Справа № 504/3750/20
провадження №2/504/1275/21
13.08.2021смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Вінської Н.В.,
за участю секретаря - Коцар А.М.,
розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Позивач звернувся до суду із позовом у якому просив стягнути з відповідача 15002,27 грн. в порядку регресу.
У обґрунтування позову зазначив, що 21.02.2015 року ОСОБА_1 проходячи службу у військовій частині НОМЕР_2 , керуючи спеціальним військовим автомобілем «КрАЗ», військовий номер НОМЕР_3 у стані алкогольного сп'яніння здійсним наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 , в наслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають у причинному зв'язку з настанням його смерті, зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 415 КК України. Вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.03.2017 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.415, ч.3 ст. 408 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, цивільний позов ОСОБА_3 до військової частини польова пошта НОМЕР_2 задоволено та стягнуто з військової частини 15002,27 грн. В подальшому військова частина виплатила потерпілій відшкодування у розмірі 15002,27 грн., у зв'язку з чим вони вимушені звернутись до суду із позовом про стягнення з відповідача у порядку регресу зазначеної суми.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 15.04.2021 року, провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідач, у встановлений судом строк, заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження або відзиву на позовну заяву не надала, у зв'язку з чим суд згідно із ч.8 ст. 178 ЦПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч. 1 ст. 280 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи думку представника позивача, викладену в заяві, вивчивши матеріали справи, перевіривши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.09.2014 року №183 ОСОБА_1 зараховано до особливого складу військової частини НОМЕР_1 .
Вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.03.2017 року, встановлено, що 21.02.2015 року ОСОБА_1 керуючи технічно справним спеціальним військовим автомобілем - військовим екскаватором марки «ЕОВ 4421» на базі автомобіля «КрАЗ 255», по вул. Грушова у м. Курахово Мар'їнського району Донецької області, в порушення вимог п.п. 2.9 «А», 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, стверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи необережно, проявляючи злочинну недбалість, не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, будучи неуважним, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним спеціального військового автомобіля - військовий екскаватор марки «ЕОВ 4421» на базі автомобіля «КрАЗ 255», щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, при виїзді на узбіччя поза межами проїзної частини дороги по правому узбіччі (по ходу руху екскаватора), де їхав велосипедист ОСОБА_2 , не вжив належних і своєчасних заходів для зниження швидкості руху керованого ним автомобіля до безпечної, аж до зупинки транспортного засобу, не впорався з керуванням транспортним засобом та здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 , який рухався поза межами проїзної частини дороги по правому узбіччі (по ходу руху екскаватора), внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають у причинному зв'язку з настанням його смерті.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.415, ч.3 ст.408 КК України, та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Цивільний позов ОСОБА_3 до військової частини польова пошта НОМЕР_2 про стягнення суми матеріальної шкоди в розмірі 15 002,27 грн. - задоволено.
З військової частини польова пошта НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто суму матеріальної шкоди в розмірі 15 002,27 грн.
Відповідно до виписці за 09.02.2018 року військова частина НОМЕР_1 здійснила перерахування ОСОБА_3 15002,27 грн. на підставі вироку Артемівського міськрайонного суду Донецької області.
З аналізу змісту глави 82 ЦК «Відшкодування шкоди» вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду».
Так, статтями 1166, 1167 ЦК (відповідальність за завдану майнову та моральну шкоду) передбачено загальне правило, згідно з яким відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.
Статтями 1187, 1188 ЦК обов'язок з відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану в законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки. Ці норми встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.
Так, відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, враховуючи те, що військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) військовим майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, вона на підставі вироку понесла відповідальність згідно з ч.2 ст.1187 ЦК.
Проте, за наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч.1 ст.1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Оскільки вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було заподіяно шкоду, яку було відшкодовано військовою частиною НОМЕР_1 , остання набула права зворотної вимоги (регресу) до нього в розмірі виплаченого відшкодування в сумі позову, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача.
Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280- 282, 354, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) 15002,27 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Н.В. Вінська