Дата документу 18.08.2021 Справа № 316/844/21
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №316/844/21 Головуючий у 1-й інстанції: Бульба О.М.
Провадження №22-ц/807/2289/21 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
18 серпня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Бєлової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кристалбанк», особи, яка не брала участі у справі на ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 14 квітня 2021 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», приватний виконавець Сколибог Олександр Сергійович, Державне підприємство «Сетам» про визнання недійсним договору, визнання права власності на майно та зняття арешту, -
В квітні 2021 рокуОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», приватний виконавець Сколибог Олександр Сергійович, Державне підприємство «Сетам» про визнання недійсним договору, визнання права власності на майно та зняття арешту.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 вчинив правочин, спрямований на передачу в іпотеку нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 1655.9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання відповідних повноважень на розпорядження спільним майном, які в даному випадку необхідно оформлювати шляхом надання нотаріальної згоди іншого з подружжя.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, оскільки згоду на розпорядження спільним майном ОСОБА_1 не надавала, а процесуальний розгляд таких позовних вимог потребує тривалого часу, вважає, що до розгляду позову по суті та прийняття рішення, спірне майно може бути продане іншій особі, внаслідок чого буде втрачено можливість ефективного захисту або поновлення порушень чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших осіб, які взагалі не є учасниками справи, для забезпечення можливості належного виконання рішення суду у даній справі (у випадку задоволення позовних вимог), ефективного захисту та поновлення його порушених прав та інтересів, необхідно терміново вжити заходи для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення та продажу нежитлової будівлі, загальною площею 1655.9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі заборонити Державному підприємству «СЕТАМ» проведення електронних торгів (аукціону) на електронному майданчику за лотом №472813 з продажу цього нерухомого майна.
УхвалоюЕнергодарського міського суду Запорізької області від 14 квітня 2021 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, задоволено частково.
Зупинено стягнення та продаж нежитлової будівлі, загальною площею 1655,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині вимог, відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Кристалбанк», особа, яка не брала участі у справі, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 14 квітня 2021 року про забезпечення позову та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про задоволення позову, відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не врахував, що 24 травня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Кристалбанк» було укладено Договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), відповідно до якого ПАТ «Кристалбанк» набув всіх прав кредитора за кредитними операціями, переданими йому відповідно до реєстру відступлених прав вимоги від 25 травня 2017 року. Крім того, ПАТ «Кристалбанк» були передані права за всіма угодами, укладеними на забезпечення виконання зобов'язань за кредитними операціями. Таким чином, постановлена ухвала про забезпечення позову від 14 квітня 2021 року є передчасною, оскільки порушує права ПАТ «Кристалбанк» на задоволення своїх вимог на підставі чинного рішення від 23 грудня 2010 року по справі №2-3205/2010. Суд першої інстанції задовольнивши заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення та продажу Предмета іпотеки, фактично зупинив виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходило.
Учасники справи будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення про отримання судової повістки ( а. с. 69-71) до апеляційного суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові повістки про виклик до суду не отримали та вони повернулися з відміткою у поштовому повідомлені про відсутність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за вказаною позивачем в позовній заяві адресою, а саме: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 ( а.с. 75-76, а.с. 80-81), що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається днем вручення судової повістки.
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів ухвалила здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності повідомлених належним чином про дату, час і місце розгляду справи учасників справи, які не з'явилися в судове засідання, на підставі частини другої статті 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з ч. 3 п. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частні або зміни судового рішення є: порушення ном процесуального права, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та ( або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи (частина третя статті 352 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зазначено, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 362 ЦПК України).
При зверненні з апеляційною скаргою, АТ « Кристалбанк» посилається на те, що суд першої інстанції вирішив питання про його права, свободи, інтереси та ( або) обов'язки, оскільки на теперішній час АТ « Кристаланк» набуло всіх прав кредитора по відношенню до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Так, судом встановлено, що між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 010/17-11/123/2 від 10.06.2008 з додатками та додатковими угодами до нього.
В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за вказаним Кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки №010/17-11/123/1 від 12.06.2008, предметом якого є: нежитлова будівля, загальною площею 1 655,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .
Також, в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за вказаним Кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №010/17-11/123/2/1 від 10.06.2008, відповідно до якого Поручитель зобов'язався відповідати перед Банком за виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та є з Позичальником солідарним боржником.
24 травня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «КРИСТАЛБАНК» був укладений Договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), відповідно до якого ПАТ «КРИСТАЛБАНК» набув всіх прав кредитора за кредитними операціями, переданими йому згідно Реєстру відступлених Прав Вимоги від 25 травня 2017 року.
Також ПАТ «КРИСТАЛБАНК» від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» були передані права за всіма угодами, укладеними на забезпечення виконання зобов'язань за кредитними операціями.
25 травня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «КРИСТАЛБАНК» був укладений Договір відступлення прав за іпотечними договорами, визначеними в Додатку №1 до нього, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. за реєстровим № 1497. Також, 25 травня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «КРИСТАЛБАНК» був укладений Договір відступлення прав за договорами поруки, визначеними в Додатку №1 до нього.
Серед інших прав, згаданими вище договорами передано від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ПАТ «КРИСТАЛБАНК» права кредитора: за Кредитним договором, який було укладено з Позичальником; за Договором поруки, який було укладено з Поручителем; за Договором іпотеки, який було укладено з Іпотекодавцем.
