1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 17 серпня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2021 року,
за участі: прокурора представника ОСОБА_5 ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , накладено арешт на майно, яке вилучено 18 листопада 2020 під час проведення обшуку приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №12020100010003259, відомості щодо якого внесені 02.06.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Щодо строку апеляційного оскарження зазначає, що 26 травня 2021 року слідчим суддею клопотання про арешт майна розглянуто без виклику ОСОБА_5 , копію ухвали отримано адвокатом 19 липня 2021 року, апеляційну скаргу подано 23 липня 2021 року.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, клопотання прокурора та ухвала слідчого судді не містить жодних фактів та обставин вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Окрім того, матеріали провадження не містять правових підстав, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України. Органом досудового розслідування не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які посилався у клопотанні.
На думку представника, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з огляду на відсутність чітко визначеної суми грошових коштів, яку необхідно арештувати, як це визначено ч. 8 ст. 170 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив поновити строк на апеляційне оскарження та задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив проти поновлення строку на апеляційне оскарження та задоволення апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропущено, з огляду на положення абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Голосіївським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 02 червня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020100010003259, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Голосіївського УП надійшла заява представника АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ідентифікаційний код : 21133352) ОСОБА_8 , щодо шахрайських дій невстановленої особи, які виразились у заволодінні грошовими коштами під приводом проведення тестових операцій з банківськими картками.
За результатами здійснення ряду слідчих (оперативних) дій підтверджено причетність до незаконної діяльності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де 18 листопада 2020 року, в рамках кримінального провадження № 12020100010003259, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду ОСОБА_9 від 11 листопада 2020 року (справа № 752/16823/20, провадження № 1-кс/752/864/20) слідчими проведено обшук під час якого виявлено та вилучено речі та документи, а саме: мобільний телефон марки «Samsung» imei: НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «Nokia» imei: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Nokia» model: 6700c-1 imei: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Ergo» model name: ERGO F500 Force Dual SIM (black); мобільний телефон марки «Ergo» imei 1: НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Fly» imei: НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору imei: НОМЕР_6 ; 6 флеш накопичувачів без ідентифікуючих ознак; 10 СД-дисків без ідентифікуючих ознак; планшет електронний «Apple» без ідентифікуючих ознак; грошові кошти в сумі 69120 гривень та 5500 Російських рублів; банківську картку «Приват Банк» № НОМЕР_7 ; банківську картку «ОТП Банк» № НОМЕР_8 ; банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_9 ; банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_10 ; банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_11 ; банківську картку «Приват Банк» № НОМЕР_12 ; книга обліку доходів на 96 арк.; документи друковані на 277-ми арк.; 4 сім-картки мобільних операторів.
Постановою слідчого СВ Голосіївського ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 від 19 листопада 2020 вказані речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12020100010003259.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 накладено арешт на зазначене майно, яке вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, в матеріалах справи вбачається цивільний позов представника позивача ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди в рамках кримінального провадження №12020100010003259.
18 травня 2021 року прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучено 18 листопада 2020 під час проведення обшуку приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №12020100010003259, відомості щодо якого внесені 02.06.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2021 року клопотання задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12020100010003259про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, оскільки зазначене майно у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами відповідно до постанови слідчого відділення з розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 від 19 листопада 2020 року (а.с. 113-119).
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження, тому з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172КПК України, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням, а відтак доводи апелянта про відсутність правових підстав для арешту майна, є не переконливими.
Твердження апелянта про те, що матеріали провадження не містять правових підстав, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки метою накладення арешту є збереження речових доказів, про що зазначено як в клопотання пі прокурора, так і в ухвалі слідчого судді.
Інші доводи на які посилаються апелянти також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 травня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , накладено арешт на майно, яке вилучено 18 листопада 2020 під час проведення обшуку приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №12020100010003259, відомості щодо якого внесені 02.06.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 752/16823/20 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_11
Справа № 11сс/824/4737/2021 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК