Дата документу 11.08.2021 Справа № 320/5445/16-ц
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 320/5445/16Головуючий у 1-й інстанції Бахаєв І.М. Повний текст рішення складено 07.09.2018 року.
Пр. № 22-ц/807/617/21Суддя-доповідач Гончар М.С.
11 серпня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.
за участі секретаря Бєлової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 серпня 2018 року
у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування удаваним правочином та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування між співвласниками відособлених приміщень житлового будинку та господарських споруд та встановлення порядку користування земельною ділянкою
в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування між співвласниками відособлених приміщень житлового будинку та господарських споруд та встановлення порядку користування земельною ділянкою
У серпні 2016 ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 2-6), який в подальшому уточнила (т.с. 1 а.с. 119-126, 207- 212, т.с. 2 а.с. 8-13, т.с. 3 а.с. 25) та в якому просила визнати договір дарування від 17 грудня 2010 року, 59/100 часток житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Чудською О.О., удаваним правочином, визнати, що замість договору дарування 59/100 часток житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Чудською О.О., укладений договір купівлі продажу 59/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , розірвати договір дарування 59/100 часток житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Чудською О.О.
В автоматизованому порядку у цій справі визначено суддю Бахаєва І.М. (т.с. 1 а.с. 11).
Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 1 а.с. 20) провадження у цій справі відкрито.
У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним зустрічним позовом (т.с. 2 а.с. 29-32), в якому просив:
- встановити порядок користування між співвласниками відособлених приміщень житлового будинку та господарських споруд ОСОБА_2 та ОСОБА_1 згідно із частками (долями) власників у домоволодінні які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 згідно із частками (долями) власників у домоволодінні до варіантів визначених у висновку №1-15 судової будівельно-технічної експертизи від 30.03.2015 року (експерт Данилюк В.В. ПП «Монтажник» (м. Мелітополь, вул. Гагаріна, 3) в іншій цивільній справі ЄУН № 320/6803/14 ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області про припинення права на частку у спільному майні та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку в натурі між власниками, встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні майном - т.с. 2 а.с. 48-88, за змістом якого поділ житлового будинку та господарських споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток кожного із співвласників - технічно неможливий - т.с.2 а.с. 66),
- визначити порядок користування земельною ділянкою, площею 0,0974 га, яка обслуговує житловий будинок АДРЕСА_1 згідно із частками (долями) власників у домоволодінні, у відповідності до варіантів визначених у висновку №1-15 судової будівельно-технічної експертизи від 30.03.2015 року;
- стягнути з відповідача за зустрічним позовом судові витрати.
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначав, що він на підставі договору дарування частини житлового будинку від 17 грудня 2010 року (право власності зареєстровано 22.12.2010 року) є власником 59/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,0974 га.
Також зазначав, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Вказав про існування спору щодо порядку користування будинком та земельною ділянкою, неможливість досягти угоди щодо врегулювання даного спору мирним шляхом та необхідність встановлення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою.
Вказаний зустрічний позов прийнято до розгляду суду першої інстанції у цій справі.
Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 2 а.с. 196-197) у цій справі була судова будівельна технічна експертиза, на вирішення експерта поставлено питання:- який існує варіант встановлення порядку користування житловим будинком та господарськими спорудами (надвірними будівлями), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток кожного з співвласників (з підготуванням у необхідних випадках пропозицій щодо переобладнання об'єктів, залишення їх частин у спільному загальному користуванні учасників спільної часткової власності? - які існують варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою площею 0,0974га ( АДРЕСА_1 ) на який розташований житловий будинок та господарські споруди між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (згідно технічного звіту кадастрової зйомки земельної ділянки від 14.03.2017)?, проведення якої доручено експерту Данилюку В.В. ПП «Монтажник» (м. Мелітополь, вул. Гагаріна, 3).
За своїм змістом висновок № 4-17 від 15.12.2017 року у цій справі про визначення порядку користування вищезазначеними житловим будинком та земельною ділянкою (експерт Данилюк В.В. - т.с. 2 а.с. 210-248) мало чим відрізняється від змісту висновку №1-15 судової будівельно-технічної експертизи від 30.03.2015 року (експерт Данилюк В.В. ПП «Монтажник» (м. Мелітополь, вул. Гагаріна, 3) в іншій цивільній справі ЄУН № 320/6803/14 ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області про припинення права на частку у спільному майні та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку в натурі між власниками, встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні майном - т.с. 2 а.с. 48-88, доданого позивачем до його зустрічного позову у цій справі).
