Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1837/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Гребенюк Т.Д.
при секретарі судового засідання Гончарові В.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Ел Пі Джі" (01021, м.Київ, вул. Грушевського, 9-Б, код ЄДРПОУ 42989255)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" (61045, Харківська обл., місто Харків, пров. Яроша Отакара, будинок 20, корпус 2, квартира 114 А, код ЄДРПОУ 23755480)
про стягнення коштів у розмірі 3 871 236, 04 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Горболис О.А.,
відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус Ел Пі Джі" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" про стягнення заборгованості в сумі 3 871 236 грн. коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором поставки скрапленого газу № 200120-1 від 20.01.2020 року. Всупереч встановленому Договором порядку розрахунків за отриманий товар, відповідачем не здійснено перерахування грошових коштів на рахунок постачальника у розмірі 3 066 151,19 грн. Крім того, позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 443 889,33 грн., інфляційних втрат у розмірі 254 348,65 грн. та 3% річних - 106 846,87 грн. Позивачем також викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 58 068,55 грн. Також вказує, що в разі понесення додаткових судових витрат, їх докази будуть подані до суду у порядку, встановленому законом.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2021 відкрито провадження у справі №922/1837/21; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання по справі призначено на "23" червня 2021 року о 10:00.
Копії вказаної ухвали суду були надіслані сторонам за адресами, зазначеними у позовній заяві, що кореспондуються із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6102255402225 на адресу відповідача, ухвала Господарського суду Харківської області від 24.05.2021 року у справі №922/1837/21 повернута з зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою».
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.
Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).
Крім того, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день проставлення відмітки у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою місцезнаходження, зареєстрованому у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила іншої адреси, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», Суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №922/1837/21 та встановлення строку для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвали Господарського суду Харківської області від 02.07.2021 року, від 05.07.2021 року, від 29.07.2021 року, від 02.08.2021 року, направлені відповідачу також повернулися із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відзиву на позовну заяву, доказів, що підтверджують заперечення проти позову та направлення відзиву позивача на адресу суду не надходило.
Після подання відповідачем заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, інших заяв та клопотань до суду від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Заяви та клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:
22.06.2021 року на електрону офіційну скриньку суду від представника ТОВ "Гермес Пром І" надійшла заява про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву (вх. №4115), яка обґрунтована тим, що відповідачем станом на дату подання відповідної заяви не отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі, а також укладенням договору про надання правової допомоги лише 22.06.2021 року. Також у заяві відповідача зазначається клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2021 року задоволено заяву ТОВ "Гермес Пром І" про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву (вх. №4115) та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 05.07.2021 року о 09.30.
01.07.2021 року до суду від представника ТОВ "Оптімус Ел Пі Джі" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду (вх. №4244).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.07.2021 року в заяві представника ТОВ "Оптімус Ел Пі Джі" (вх. №4244 від 01.07.2021 року) відмовлено у зв'язку з відсутністю технічної можливості для забезпечення проведення судового засідання в режимі відео конференції.
05.07.2021 року до суду від представника ТОВ "Оптімус Ел Пі Джі" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду (вх. №1558).
Оскільки дана заява була подана після проведення судового засідання від 05.07.2021 року, Судом не вбачається правових підстав щодо доцільності її розгляду.
02.08.2021 року до суду від представника ТОВ "Оптімус Ел Пі Джі" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду (вх. №4711).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.08.2021 року задоволено заяву представника ТОВ "Оптімус Ел Пі Джі" (вх. №4711 від 02.08.2021 року).
12.08.2021 року підготовче провадження закінчено та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 серпня о 09.40 (протокольна ухвала Господарського суду Харківської області від 12.08.2021 року).
Представником позивача у судовому засіданні 16.08.2021 року було надано усні пояснення по суті спору, згідно змісту яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 16.08.2021 не з'явився, проте, судом було вчинено всі дії з метою належного повідомлення вказаного учасника про розгляд справи.
