Справа № 606/453/21Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В.
Провадження № 22-ц/817/779/21 Доповідач - Ходоровський М.В.
Категорія -
16 серпня 2021 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
Головуючого - Ходоровський М.В.
Суддів - Гірський Б. О., Бершадська Г. В.,
секретаря - Панькевич Т.І.
з участю представника позивача-прокурора Фігель О.Т.
представника відповідачів - адвоката Александрова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області на ухвалу Теребовлянського районного суду від 24 травня 2021 року (головуючий суддя Малярчук В.В., дата виготовлення ухвали не вказана) у справі № 606/453/21 за позовом заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі: Теребовлянської міської ради, Управління сім'ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації до колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Промінь", Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації про визнання права комунальної власності на дитячий оздоровчий заклад, скасування реєстраційних дій,-
У березні 2021 року заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області, який діє в інтересах держави в особі Теребовлянської міської ради, Управління сім'ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації звернувся в суд з позовом до колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Промінь", Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації про визнання права комунальної власності на дитячий оздоровчий заклад, скасування реєстраційних дій.
Позовна заява мотивована тим, що в результаті перевірки виявлено факт неправомірного привласнення приватними особами майна дитячої оздоровниці. Відповідно до установчих документів Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь» (в редакції від 26.12.1997 року) її засновниками були сільськогосподарські підприємства, однак, конкретного переліку учасників оздоровниці не наведено, встановити засновників неможливо, тому згідно статей 8 та 335 ЦК України, застосовуючи аналогію закону, майно є безхазяйним. Згідно статей 329 - 333 ЦПК України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік та можуть бути передані за рішенням суду до комунальної власності. Отже, оздоровчий заклад є безхазяйним майном і підлягає передачі у комунальну власність Теребовлянської об'єднаної територіальної громади Тернопільського району. Проте, до установчих документів Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь» незаконно були внесені зміни щодо учасників, а статутний капітал розділено між керівником ОСОБА_1 ( 55%), головним бухгалтером ОСОБА_2 (35%) та Обласним об"єднанням міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" (10%) та вказані особи заперечують право власності територіальної громади на майно дитячого закладу і незаконно привласнили частки у статутному капіталі юридичної особи.
Так, на підставі протоколу загальних зборів учасників Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" м. Вінниця) від 5.06.2013 року № 22 затверджено розмір часток учасників у статутному капіталі Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь», статутний капітал розділено між керівником ОСОБА_1 , головним бухгалтером ОСОБА_2 та Обласним об"єднанням міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця". При цьому питання щодо управління майном учасників об'єднання, в тому числі щодо розподілу часток між засновниками, до повноважень Обласного об"єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" не віднесено. Фактично відповідач ОСОБА_1 , що є керівником Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь» та Обласного об"єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", безпідставно прийняв рішення про передачу собі контрольної частки у майні дитячої оздоровниці, порушивши майнові права справжніх власників закладу.
Також позивач вказав, що неправомірними є дії державного реєстратора - Відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації, який провів державну реєстрацію змін до установчих документів Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь» щодо зміни складу учасників оздоровниці. Так, всупереч вимог частини 1 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" подано неповний перелік документів для державної реєстрації змін до статуту Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь». Зокрема не надано документ, що підтверджує правомочність прийнятого рішення про внесення змін до установчих документів та оригінал рішення про вихід юридичних осіб - сільськогосподарських підприємств із складу засновників. Тому, згідно частини 11 статті 29 вказаного Закону державний реєстратор зобов'язаний був залишити подані документи без розгляду. Внаслідок неправомірних дій державного реєстратора власниками дитячої оздоровниці стали її директор ОСОБА_1 , головний бухгалтер ОСОБА_2 та Обласне об"єднанням міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", які порушують права територіальної громади.
У зв'язку з цим, на думку прокурора, записи про реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо змін до установчих документів Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь» від 18 червня 2013року номер запису 16371050002000922, від 2 вересня 2015року номери запису 16371070003000922,16377770004000922 і від 3 вересня 2015року номер запису 16377770005000922 підлягають скасуванню.
При цьому позивач зазначив, що питання державної реєстрації змін до установчих документів Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь» є похідними від предмета спору щодо права власності на статутний капітал дитячої оздоровниці, а дії державного реєстратора порушують майнові права реального власника та суперечать вимогам законодавства про порядок вчинення реєстраційних дій.