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 серпня 2018 року (т.с. 3 а.с. 135-139) у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Встановлено порядок користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток кожного з співвласників згідно до другого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи №4-17 від 15.12.2017р. (т.с. 2 а.с. 210-248):
ОСОБА_1 замість 41/100 частини будинку виділити у власність 12/25 частини будівель і споруд, а саме виділити в окреме користування:приміщення житлового будинку літ. «А-1»(на поетажному плані позначена жовтим кольором, схематично відображене експертом в додатку № 2): - кімната (прим. 1-3) - 13,6 м2.
ОСОБА_2 замість 59/100 частин будинку виділити у власність 13/25 частини будівель і споруд, а саме виділити в окреме користування:приміщення житлового будинку літ. «А-1»(на поетажному плані позначена зеленим кольором, схематично відображене експертом в додатку № 2): - кімната (прим. 2-2) - 16,1 м2; прибудова літ «а1»;
у спільне користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділити: приміщення житлового будинку літ. «А-1» (на поетажному плані позначена червоним кольором, схематично відображений експертом в додатку № 2): кімната (прим. 1-2) - 15,1 м2; Прибудову літ. «а2-1»; господарськи споруди: сарай літ. «Ж-1»; Убиральню літ. «У», огорожа № 1.
Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для розподілу будинку з додержанням будівельних, протипожежних і санітарних норм і правил здійснити наступні переобладнання по житловому будинку літ. «А-1» та прибудові літ. «а2-1» (схематично відображене експертом в додатку № 2): Приміщення прибудови літ. «а2-1», зазначеного в технічному паспорті «прим. (1-1) коридор» площею 6,8 м2, переобладнати в приміщення коридору у відповідність технічному паспорту; Розібрати самочинно встановлений простінок в приміщенні кімнати «1-2» площею 15,1 м2 та улаштувати простінок, який визначено експертом у Додатку № 2, організувавши приміщення передпокою площею 6,0 м2 та приміщення кухні площею 9,1 м2, а також улаштувати дверний проріз в простінку між новоутвореними приміщеннями передпокою та кухні; улаштувати дверний проріз в простінку між приміщеннями кімнати «1-2» та кімнати «2-2»; замурувати частину зовнішньої стіни приміщення кімнати «2-2» із сторони присадибної ділянки; замурувати дверний проріз зовнішньої стіни приміщення кімнати «2-2» із сторони присадибної ділянки; підсилити перекриття із дерев'яних балок та замінити пошкоджені балки над приміщенням кімнати «2-2»; виконати утеплення перекриття приміщення кімнати «2-2»; підсилити дерев'яні крокви над приміщенням кімнати «2-2»; замінити пошкоджені дерев'яні лати на кроквах над приміщенням кімнати «2-2»; закріпити профільовані металеві листи на покрівлі над приміщенням кімнати «2-2».
Розподіл приміщення горища провести відповідно до границі розподілу будинку без улаштування поділяючої перегородки.
Стягнуто з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на користь позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 4245,00 грн. у зв'язку з відступом від ідеальних часток співвласників.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 0,0974 га ( АДРЕСА_1 ) на якій розташований житловий будинок та господарські споруди між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №4-17 від 15.12.2017р. за другим варіантом (Розміри, конфігурація, площа та розташування частин земельних ділянок відображені експертом в додатку № 4).
- у користування ОСОБА_1 на 41/100 частки виділено:
Земельну ділянку площею 399,9 м2 (на плані позначена експертом жовтим кольором, додаток № 4):
- під частину житлового будинку літ. «А-1», площею забудови: 22,1 м2;
- під присадибну ділянку перед житловим будинком літ. «А-1», площею:303,1 м2;
- спільного користування (на плані позначена червоним кольором), площею: 74,1 м2.
- у користування ОСОБА_2 на 59/100 частки виділити:
Земельну ділянку, площею 574,7м2 (на плані позначена експертом зеленим кольором, додаток № 4):
- під частину житлового будинку літ. «А-1», площею забудови: 25,1 м2;
- під присадибну ділянку перед житловим будинком літ. «А-1», площею:475,5 м2;
- спільного користування (на плані позначена червоним кольором), площею: 74,1 м2.