Наразі, з огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає таке.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).
Зі змісту п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Отже, за висновками суду, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 16.08.2021.
В судовому засіданні 16.08.2021 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступне.
Щодо аргументів по суті справи.
Судом встановлено, що між ТОВ «ОПТІМУС ЕЛ ПІ ДЖІ» та ТОВ «Гермес Пром І» було укладено Договір № 200120-1 поставки скрапленого газу від 20.01.2020 року (надалі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язувався передати, а покупець прийняти та оплатити скраплений газ (надалі - товар) на базисі поставки, в кількості, в асортименті, за цінами та термінами поставки відповідно до умов Договору та Додатків до нього, які є невід'ємною частиною Договору.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір № 200120-1 від 20.01.2020 року як належну підставу, у розумінні норм ст.11 Цивільного кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків з купівлі-продажу та поставки товару.
Підпунктом 5.2.2. п. 5.2 Договору встановлено, що зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, а право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця: при здійсненні поставки товару на базисі FCA та/або СРТ (незалежно від місця передачі товару та станції або пункту призначення відповідно) - з дати штемпеля на залізничній накладній на станції відправлення про прийняття товару залізницею або відповідної відмітки в ТТН в пункті відправлення про прийом Товару автотранспортом до перевезення.
До вказаного Договору № 200120-1 від 20.01.2020 року були укладені додатки, де сторони погодили обсяги постачання та попередню ціну товару: додаток до Договору № 1 від 31.03.2020 (т. 1, а. с. 44-46); додаток до Договору № 2 від 09.04.2020 (т. 1, а. с. 49-51); додаток до Договору № 3 від 15.04.2020 (т. 1, а. с. 54-56); додаток до Договору № 4 від 21.04.2020 (т. 1, а. с. 59-61); додаток до Договору № 5 від 21.04.2020 (т. 1, а. с. 64-66); додаток до Договору № 6 від 24.04.2020 (т. 1, а. с. 69-71); додаток до Договору № 7 від 24.04.2020 (т. 1, а. с. 74-76); додаток до Договору №8 від 30.04.2020 (т. 1, а. с. 79-81); додаток до Договору № 9 від 30.04.2020 (т. 1, а. с. 84-86); додаток до Договору № 10 від 08.05.2020 (т. 1, а. с. 89-91); додаток до Договору № 11 від 12.05.2020 (т. 1, а. с. 94-96); додаток до Договору № 12 від 12.05.2020 (т. 1, а. с. 99-101); додаток до Договору № 14 від 19.05.2020 (т. 1, а. с. 104-106); додаток до Договору № 15 від 19.05.2020 (т. 1, а. с. 109-111); додаток до Договору № 16 від 29.05.2020 (т. 1, а. с. 114-116); додаток до Договору № 17 від 31.05.2020 (т. 1, а. с. 119); додаток до Договору № 18 від 09.06.2020 (т. 1, а. с. 124-126); додаток до Договору № 19 від 09.06.2020 (т. 1, а. с. 129-131); додаток до Договору № 20 від 18.06.2020 (т. 1, а. с. 134-136); додаток до Договору № 21 від 22.06.2020 (т. 1, а. с. 139-141); додаток до Договору № 22 від 23.06.2020 (т. 1, а. с. 144-146); додаток до Договору № 23 від 26.06.2020 (т. 1, а. с. 149-151); додаток до Договору № 24 від 02.07.2020 (т. 1, а. с.156-158); додаток до Договору № 25 від 02.07.2020 (т. 1, а. с. 161-163); додаток до Договору № 26 від 02.07.2020 (т. 1, а. с. 166-168).
Згідно п. 7.4. Договору за результатами поставки товару за відповідним додатком, постачальником складається акт прийому - передачі товару та/або видаткова накладна, які підписуються сторонами.