Крім того, в позовній заяві наведено підстави представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах. Вказано, що порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства полягає у неправомірному привласненні часток у майні дитячої оздоровниці приватними особами, захист цих інтересів держави не здійснює Теребовлянська міська рада, Управління сім'ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації.
Ухвалою Теребовлянського районного суду від 24 травня 2021 року позовну заяву заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі: Теребовлянської міської ради, Управління сім'ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації до колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь», Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць «Тернопільсільгоспздравниця», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації про визнання права комунальної власності на дитячий оздоровчий заклад, скасування реєстраційних дій повернуто позивачу згідно п. 4 ч.4 ст. 185 ЦПК України.
В апеляційній скарзі Теребовлянська окружна прокуратура Тернопільської області просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Теребовлянського районного суду посилаючись на те, що вона є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню, оскільки постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у суду не було підстав для повернення позовної заяви так як у ній прокурором наведено підстави представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах - обгрунтовано підстави для звернення до суду, а саме не здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, наявність порушення відповідачами законних інтересів держави, обгрунтовано чим саме порушені інтереси держави.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , КМ ДОЗ "Промінь", ООМЗ «Тернопільсільгоспздравниця» - Александров В.В. просить апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без змін. Відзив мотивований тим, що прокурор в порушення ст. 113-1 Конституції України, ст. 23 Закону Укрїани "Про прокуратуру" та ст. 56 ЦПК України не обгрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також не зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Отже, прокурор належним чином не обгрунтував підстав для представництва ним інтересів держави у цій справі, а також порушення інтересів держави. Фактично прокурор зловживає своїми процесуальними правами, змушуючи різні органи погоджуватися з тим, щоб прокурор подавав позовні заяви з одних тих самих підстав, предметом спору і одними й тими ж обґрунтуваннями підстав для представництва прокурора, яким вже дана судами оцінка про відсутність інтересів держави. КМ ДОЗ «Промінь» ніколи не належав до державної власності, а також власності територіальної громади м. Теребовлі, і орган місцевого самоврядування не здійснював будь-яких повноважень у цій сфері відносно майнових прав цього закладу.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Тернопільської районної державної адміністрації - Алексанян С.Ж. просить апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без змін. Відзив мотивований тим, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У судовому засіданні представник Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області Фігель О.Т. апеляційну скаргу підтримала, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , КМ ДОЗ "Промінь", ООМЗ «Тернопільсільгоспздравниця» - Александров В.В. заперечив відносно апеляційної скарги та пояснив, що ухвала суду є законною, обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Постановляючи ухвалу про повернення позивачу позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що перебравши на себе повноваження позивача, прокурор не обгрунтував та не довів належними і допустимими доказами наявність порушень відповідачем законних інтересів держави, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру"; не доведено чим саме порушені інтереси держави, навіть у випадку незаконної державної реєстрації змін до установчих документів колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Промінь".
З таким висновком погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи, судом порушено норми процесуального права.
Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.З ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною 3, 4 статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Частиною ч.І ст.23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з ч.З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Обираючи форму представництва, прокурор визначає в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це ж йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі про представництво інтересів держави в арбітражному судочинстві, яке згідно із ст.69 Закон України «Про Конституційний Суд» є обов'язковим до виконання. У вказаному рішенні Конституційного Суду України зазначено, що інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття «інтереси держави» є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
Питання захисту прокурором інтересів держави в суді засобами представницького характеру розглядалося Великою Палатою Верховного Суду, Конституційний судом України.
Так, Великою Палатою Верховного Суду в справах № 587/430/16-ц (постанова від 26.06.2019), № 903/129/18 (постанова від 15.10.2019) та № 912/2385/18 (постанова від 26.05.2020) сформовано правові висновки щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у суді.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (п.76) зазначено, що відповідно до ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Конституційний суд України у справі № З-рп/99 (п.1 рішення від 08.04.1999) також надав роз'яснення про те, що прокурори або їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави" може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (постанова Верховного Суду від 17.10 2018 у справі № 910/11919/17, аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.1 1.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
У Конституції України (ст. 142) та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.16) визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, що є у власності територіальних громад міст.
Частиною 1 статті 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб, надає відповідні субвенції та дотації.
Згідно з вимогами ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів місцевих бюджетів належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебувають в комунальній власності; кошти від реалізації безхазяйного майна.
Статтею 7 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» передбачено, що органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують реалізацію державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, розроблення і виконання відповідних регіональних програм; збереження і розвиток мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, поліпшення їх матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення; виділення коштів з місцевих бюджетів на організацію оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, а також на підтримку дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.