Стягнуто з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 на користь позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 грошову компенсацію в сумі 4245,00 грн. як компенсацію різниці при відступі реальних часток від ідеальних.
Стягнуто з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на користь позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 кошти в розмірі 1/2 частини за оплату роботи експерта - в сумі 2500,00 грн. та судові витрати сплачені позивачем при зверненні до суду, а саме судового збору в сумі 1280,00 грн.
Зобов'язано державну казначейську службу України у м. Києві повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , внесені на депозитний рахунок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області (код ЄДРПОУ 26316700, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, рахунок 37319085001205, м. Київ, МФО 820172) кошти в сумі 17344,000 грн.
Всі учасники цієї справи із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували, окрім ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (т.с. 3 а.с. 152-157) просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 06 березня 2019 року (суддя-доповідач Онищенко Е.А., судді Бєлка В.Ю. та Воробйова І.А. т.с. 3 а.с. 194-203) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 серпня 2018 року у цій справі залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (т.с. 4 а.с. 38-43) в порядку часткового задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 постанову Запорізького апеляційного суду від 06 березня 2019 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування між співвласниками відособлених приміщень житлового будинку та господарських споруд та встановлення порядку користування земельною ділянкою скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С. (т.с.4 а.с. .с. 45).
Ухвалою апеляційного суду дану справу прийнято до провадження (т.с. 4 а.с. 46), призначено до нового апеляційного розгляду у скасованій частині (т.с. 4 а.с. 48), з урахуванням навантаженості судді - доповідача та колегії суддів Запорізького апеляційного суду.
Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі станом на час її нового розгляду в частині апеляційним судом.
Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
У судовому засіданні, призначеному на 31 березня 2021 року, апеляційним судом було розпочато новий апеляційний розгляд цієї справи в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 за присутністю ОСОБА_1 за відсутністю інших учасників цієї справи, що не з'явились: заслухано доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , досліджено матеріали справи та додаткові матеріали, надані ОСОБА_1 (т.с. 4 а.с. 64-65), в порядку задоволення клопотання ОСОБА_1 , якій апеляційним судом в порядку ст. 12 ч. 5 ЦПК України було роз'яснено право надати (не надати) апеляційному суду інший висновок експерта щодо можливості (неможливості) визначення порядку користування вищезазначеним будинком та земельною ділянкою, а також наслідки незаявлення такового: апеляційний суд буде переглядати законності та обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 в межах наявних у цій справі матеріалів та доказів, у розгляді цієї справи оголошено перерву, з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів, а також відпустки судді-доповідача у період з 09 червня 2021 року по 23 червня 2021 року (т.с. 4 а.с. 80).
У червні 2021 року ОСОБА_1 через канцелярію подала апеляційному суду для долучення до матеріалів цієї справи висновок експерта № 2055 від 25.03.2015 року в іншій справі ЄУН № 320/6803/14-ц (експерт ОСОБА_6 - т.с. 4 а.с. 81-109), за висновками якого, враховуючи ринкову вартість частин житлового будинку, змінюються ідеальні частки у вищезазначеному будинку: ОСОБА_1 на 73/100, ОСОБА_2 на 27/100.
У судове засідання 11 серпня 2021 року повідомлені апеляційним судом належним чином про дату, час і місце розгляду цієї справи, у тому числі ОСОБА_2 в порядку ст. 128 ч. 8 ЦПК України (т.с. 4 а.с. 78-79) та через свого представника - адвоката Клименко І.В. (від якого ОСОБА_2 у цій справі не відмовлявся, належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні, т.с. 1 а.с. 100, т.с. 4 а.с. 73), що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, всі учасники цієї справи не з'явились, окрім ОСОБА_1 , про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи, що не з'явились, за присутністю зустрічного відповідача ОСОБА_1 .