Згідно п. 7.7. Договору кількість поставленого постачальником та прийнятого покупцем товару фіксується сторонами у Актах приймання - передачі товару та/або видаткових накладних, що були належним чином оформлені сторонами Договору, відповідно до відомостей зазначених в залізничних накладних та/або ТТН.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору постачальником було поставлено Покупцю Товар (Газ вуглеводневий скраплений паливний для комунально-побутового споживання) на загальну суму 17 086 136,12 грн., що підтверджується наступними документами:
- копією видаткової накладної № 418 від 04.04.2020 (т. 1, а. с. 47); копією акту № 1754 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 16.04.2020 на суму 923240,89 грн. (т. 1, а. с. 48);
- копією видаткової накладної № 446 від 12.04.2020 (т. 1, а. с. 52); копією акту № 1792 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 30.04.2020 на суму 724367,05 грн. (т. 1, а. с. 53);
- копією видаткової накладної № 486 від 20.04.2020 (т. 1, а. с. 57); копією акту № 1794 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 30.04.2020 на суму 355605,64 грн. (т. 1, а. с. 58);
- копією видаткової накладної № 493 від 21.04.2020 (т. 1, а. с. 62); копією акту № 1796 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 30.04.2020 на суму 370437,55 грн. (т. 1, а. с. 63);
- копією видаткової накладної № 494 від 21.04.2020 (т. 1, а. с. 67); копією акту № 1798 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 30.04.2020 на суму 346005,11 грн. (т. 1, а. с. 68);
- копією видаткової накладної № 512 від 24.04.2020 (т. 1, а. с. 72); копією акту № 1800 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 30.04.2020 на суму 700737,59 грн. (т. 1, а. с. 73);
- копією видаткової накладної № 514 від 24.04.2020 (т. 1, а. с. 77); копією акту № 1802 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 30.04.2020 на суму 389366,52 (т. 1, а. с. 78);
- копією видаткової накладної № 541 від 30.04.2020 (т. 1, а. с. 82); копією акту № 1852 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 16.05.2020 на суму 353751,62 грн. (т. 1, а. с. 83);
- копією видаткової накладної № 540 від 30.04.2020 (т. 1, а. с. 87); копією акту № 1850 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 16.05.2020 на суму 388524,96 грн. (т. 1, а. с. 88);
- копією видаткової накладної № 573 від 11.05.2020 (т. 1, а. с. 92); копією акту № 2499 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 16.08.2020 на суму 983814,04 грн. (т. 1, а. с. 93);
- копією видаткової накладної № 590 від 14.05.2020 (т. 1, а. с. 97); копією акту № 2503 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 16.08.2020 на суму 958666,80 грн. (т. 1, а. с. 98);
- копією видаткової накладної №589 від 14.05.2020 (т. 1, а. с. 102); копією акту № 2501 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 16.08.2020 на суму 510018,02 грн. (т. 1, а. с. 103);
- копією видаткової накладної №612 від 20.05.2020 (т. 1, а. с. 107); копією акту № 2507 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 16.08.2020 на суму 923792,76 грн. (т. 1, а. с. 108);
- копією видаткової накладної №611 від 20.05.2020 (т. 1, а. с. 112); копією акту № 2505 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 16.08.2020 на суму 1048530,86 грн. (т. 1, а. с. 113);
- копією видаткової накладної №656 від 29.05.2020 (т. 1, а. с. 117); копією акту № 2509 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 16.08.2020 на суму 496276,02 грн. (т. 1, а. с. 118);
- копією видаткової накладної № 672 від 03.06.2020 (т. 1, а. с. 122); копією акту № 2511 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 16.08.2020 на суму 482246,81 грн. (т. 1, а. с. 123);
- копією видаткової накладної №683 від 08.06.2020 (т. 1, а. с. 127); копією акту № 2513 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 16.08.2020 на суму 626349,88 грн. (т. 1, а. с. 128);