Великою Палатою Верховного Суду в справах № 587/430/16-ц (постанова від 26.06.2019, щодо пред'явлення прокурором позову самостійно), № 903/129/18 (постанова від 15.10.2019, щодо пред'явлення прокурором позову в інтересах органу місцевого самоврядування) та № 912/2385/18 (постанова від 26.05.2020. щодо пред'явлення прокурором позову в інтересах державного органу влади) сформовано правові висновки щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у суді.
Так, з постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 (п. 77-81), вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі -компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребувати інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закон) України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то те не є підставою вважати звернення прокурора не обгрунтованим.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у позовній заяві прокурором наведено підстави представництва прокурором інтересів держави у вказаних спірних правовідносинах , зокрема зазначено, що :
Неправомірне привласнення часток у майні дитячої оздоровниці приватними особами негативно впливає на розвиток мережі таких установ, забезпечення прав дітей регіону у цій сфері, а відтак, порушує інтереси держави у сфері охорони дитинства;
У зв'язку із незаконним привласненням часток у майні Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь» приватними особами та відсутністю у Теребовлянської міської ради правовстановлюючих документів на дитячу оздоровницю міська рада не може належним чином розпоряджатися, зокрема використати її для потреби дітей, які проживають на території територіальної громади, отримавши додаткові надходження в бюджет;
Правовідносини, пов'язані з освоєнням бюджетних коштів становлять суспільний інтерес, а ненадходження коштів до бюджету Теребовлянської міської ради однозначно такому суспільному інтересу не відповідає;
У Колективному міжгосподарському дитячому оздоровчому закладі «Промінь» оздоровлюються діти усієї Теребовлянської міської об'єднаної територіальної громади, у тому числі за кошти місцевого бюджету;
Отримавши у комунальну власність Колективний міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад «Промінь» Теребовлянська міська рада отримає можливість реалізувати свої повноваження щодо оздоровлення дітей, насамперед пільгових категорій, а також отримає додатковий ресурс для поповнення місцевого бюджету;
Органами, уповноваженими представляти інтереси держави у спірних правовідносинах є Теребовлянська міська рада та Управління сім'ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації, так як колективний міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад "Промінь" знаходиться на території с.Долина Теребовлянської об"єднаної територіальної громади Тернопільскої області.
Теребовлянською місцевою прокуратурою повідомлено Теребовлянську міську раду про виявлений факт неправомірного привласнення часток у майні дитячої оздоровниці приватними особами з пропозицією розглянути питання щодо захисту майнових прав Теребовлянської міської ради в судовому порядку листами за №6911 вих.-20 від 18.12.2020 року та №798 вих.-21 від 08.02.2021 року.
Аналогічно Теребовлянською місцевою прокуратурою повідомлено Управління сім'ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації про виявлені порушення вимог законодавства з пропозицією розглянути питання захисту майнових прав в судовому порядку листом за №797вих.-21 від 08.02.2021 року.
З інформацій, надісланих Теребовлянською міською радою за №2836/02-18 від 30.12.2020 року та №441/02-18 від 10.02.2021 року, Управління сім'ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації №01.01-17/67 від 09.02.2021 року, вбачається, що вказані органи не мають наміру звертатися до суду на захист своїх майнових прав.
Відповідно до змісту оскаржуваної ухвали, підставою повернення прокурору заяви є також не доведення прокурором належними та допустимими доказами наявність порушень відповідачами законних інтересів держави; прокурором не доведено чим саме порушені інтереси держави, навіть у випадку незаконної державної реєстрації змін до установчих документів колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Промінь".
Колегія суддів зазначає, що дані підстави повернення позовної заяви не грунтуються на вимогах закону. Доведення позовних вимог здійснюється у процесі розгляду справи, їх не доведення є підставою для відмови у позові.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що у позовній заяві прокурором у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру" наведено підстави представництва прокурором інтересів держави у вказаних спірних правовідносинах, а тому у суду першої інстанції не було підстав для повернення позовної заяви згідно п. 4 ч.4ст. 185 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Теребовлянського районного суду від 24 травня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 35 ч.1, 259 ч.1.2.8, 374 ч.1 п.6, 379, 381 ч.1,3, 382 - 384, 389 ч.1 п. 2, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області задовольнити.
Ухвалу Теребовлянського районного суду від 24 травня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 серпня 2021 року.
Головуючий : Ходоровський М.В.
Судді : Бершадська Г.В.
Гірський Б.О.