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , яка наполягала, що вищезазначений порядок користування будинком та земельною ділянкою із зміною ідеальних часток, переобладнанням та компенсацією фактично є поділом будинку в натурі, в якому ОСОБА_2 вже було відмовлено рішенням суду в іншій справі, останній не відповідає вимогам закону та порушує її права, як співвласника ідеальної частки; досягнення будь-якої угоди між нею та ОСОБА_2 у цій справі є неможливим, будь-яких клопотань, у тому числі про призначення будь-якої експертизи, не мала, зазначала, що останнє є фактично неможливим, оскільки ОСОБА_2 вже здійснив переобладнання будинку; надала на підтвердження останнього апеляційному суду раніше відповідні докази (лист Відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 26 грудня 2019 року та фото т.с. 3 а.с. 64-66), перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 , доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 у цій справі у цій частині підлягає задоволенню з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 367 ч. 4 ЦПК України).
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити …нове рішення.
В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 у цій справі, керувався постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991р. "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок " ст.ст. 203, 215, 216, 318, 356, 368, 369, 372 ЦК України, ст.ст. 10, 57-58, 60, 208-209, 210, 212-218 ЦПК України та виходив із того, що виділення сторонам частин будинку необхідно здійснити за другим варіантом експертизи, оскільки такий варіант найближчий до ідеальних часток сторін у майні та враховує спільну можливість користування господарськими спорудами; встановлення порядку користування земельною ділянкою за другим варіантом є доцільним, оскільки частина земельної ділянки площею 74,1 кв. м залишається в спільному користуванні співвласників, ОСОБА_1 виділяється у користування земельна ділянка площею 399,9 кв. м, а ОСОБА_2 - 574,7 кв. м.
Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 не відповідає.
В силу вимог ст. 417 ч. 1 ЦПК України вказівки Верховного Суду, що містяться в постанові у цій справі (т.с. 4 а.с. 38-43), є обов'язковими для врахування апеляційним судом при новому апеляційному перегляді цієї справи в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 .
Апеляційним судом при новому апеляційного розгляду цієї справи в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 встановлено, що:- на підставі договору купівлі-продажу від 12 листопада 1999 року власником 41/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 ;- відповідно до договору дарування від 17 грудня 2010 року ОСОБА_2 є власником 59/100 частини вказаного житлового будинку; - спірний будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0974 га.
Відповідно до договору дарування житлового будинку від 17 грудня 2010 року на земельній ділянці площею 0,0974 га розташовано: житловий будинок глинобитний, зазначений в плані під літ. «А-1», житловою площею 47,3 кв. м, загальною площею 61,4 кв. м, та господарчі і побутові будівлі та споруди:літ. «Д-1» - сарай, літ. «У» - вбиральня.
Зазначена частина житлового будинку (59/100) була подарована ОСОБА_2 колишнім власником цієї частини ОСОБА_3 , яка володіла нею на підставі свідоцтва про право на спадщину від 06 листопада 2010 року.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 квітня 2016 року у справі № 320/6803/14-ц у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо припинення права ОСОБА_2 на частку у спільному майні відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 20 липня 2016 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 квітня 2016 року у цій частині залишено без змін. Зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанцій у цій частині постановою Верховного Суду від 02 травня 2018 року залишено без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За правилами ч. ч. 1-2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
У постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/14-ц зроблено висновок, що «спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: (а) множинність суб'єктів. Для права власності характерна наявність одного суб'єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб'єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об'єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов'язків».
У постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-1500цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток. Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.
Оскільки спірні правовідносини в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 у цій справі не стосуються поділу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд першої інстанції мав виділяти у користування сторонам у цій справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як сторонам спору у цій справі, в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не мало змінювати розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно та порушувати їх прав як власників».
Проте, суд першої інстанції, помилково задовольнив зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 у цій справі, при цьому, поділивши частину майна в натурі, а частину залишив у спільному користуванні, що не відповідає способам захисту права власника, передбаченими положеннями статей 16, глави 26 розділу І «Право власності» ЦК України.
Так, апеляційним судом при новому апеляційному перегляді цієї справи в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 встановлено, що спір про поділ майна у вигляді вищезазначеного будинку між сторонами вже вирішувався у судовому порядку раніше в іншій цивільній справі.
