Справа № 947/21223/20
Провадження № 2/947/390/21
25.08.2021 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі - Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , треті особи: Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі, Перший Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про звільнення майна з-під арешту,
29 липня 2020 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , треті особи: Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі, Перший Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про звільнення майна з-під арешту, в якій позивач просить суд:
- скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10.04.2008 року по справі №2-3293/08;
- скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 25.09.2008 року по справі №2-6674/08.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 14.08.2020 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.
23.03.2021 року судом було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання призначене на 24.06.2021 року представник позивача не з'явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про особисте сповіщення представника 26.05.2021 року, однак в день судового засідання надав до суду заяву про відкладення судового засідання з підстав зайнятості в іншому судовому засіданні, без надання належних доказів на підтвердження викладених причин.
З урахуванням неявки представника позивача до суду, судом було ухвалено відкласти судове засідання на 25.08.2021 року о 15 год. 30 хв.
У судове засідання призначене на 25.08.2021 року представник позивача не з'явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про сповіщення, про причини неявки суд не повідомив.
Статтею 128 ЦПК України встановлено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
Днем вручення судової повістки є:
1) день вручення судової повістки під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається, судом поштова повістка про повідомлення про дату, час і місце судового засідання була скерована на адресу місцезнаходження позивача - АТ «Райффайзен Банк Аваль», що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9.
При викладених обставинах вбачається, що представник позивача повторно не з'явився у судове засідання без поважних причин, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судових засідань, не повідомивши суд про причини неявки та не надавши до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.
Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Так, у пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Позивач (заявник) зобов'язаний проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (див., наприклад, ухвалу щодо прийнятності у справі «Тойшлер проти Німеччини» ('tag3:14.0pt;tag2:"Roboto Condensed"'>Teuschler v. Germany), заява № 47636/99, від 04 жовтня 2001 року; рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвалу щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року; та рішення у справі «Мускат проти Мальти» (Muscat v. Malta), заява № 24197/10, пункт 44, від 17 липня 2012 року).
Отже, позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, вказані положення процесуального закону мають імперативну норму щодо залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача.
Суд також зазначає, що Верховний Суд в постанові від 22.05.2019 року по справі №310/12817/13, також дійшов висновку, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.
Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Судом також враховується, що позивачем в цій справі є юридична особа - АТ «Райффайзен Банк Аваль», яка має штат працівників, та двічі поспіль не забезпечило явку представника до судового засідання, будучи обізнаним про дату, час і місце проведення судового засідання. Одночасно судом враховується, що з часу відкриття провадження по справі - 14.08.2020 року, представник прийняв участь лише в одному судовому засіданні - 24.11.2020 року.
Отже, позивач будучи ініціатором даного судового провадження, маючи інформацію про дату час та місце судового засідання, в судові засідання не з'являється.
Враховуючи вищевикладене, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, з урахуванням того, що представник позивача повторно не з'явився в судове засідання, без поважних причин, про дату, час і місце проведення якого був належним чином повідомлений, обізнаний, та не повідомивши суд про причини неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, у відповідності до норм Цивільного Процесуального Кодексу України, Конвенції та практики Європейського суду, суд дійшов висновку та вважає, що позовна заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , треті особи: Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі, Перший Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про звільнення майна з-під арешту, підлягає залишенню без розгляду.
Також дії суду не порушують права позивача, оскільки прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Отже, залишення позову без розгляду не порушує право позивача на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежних виконань позивачем своїх процесуальних обов'язків та певною мірою заходом суду для протидіяння здійсненим перепонам для руху справи створюваними недобросовісними учасниками справи, оскільки недієздатність суду протидіяти такім діям є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції, а також оскільки залишення позову без розгляду, не перешкоджає позивачеві для повторного звернення до суду з таким позовом, після усунення умов, що були підставою для залишення його заяви без розгляду.
Керуючись ст. п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд,
Позовну заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , треті особи: Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі, Перший Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про звільнення майна з-під арешту- залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено - 25.08.2021 року.
Головуючий Калініченко Л. В.