1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 19 серпня 2021 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 05 липня 2021 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Березне, Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції №2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 02 вересня 2021 року, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу такою, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки слідчим суддею не надано належної оцінки доказам та документам, які надано стороною захисту, надавши пріоритет документам, які надані слідчим, без з'ясування їх доцільності - тобто проявила упереджене ставлення до підозрюваного.
Зазначає, що підозра ОСОБА_10 є необґрунтованою та не відповідає вимогам, зазначеним в ст. 277 КПК України, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, - відсутні.
У клопотанні слідчого не наведено достатніх підстав вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, та незаконно впливати на потерпілого чи свідків.
Як стверджує апелянт, підозрюваний має стійкі соціальні зв'язки, а саме сім?ю, малолітніх дітей, роботу, що дає можливість застосування до нього більш м'який запобіжний захід, ніж цілодобовий домашній арешт, оскільки при обранні вказаного запобіжного заходу підозрюваний позбавлений можливості заробляти на життя та утримувати родину.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відділ поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 03 липня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021111040000694, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
03 липня 2021 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та наступного дня повідомлено про підозру в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство), вчиненому із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
05 липня 2021 року слідчий слідчого відділення Відділу поліції №2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , звернувся до Ірпінського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, за адресою: АДРЕСА_2 , з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 05 липня 2021 року вказане клопотання слідчого задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інші способи неналежної процесуальної поведінки.
В сукупності із зазначеними обставинами для вирішення справи згідно з вимогами закону слідчим суддею, всупереч доводам апеляційної скарги, враховано вагомість наявних доказів, які свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, міцність соціальних зв'язків, відсутність підстав, які б переконували суд, що менш суворий запобіжний запобіжній захід здатний запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді про задоволення клопотання органу досудового розслідування, оскільки доведено обставини, за якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Штегмюллер проти Австрії» вказав, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного (обвинуваченого) на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, всупереч доводам апеляційної скарги.
Слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати його, у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження.
Слід зазначити про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Окрім того, органами досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які оцінені слідчим суддею в межах КПК України наданих на даній стадії кримінального провадження, що дає законні підстави для обмеження свободи ОСОБА_6 відтак враховуючи всі обставини у їх сукупності, підстав для відмови в застосуванні, або ж для застосування більш м'якого запобіжного заходу не встановлено.
Посилання апелянта на те, що оскаржувана ухвала є незаконною і необґрунтованою, через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу дослідив всі обставини, з'ясування яких, могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
Доводи захисника та підозрюваного щодо невідповідності повідомлення про підозру змісту вимогам ст. 277 КПК України, - не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки захисник вправі оскаржити повідомлення про підозру в порядку ст. 303 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181,194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 05 липня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції №2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 02 вересня 2021 року, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргузахисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_11 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 367/4899/21 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадження № 11сс/824/4435/2021 Доповідач ОСОБА_11
Категорія ст.181 КПК України