Зокрема, рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 квітня 2016 року у справі ЄУН № 320/6803/14-ц (т.с. 1 а.с. 60-72) зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково: встановлено порядок користування між співвласниками відособленими приміщеннями житлового будинку, прибудовами та господарськими спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 залишено в окремому користуванні (кімнату (прим. 2-2) житлового будинку літ. «А-1» площею 16,1 кв. м та прибудову «а1»; ОСОБА_1 (41/100 частки) залишено в окремому користуванні кімнату (прим. 1-3) житлового будинку літ «А-1» площею 13,6 кв. м, кімнату (прим. 1-2) житлового будинку літ. «А-1» площею 15,1 кв. м прибудову літ. «а2-1» площею 6,8 кв. м; у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено сарай літ. «Ж-1», убиральну літ «У», огорожу № 1, в решті зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 20 липня 2016 року у справі ЄУН № 320/6803/14-ц (т.с. 1 а.с. 57-59) рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 квітня 2016 року в частині встановлення порядку користування житловим будинком скасовано, у позові ОСОБА_2 у цій частині відмовлено, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Зазначене рішення суду першої інстанції в нескасованій частині та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 20 липня 2016 року у справі ЄУН № 320/6803/14-ц постановою Верховного Суду від 02 травня 2018 року (т.с. 3 а.с. 88-93) залишено без змін.
Підставою для скасування апеляційним судом рішення в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 в іншій справі ЄУН № 320/6803/14-ц стало те, що суд першої інстанції вийшов за межі зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про поділ житлового будинку. З висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 березня 2015 року вбачається, що поділ житлового будинку та господарських споруд, які знаходяться по АДРЕСА_1 , відповідно до ідеальних часток кожного із співвласників технічно неможливий.
За своїм змістом висновок № 4-17 від 15.12.2017 року у цій справі про визначення порядку користування вищезазначеними житловим будинком та земельною ділянкою (експерт Данилюк В.В. - т.с. 2 а.с. 210-248) мало чим відрізняється від змісту висновку №1-15 судової будівельно-технічної експертизи від 30.03.2015 року (експерт Данилюк В.В. ПП «Монтажник» (м. Мелітополь, вул. Гагаріна, 3) в іншій вищезазначеній цивільній справі ЄУН № 320/6803/14 про поділ житлового будинку в натурі між співвласниками - т.с. 2 а.с. 48-88).
Ухвалюючи рішення про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 у цій справі, суд першої інстанції також вийшов за межі зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки останній їх не змінював і не уточнював у встановленому ЦПК України порядку, а просив встановити порядок користування між співвласниками відособлених приміщень житлового будинку та господарських споруд ОСОБА_2 та ОСОБА_1 згідно із частками (долями) власників у домоволодінні, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 згідно із частками (долями) власників у домоволодінні лише до варіантів визначених у висновку №1-15 судової будівельно-технічної експертизи від 30.03.2015 року (експерт Данилюк В.В. ПП «Монтажник» (м. Мелітополь, вул. Гагаріна, 3 -т.с. 2 а.с. 48-88) в іншій цивільній справі ЄУН № 320/6803/14 ц (т.с. 2 а.с. 32), тобто не просив встановити цей порядок згідно із висновком № 4-17 від 15.12.2017 року у цій справі (т.с. 2 а.с. 210- 248).
Крім того, суд першої інстанції помилково не звернув належної уваги на вищезазначені рішення в іншій вищезазначеній цивільній справі ЄУН № 320/6803/14 та фактично здійснив помилково поділ житлового будинку в натурі, оскільки зазначив, що у житловому будинку необхідно здійснити переобладнання окремих приміщень для їх відокремленого використання, визнав за сторонами саме право власності на окремі приміщення, визначив нові ідеальні частки співвласників у праві власності з присудженням одному із співвласників грошової компенсації.
