ним визнано право власності на квартиру, суд не приймає до уваги, оскільки з того часу минуло більше десяти років і право власності на квартиру могли набути інші особи.
З огляду на наведене, заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Х.С. Кріль