25 серпня 2021 року м. Київ
Справа № 760/13467/21
Провадження: № 22-ц/824/12801/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Іванової І.В., Ратнікової В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Риженко Любові Іванівни в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 року, постановлену під головуванням судді Українця В.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити дії,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Риженко Л.І. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що станом на 14 травня 2021 року в провадженні Солом'янського районного суду не було жодних проваджень за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , а тому у суду першої інстанції не було передбачених п. 6 ч. 4 ст. 185 ЦПК України підстав для повернення заяви.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Постановляючи 14 травня 2021 року ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції виходив із положень п.6 ч.4 ст.185 ЦПК України та тієї обставини, що згідно даних автоматизованої системи документообігу Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1.у лютому 2021 року подано до суду аналогічний за змістом позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав (зокрема, в провадженні суду перебуває справа № 760/4300/21), і щодо такого позову на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до положень п. 6 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
З долученої до апеляційної скарги копії ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 01 квітня 2021 року у справі № 760/4300/21 убачається, що ОСОБА_1 у лютому 2021 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії, однак, вказаною ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу.
Зважаючи на вказані обставини, у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права, ухвала Солом'янського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 рокупідлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Риженко Любові Іванівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 04 червня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т.О. Невідома
Судді В.М. Ратнікова
І.В. Іванова