Оскільки, суд першої інстанції не звернув належної уваги на висновок експерта №4-17 від 15.12.2017 року по першому питанню у цій справі (т.с. 2 а.с. 216), за змістом якого встановлення 3-х варіантів порядку користування вищезазначеними житловим будинком (експерт Данилюк В.В. - т.с. 2 а.с. 210-248) відповідно до ідеальних часток у кожного з співвласників можливо лише з переобладнанням (т.с. 2 а.с. 216):
1.приміщення прибудови літ. «а2-1», зазначеного в технічному паспорті «прим. (1-1) коридор» площею 6,8 кв. м, переобладнати в приміщення коридору у відповідність технічному паспорту;
2.приміщення кімнати (1-2) площею 15,1 кв. м переобладнати в приміщення передпокою площею 6,0 кв. м та приміщення кухні площею 9,1 кв. м, а також улаштувати простінок та дверний проріз в простінку між новоутвореними приміщеннями передпокою та кухні;
-лінія розподілу горищного приміщення проходить по лінії встановлення порядку у користування співвласниками приміщення житлового будинку без обладнання поділяючої перегородки;
-переобладнання по запропонованому варіанту встановлення порядку користування співвласниками житловим будинком та господарськими спорудами, необхідно проводити у відповідності з вимогами Державних будівельних норм, чинних в галузі будівництва.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема стороною зустрічного позивача ОСОБА_2 (інший висновок будь-якої експертизи про визначення порядку користування будинком без переобладнання, зміни часток і компенсації та земельною ділянкою відповідно до розміру ідеальних часток співвласників - сторін у цій справі за зустрічним позовом, здійснений на замовлення ОСОБА_2 чи його представника в порядку ст. 102 ч. 3 ЦПК України тощо) апеляційному суду не надані.
Зустрічний позивач ОСОБА_2 та його представник, будучі обізнаними у цій справі про постанову Верховного Суду від 04 листопада 2020 року та наявні в останній вказівки касаційного суду, жодного разу у судові засідання у цій справі на новий апеляційний розгляд не з'явились.
Хоча, в силу вимог ст. 44 ч. 1 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Встановлено, що апеляційне провадження у цій справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 було відкрито ще 29 жовтня 2018 року (суддя Онищенко Е.А. (т.с. 3 а.с. 162), а на новий апеляційний розгляд в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 ця права надійшла до Запорізького апеляційного суду із Верховного Суду 21 грудня 2020 року (т.с. 4 а.с. 44).
Формальний підхід до вирішення справи суду першої інстанції у цій справі в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 та ухвалення судового рішення за відсутності встановлених судом фактичних обставин справи суперечить фундаментальним принципам цивільного судочинства та не сприяє здійсненню ефективного правосуддя, спрямованого на ухвалення законних та справедливих рішень, а також захист прав та інтересів учасників судового розгляду.
Розглядаючи дану справу в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 суд першої інстанції не врахував, що предметом спору у цій справі є визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, а не їх поділ, та, відповідно, суд першої інстанції безпідставно поєднав як поділ майна, так і визначив порядок користування ним, змінив ідеальні частки сторін у майні згідно із другим варіантом висновку № 4-17 судової будівельно-технічної експертизи від 15 грудня 2017 року у цій справі (т.с. 2 а.с. 210-248), який апеляційний суд оцінює критично та не приймає до уваги у цій справі, як й висновок №1-15 судової будівельно-технічної експертизи від 30.03.2015 року (експерт Данилюк В.В. ПП «Монтажник» (м. Мелітополь, вул. Гагаріна, 3 - т.с. 2 а.с. 48-88) в іншій цивільній справі ЄУН № 320/6803/14 ц (т.с. 2 а.с. 32), на який в обґрунтування свого позову посилався позивач, та який за своїм змістом фактично є тотожнім висновку № 4-17 судової будівельно-технічної експертизи від 15 грудня 2017 року у цій справі, та які допускають визначення порядку користування житловим будинком між його співвласниками лише з переобладнанням, зміною ідеальних часток та компенсацією, що порушує права ОСОБА_1 , та яка проти цього категорично заперечує.
На виконання вимог ст. 12 ч. 5 п. 2 ЦПК України апеляційний суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяв врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами.
Проте, ОСОБА_1 у цій справі на запитання апеляційного суду у даному судовому засіданні категорично наполягала на тому, що досягнення будь-якої угоди між нею та ОСОБА_2 у цій справі є неможливим.
При цьому, апеляційним судом встановлено, що зустрічним позивачем ОСОБА_2 у цій справі не було надано апеляційному суду інших варіантів встановлення порядку користування між співвласниками відособлених приміщень житлового будинку та господарських споруд без переобладнання останніх, зміни ідеальних часток і компенсацій різниці останніх та встановлення порядку користування земельною ділянкою, окрім тих, що передбачені висновком судової будівельно-технічної експертизи від 15 грудня 2017 року у цій справі, та які за своїм змістом фактично не є визначенням порядку користування житловим будинком співвласників пропорційно до їх ідеальних часток, а фактично є поділом останнього із зміною часток, переобладнанням та компенсацією, в чому вже було відмовлено ОСОБА_2 в іншій цивільній справі, рішення в якій вже набрало законної сили, та порушує права ОСОБА_1 .