- копією видаткової накладної №684 від 08.06.2020 (т. 1, а. с. 132); копією акту № 2515 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 16.08.2020 на суму 578243,40 грн. (т. 1, а. с. 133);
- копією видаткової накладної №716 від 18.06.2020 (т. 1, а. с. 137); копією акту № 2497 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 16.08.2020 на суму 578059,78 грн. (т. 1, а. с. 138);
- копією видаткової накладної №735 від 23.06.2020 (т. 1, а. с. 142); копією акту № 2517 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 16.08.2020 на суму 575803,52 грн. (т. 1, а. с. 143);
- копією видаткової накладної №741 від 23.06.2020 (т. 1, а. с. 147); копією акту № 2615 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 31.10.2020 на суму 623239,87 грн. (т. 1, а. с. 148);
- копією видаткової накладної №760 від 27.06.2020 (т. 1, а. с. 152); копією видаткової накладної № 758 від 26.06.2020 (т. 1, а. с. 153); копією акту №2617 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 31.10.2020 на суму 577141,20 грн. (т. 1, а. с. 154); копією акту №2619 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 31.10.2020 на суму 575486,59 грн. (т. 1, а. с. 155);
- копією видаткової накладної №797 від 04.07.2020 (т. 1, а. с. 159); копією акту № 2623 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 31.10.2020 на суму 1173797,23 грн. (т. 1, а. с. 160);
- копією видаткової накладної №816 від 06.07.2020 (т. 1, а. с. 164); копією акту № 2625 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 31.10.2020 на суму 573100,97 грн. (т. 1, а. с. 165);
- копією видаткової накладної №778 від 02.07.2020 (т. 1, а. с. 169); копією акту № 2621 прийому - передачі товару за остаточною ціною від 31.10.2020 на суму 1249531,45 грн. (т. 1, а. с. 170).
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено порядок оформлення документів, які можуть підтверджувати господарські операції.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, відповідно до пункту 2.4. якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Необхідно зазначити, що накладна - це супроводжуючий первинний документ, який використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується. Отже, накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами.
За змістом наведених положень чинного законодавства, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Судом встановлено, що надані позивачем видаткові накладні є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, позаяк відповідає вимогам, зокрема статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995.
На підтвердження здійснених господарських операцій у матеріалах справи також містяться податкові накладні ( т.1., а. с. 171 - т.2., а.с. 83).
Відповідно до розділу 4 Договору ціна Товару, що поставляється обумовлюється для кожної партії Товару окремо та відображається у відповідному Додатку до цього Договору. Ціна цього Договору складається із загальної вартості Товару, що поставляється за цим Договором протягом терміну його дії. Зобов'язання постачальника по поставці товару певної вартості виникає тільки після підписання Сторонами відповідного додатку до цього Договору, в якому Сторони узгоджують вартість партії товару, що поставляється.
За умовами п. 8.1. Покупець зобов'язується здійснити 100%-ву попередню оплату вартості Товару, визначеної в Додатку до цього Договору, не пізніше 2-х робочих днів з моменту підписання Сторонами відповідного Додатку до цього Договору.
У відповідності до умов п. 2 додатків до Договору остаточні розрахунки між сторонами здійснюються за кінцевою ціною, протягом 2-х робочих днів з моменту підписання акту приймання - передачі товару та/або видаткової накладної за остаточною ціною.