На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» № 2210-19 від 16.11.2017, з 05 червня 2018 року офіційне найменування юридичної особи КРИСТАЛБАНК змінено з Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» на Акціонерне товариство «КРИСТАЛБАНК».
Таким чином, на теперішній час АТ « Кристалбанк» набуло всіх прав кредитора по відношенню до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..
23 грудня 2010 року Енергодарським міським судом Запорізької області ухвалено Рішення по справі № 2-3205/2010, яким задоволені позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 010/17-11/123/2 від 10.06.2008 у розмірі 2 398 282,89 грн., що еквівалентно 303 587,80 дол. США та судові витрати в сумі 1 820,00 грн.
03 березня 2018 року Енергодарським міським судом Запорізької області постановлено ухвалу по справі № 2-3205/2010, якою замінено стягувача з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ПАТ «КРИСТАЛБАНК» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-3205/2010 від 11.01.2011 року. Вказана Ухвала від 03.03.2018 року про заміну стягувача була залишена без змін Постановою Запорізького апеляційного суду від 01.12.2020.
19 липня 2018 року приватним виконавцем Сколибогом О.С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 59595482 з виконання виконавчого листа № 2-3205/2010 від 11.01.2011 року, виданого Енергодарським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь АТ «КРИСТАЛБАНК» в сумі 2 398 282,89 грн. та 1 820,00 грн. судового збору.
18 січня 2021 року приватним виконавцем Сколибогом О.С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 64175003 з виконання виконавчого листа № 2-3205/2010 від 11.01.2011, виданого Енергодарським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь АТ «КРИСТАЛБАНК» в сумі 2 398 282,89 грн. та 1 820,00 грн. судового збору.
03 лютого 2021 року приватним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника, а саме нежитлової будівлі, загальною площею 1 655,9 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 . 15.03.2021 року перші електронні торги з реалізації Предмету іпотеки за початковою вартістю 521 427,00 грн. не відбулися у зв'язку з відсутністю купівельного попиту. На 26.04.2021 року призначені другі електронні торги з реалізації предмету іпотеки за початковою вартістю 417 141,60 грн.
Проте, оскаржуваною ухвалою від 14.04.2021 року стягнення та реалізація вищезазначеного нерухомого майна зупинена, чим порушено права Банку на задоволення своїх вимог на підставі рішення від 23 грудня 2010 року по справі № 2-3205/2010.
Отже, АТ « КРИСТАЛБАНК» є особою, що не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, а тому має право на апеляційне оскарження ухвали від 14 квітня 2021 року відповідно до статті 352 ЦПК України.
Крім того, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Такі висновки не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення в подальшому (п.4 Постанови "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року № 9 Пленум Верховного Суду України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідча або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача ( заявника).
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу ( Постанова Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 754/4437/18 провадження № 61-47464 св18).
Окрім того, одним із принципів вжиття забезпечувальних заходів є принцип пропорційності (співмірності, справедливості). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами ( частина третя статті 150 ЦПК України). Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Заявник же не навів мотивів щодо співмірності заходів забезпечення позову із заявленими вимогами та не довів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також не залучив до участі у справі заінтересованих осіб - АТ « Кристалбанк».
Отже, постановляючи ухвалу від 14.04.2021 року, суд не з'ясував та не врахував дотримання прав та інтересів АТ « Кристалбанк», як стягувача та кредитора, що призвело до порушення його прав, тому таке судове рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.
Крім того, суд першої інстанції не врахував вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, відповідно до пункту 2 якої недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
АТ « Кристалбанк» знаходиться в процесі реалізації свого права на виконання рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 23.12.2010 року по справі № 2-3205/2010 та спірне нерухоме майно підлягає продажу з електронних торгів в рамках виконавчого провадження.
Оскаржуваною ухвалою від 14.04.2021 зупинено стягнення та продаж арештованого майна. Проте, відповідно до статті 150 ЦПК України зупинення стягнення допускається виключно у випадку оскарження виконавчого документа. Разом з тим, згідно позову, його предмет не стосується оскарження виконавчого документа за яким відбувається стягнення.
Натомість, спірне виконавче провадження здійснюється щодо стягнення заборгованості за рішенням суду від 23.12.2010 року у розмірі 2398282.89 грн. та судові витрати в сумі 1820 грн.
Таким чином, суд, задовольнивши заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення та продаж предмету іпотеки, фактично зупинив виконання судового рішення, що набрало законної сили, чим порушив права АТ « Кристалбанк» - особи, що не є учасником даного судового процесу.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваним судовим рішенням порушуються права АТ «Кристалбанк», як кредитора щодо повернення стягнутих рішенням суду грошових коштів з відповідачів за рахунок належного боржникові майна.
Підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до прийняття судового рішення про права, свободи, інтереси та обов'язки особи, яка не була залучена до участі в справі.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з заявника на користь АТ «Кристалбанк» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2270 грн., сплачений товариством при подачі апеляційної скарги.
Керуючись ст. 367, 374,376,381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кристалбанк», особи, яка не брала участі у справі задовольнити.
Ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 14 квітня 2021 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2270 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повна постанова складена 25 серпня 2021 року.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С. Гончар М.С. Маловічко С.В.