На виконання вимог ст. 12 ч. 5 п. 3 ЦПК України апеляційний суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснював апелянту ОСОБА_1 її процесуальні права щодо надання іншого висновку експертизи про визначення порядку користування будинком та земельною ділянкою сторін, у тому числі отриманого на її замовлення в порядку ст. 102 ч. 3 ЦПК України, а також наслідки незаявлення такого клопотання, а саме: апеляційний суд буде переглядати законність та обґрунтованість рішення в межах доказів, наявних у цій справі.
На що апелянтом ОСОБА_1 було надано апеляційному суду:
- через канцелярію для долучення до матеріалів цієї справи висновок експерта №2055 від 25.03.2015 року в іншій справі ЄУН № 320/6803/14-ц (експерт ОСОБА_6 - т.с. 4 а.с. 81-109), за висновками якого, враховуючи ринкову вартість частин житлового будинку, змінюються ідеальні частки ОСОБА_1 на 73/100, ОСОБА_2 на 27/100, який суперечить фактичним обставинам цієї справи, встановленим апеляційним судом в частині нового апеляційного вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 , а тому не може бути прийнятий апеляційним судом до уваги у цій справі як належний доказ взагалі;
- у даному судовому засіданні усні пояснення, за змістом яких: проведення будь-якої іншої експертизи щодо встановлення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою у цій справі є фактично неможливим, оскільки ОСОБА_2 вже здійснив переобладнання будинку (лист Відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 26 грудня 2019 року та фото позивача т.с. 3 а.с. 64-66).
Позовні вимоги зустрічного позивача ОСОБА_2 про визначення порядку користування вищезазначеною земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за своїм змістом фактично є похідними від первісних позовних вимог ОСОБА_2 про визначення порядку користування вищезазначеним житловим будинком. Тому, в разі відмови апеляційним судом у задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_2 щодо визначення порядку користування житловим будинком у вищезазначений спосіб, похідні від них позовні вимоги ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою для обслуговування цього будинку у цій справі також не підлягають задоволенню.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 у цій справі ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції у цій частині не відповідає вимогам щодо його законності і обґрунтованості.
За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 серпня 2018 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування між співвласниками відособлених приміщень житлового будинку та господарських споруд та встановлення порядку користування земельною ділянкою у цій справі слід скасувати, ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування між співвласниками відособлених приміщень житлового будинку та господарських споруд та встановлення порядку користування земельною ділянкою у цій справі слід відмовити.
В частині вирішення первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування удаваним правочином рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду набрали законної сили 06 березня 2019 року та апеляційним судом при новому апеляційному перегляді цієї справи не переглядались.
Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. 1, 13 ЦПК України у разі задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 при вищевикладених обставинах у цій справі, ОСОБА_2 не має права на компенсацію за рахунок ОСОБА_1 будь-яких судових витрат, понесених ним у зв'язку із подачею ним та розглядом судами вищезазначеного зустрічного позову, пов'язаних із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій.
І, навпаки, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи апеляційним судом, у вигляді судового збору за подачу апеляційної скарги в частині вирішення судом першої інстанції зустрічного позову ОСОБА_2 у розмірі 1261,20 грн. (т.с. 3 а.с. 150).
Керуючись ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 141, 367-368, 372, 374, 376, 381-384, 417 ч. 1 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 серпня 2018 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування між співвласниками відособлених приміщень житлового будинку та господарських споруд та встановлення порядку користування земельною ділянкою у цій справі скасувати.
Ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування між співвласниками відособлених приміщень житлового будинку та господарських споруд та встановлення порядку користування земельною ділянкою у цій справі відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подачу апеляції 1920,00 грн.
В частині вирішення первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування удаваним правочином рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду набрали законної сили 06 березня 2019 року та апеляційним судом при новому апеляційному перегляді цієї справи не переглядались.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 25.08.2021 року, оскільки у період з 21.08.2021 року по 24.08.2021 року включно мали місце вихідні та святкові дні.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.