З матеріалів справи вбачається, що поставлений товар відповідачем було частково сплачено упродовж квітня 2020 року по лютий 2021 року на загальну суму 14 080 984,93 грн. На підтвердження здійснених оплат позивачем надано копії платіжних доручень:
-платіжне доручення №10 від 09 квітня 2020 року на суму 928000,00 грн. (т. 2, а.с. 182);
-платіжне доручення №19 від 15 квітня 2020 року на суму 300000,00 грн. (т. 2, а.с. 182);
-платіжне доручення №21 від 16 квітня 2020 року на суму 169505,00 грн. (т. 2, а.с. 181);
-платіжне доручення №27 від 17 квітня 2020 року на суму 200000,00 грн. (т. 2, а.с. 181);
-платіжне доручення №30 від 17 квітня 2020 року на суму 210000,00 грн. (т. 2, а.с. 180);
-платіжне доручення №31 від 21 квітня 2020 року на суму 126328,22 грн. (т. 2, а.с. 180);
-платіжне доручення №44 від 23 квітня 2020 року на суму 600000.00 грн. (т. 2, а.с. 179);
-платіжне доручення №45 від 24 квітня 2020 року на суму 210000,00 грн. (т. 2, а.с. 179);
-платіжне доручення №49 від 24 квітня 2020 року на суму 325000,00 грн. (т. 2, а.с. 178);
-платіжне доручення №50 від 27 квітня 2020 року на суму 300000,00 грн. (т. 2, а.с. 178);
-платіжне доручення №60 від 04 травня 2020 року на суму 200000.00 грн. (т. 2, а.с. 177);
-платіжне доручення №62 від 05 травня 2020 року на суму 350000,00 грн. (т. 2, а.с. 177);
-платіжне доручення №2_5К:103/1 від 20 травня 2020 року на суму 1100000,00 грн. (т. 2, а.с. 176);
-платіжне доручення №83 від 22 травня 2020 року на суму 200000.00 грн. (т. 2, а.с. 176);
-платіжне доручення №84 від 22 травня 2020 року на суму 500000,00 грн. (т. 2, а.с. 175);
-платіжне доручення №87 від 25 травня 2020 року на суму 980000.00 грн. (т. 2, а.с. 175);
-платіжне доручення №92 від 27 травня 2020 року на суму 500000.00 грн. (т. 2, а.с. 174);
-платіжне доручення №93 від 12 червня 2020 року на суму 750000.00 грн. (т. 2, а.с. 174);
-платіжне доручення №42 від 19 червня 2020 року на суму 200000.00 грн. (т. 2, а.с. 173);
-платіжне доручення №46 від 19 червня 2020 року на суму 200000.00 грн. (т. 2, а.с. 173);
-платіжне доручення №50 від 22 червня 2020 року на суму 350000.00 грн. (т. 2, а.с. 172);
-платіжне доручення №53 від 23 червня 2020 року на суму 290000.00 грн. (т. 2, а.с. 172);
-платіжне доручення № 65 від 30 червня 2020 року на суму 690000.00 грн. (т. 2, а.с. 171);
-платіжне доручення № 72 від 03 липня 2020 року на суму 420000.00 грн. (т. 2, а.с. 171);
-платіжне доручення №74 від 06 липня 2020 року на суму 215000.00 грн. (т. 2, а.с. 170);
-платіжне доручення №78 від 09 липня 2020 року на суму 1500000.00 грн. (т. 2, а.с. 170);
-платіжне доручення №160 від 26 серпня 2020 року на суму 200000.00 грн. (т. 2, а.с. 169);
-платіжне доручення №229 від 29 вересня 2020 року на суму 100000.00 грн. (т. 2, а.с. 169);
-платіжне доручення №240 від 01 жовтня 2020 року на суму 100000.00 грн. (т. 2, а.с. 168);
-платіжне доручення №255 від 07 жовтня 2020 року на суму 100000.00 грн. (т. 2, а.с. 168);
-платіжне доручення №259 від 08 жовтня 2020 року на суму 150000.00 грн. (т. 2, а.с. 167);
-платіжне доручення №261 від 09 жовтня 2020 року на суму 100000.00 грн. (т. 2, а.с. 167);
-платіжне доручення №264 від 12 жовтня 2020 року на суму 100000.00 грн. (т. 2, а.с. 166);
-платіжне доручення №266 від 13 жовтня 2020 року на суму 50000.00 грн.; (т. 2, а.с. 166)
-платіжне доручення №271 від 16 жовтня 2020 року на суму 100000.00 грн. (т. 2, а.с. 165);
-платіжне доручення №273 від 19 жовтня 2020 року на суму 100000.00 грн. (т. 2, а.с. 165);
-платіжне доручення №278 від 20 жовтня 2020 року на суму 100000.00 грн. (т. 2, а.с. 164);
-платіжне доручення №281 від 21 жовтня 2020 року на суму 100000.00 грн. (т. 2, а.с. 164);
-платіжне доручення №283 від 23 жовтня 2020 року на суму 50000.00 грн. (т. 2, а.с. 163);
-платіжне доручення №300 від 29 жовтня 2020 року на суму 75000.00 грн. (т. 2, а.с. 163);
-платіжне доручення №304 від 30 жовтня 2020 року на суму 76151.71 грн. (т. 2, а.с. 162);
-платіжне доручення №311 від 04 листопада 2020 року на суму 100000.00 грн. (т. 2, а.с. 162);
-платіжне доручення №316 від 05 листопада 2020 року на суму 50000. 00 грн. (т. 2, а.с. 161);
-платіжне доручення №335 від 10 листопада 2020 року на суму 150000.00 грн. (т. 2, а.с. 161);
-платіжне доручення №343 від 13 листопада 2020 року на суму 75000.00 грн. (т. 2, а.с. 160);
-платіжне доручення №347 від 16 листопада 2020 року на суму 40000.00 грн. (т. 2, а.с. 160);
-платіжне доручення №351 від 18 листопада 2020 року на суму 50000.00 грн. (т. 2, а.с. 159);
-платіжне доручення №353 від 19 листопада 2020 року на суму 40000.00 грн. (т. 2, а.с. 159) ;
-платіжне доручення №356 від 20 листопада 2020 року на суму 50000.00 грн. (т. 2, а.с. 158);
-платіжне доручення №367 від 27 листопада 2020 року на суму 40000.00 грн. (т. 2, а.с. 158);
-платіжне доручення №393 від 11 грудня 2020 року на суму 40000.00 грн. (т. 2, а.с. 157);
-платіжне доручення №416 від 23 грудня 2020 року на суму 40000.00 грн. (т. 2, а.с. 157);
-платіжне доручення №429 від 30 грудня 2020 року на суму 30000.00 грн. (т. 2, а.с. 156);
-платіжне доручення №487 від 03 лютого 2021 року на суму 11000.00 грн. (т. 2, а.с. 156);
-платіжне доручення №491 від 04 лютого 2021 року на суму 30000.00 грн. (т. 2, а.с. 155);
-платіжне доручення №506 від 12 лютого 2021 року на суму 20000.00 грн. (т. 2, а.с. 155).
Невиконання у повному обсязі ТОВ "Гермес Пром І" умов Договору зі сплати поставки товару стало підставою для звернення ТОВ "Оптімус Ел Пі Джі" з цим позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Так, з укладенням такого договору постачальник приймає на себе обов'язок поставити покупцеві товар і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар.
Як вже було встановлено судом вище, на виконання умов Договору позивач здійснив поставку товару на загальну суму 17 086 136,12 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви видатковими накладними, актами приймання-передачі товару та додатками до Договору.
Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання передбачені пунктом 4.3. Договору щодо оплати за поставлений Товар, несвоєчасно та не в повному обсязі оплатив поставлений товар, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 3 005 151 грн. 19 коп.
На підтвердження заборгованості станом за період 2020 рік позивачем наданий Акт звірки взаємних рахунків (т.2, а. с. 84-86), яким встановлено заборгованість ТОВ "Гермес Пром І" у розмірі 3 066 151,19 грн. Відповідний акт є підписаним без заперечень та скріплений печатками обох сторін.
Надаючи правову оцінку вказаного акту Судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.19. у справі № 910/1389/18. Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.
Втім, відповідний акт не враховує здійснені відповідачем нарахування грошових коштів за 2021 рік - 03 лютого 2021 року на суму 11000, 00 грн. (платіжне доручення №487); 04 лютого 2021 року на суму 30000, 00 грн. (платіжне доручення №491); 12 лютого 2021 року на суму 20000, 00 грн. (платіжне доручення №506 від), всього на суму 61 000, 00 грн.
З врахуванням здійснених оплат, сума заборгованості ТОВ "Гермес Пром І" мала становити 3 005 151 грн. 19 коп.
Тож факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 3 005 151 грн. 19 коп. належним чином доведений, документально підтверджений первинними документами та відповідачем не спростований.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у сумі 3 005 151 грн. 19 коп. з ТОВ "Гермес Пром І" підлягають задоволенню в цій частині.
Щодо вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, Суд зазначає наступне.
За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно п. 9.1. Договору у разі порушення Покупцем строків здійснення взаєморозрахунків, передбачених Договором та відповідними Додатками до нього, Покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період дії прострочення, за кожен день прострочення оплати, протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідної письмової вимоги Постачальника.
Відповідні вимоги про сплату боргу були надіслані ТОВ "Гермес Пром І" від 15.02.2021 року (т.2., 87-121) та від 06.04.2021 року (т. 2, а.с.122-154) із доказами направлення їх на адресу відповідачу, які, за твердженням позивача, повернулися з відмітками відділення Укрпошти: «за закінченням терміну зберігання».
Втім, неотримання відповідачем вимоги про сплату пені згідно вимог чинного законодавства не може бути підставою для звільнення його від відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені, яка передбачена Договором.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення пені, Судом встановлено, що позивачем нараховується пеня без врахування належної до сплати суми боргу у розмірі 3 005 151 грн. 19 коп., що робить такий розрахунок арифметично невірним. Так, позивачем не враховано сплачених грошових коштів за платіжним дорученням №487 від 03 лютого 2021 року на суму 11000, 00 грн.; платіжним дорученням №491 від 04 лютого 2021 року на суму 30000, 00 грн.; платіжне доручення №506 від 12 лютого 2021 року на суму 20000, 00 грн.
Тож, з урахуванням пункту 9.1. Договору та приписів статті 230 ГК України, Суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 315 615 грн. 01 коп.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Із розрахунків позивача 3% річних та інфляційних втрат, вбачається, що позивачем також нараховується 3% та інфляційні втрати без врахування належної до сплати суми боргу у розмірі 3 005 151 грн. 19 коп.
Отже, Суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, встановив, що їх розмір обчислено позивачем арифметично невірно, відповідно заявлені суми підлягають задоволенню частково.
Так, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням визначених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань, та визначених позивачем дат, до яких підлягають нарахування 3% річних та інфляційні втрати, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з ТОВ "Гермес Пром І" 3% річних у розмірі 76 605 грн. 34 коп., інфляційні втрати у розмірі 171 562 грн. 57 коп..
Крім того, варто відзначити, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат суд виходив з того, що з системного аналізу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та методики нарахування інфляційних втрат, вбачається, що останні підлягають нарахуванню, в разі якщо прострочення заборгованості тривало більше половини місяця.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 53 534 грн. 02 коп. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись 73, 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Ел Пі Джі" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Пром І" (61045, Харківська обл., місто Харків, пров. Яроша Отакара, будинок 20, корпус 2, квартира 114 А, код ЄДРПОУ 23755480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Ел Пі Джі" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 9-Б, код ЄДРПОУ 42989255) заборгованість у розмірі 3 005 151 грн. 19 коп., 3% річних у розмірі 76 605 грн. 34 коп., інфляційні втрати у розмірі 171 562 грн. 57 коп., пеню у розмірі 315 615 грн. 01 коп. та 53 534 грн. 02 коп. судового збору, в іншій частині вимог - відмовити.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "25" серпня 2021 р.
Суддя Т.Д. Гребенюк