16.08.2021 Справа № 920/507/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/507/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго" (41526, Сумська область, Путивльський район, с. Руднєве, вул. Комісара Руднєва, буд. 6),
до відповідача Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області (41500, Сумська область, м. Путивль, вул. Князя Володимира, буд. 50),
про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі № 2 від 26.01.2018,
за участю представників сторін:
від позивача - Джепа Г.В.;
від відповідача - не з'явився;
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд визнати укладеною між сторонами на тих самих умовах і той самий строк в редакції, що викладена у прохальній частині позовної заяви, додаткову угоду про поновлення договору оренди землі № 2 від 26.01.2018, що був укладений між позивачем та Путивльською районною державною адміністрацією. Позов заявлений до Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області, як розпорядника земель, що є об'єктом оренди за договором, на дату звернення з позовом до суду.
Ухвалою від 14.05.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/507/21; призначив підготовче засідання на 14.06.2021, 11:15; відповідачу надав п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України; позивачу надав семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив.
01.06.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. №5217 від 01.06.2021), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову та провести розгляд справи без участі представника Путивльської міської ради. Відповідач зазначає, що за договором № 2 від 26.01.2018 в оренду передаються 8 нерозподілених, невитребуваних земельних часток (земельних паїв), розташованих за межами населених пунктів, загальною площею 29,5680 га ріллі, що є порушенням норм Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Невитребувані паї можуть передаватися в оренду лише після формування у земельні ділянки, передача в оренду земельних часток (паїв) до їх формування у земельні ділянки слугуватиме підставою для визнання недійсним договору оренди та повернення земельних часток (паїв). 15 квітня 2021 року Путивльська міська рада, у відповідь на пропозицію позивача підписати додаткову угоду до договору оренди, направила лист, в якому товариству запропоновано звернутися до міської ради для складання технічної документації із землеустрою. Також, відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду землі" при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років. Оскільки договір укладений з порушенням норм чинного законодавства України, Путивльська міська рада не є правонаступником Путивльської районної державної адміністрації, відповідач вважає, що правомірно відмовив позивачу у підписанні додаткової угоди та запропонував звернутися із заявою для складання документації із землеустрою, а вже потім укласти договір оренди.
У судовому засіданні 14.06.2021, за участю представника позивача, останній зазначив, що не отримував відзив на позовну заяву, має намір скористатися правом на подання відповіді на відзив. Суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів (ст. 177 ГПК України), оголошення перерви в судовому засіданні до 19.07.2021, 10-45; надання відповідачу семиденного строку з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання в порядку ст. 120 ГПК України.
16.07.2021 позивач подав клопотання (вх. №6586 від 16.07.2021), в якому вважає, що у справі зібрані всі докази, що необхідні для розгляду справи по суті, просить провести підготовче засідання без участі представника позивача, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 19.07.2021 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 16.08.2021, 11:00.
10.08.2021 відповідач подав заяву (вх. №7164 від 10.08.2021), в якій просить суд провести розгляд справи без участі представника міської ради, відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Позивач підтримує позовні вимоги.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
26.01.2018 між Путивльською районною державною адміністрацією та позивачем укладений договір оренди землі № 2, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає на підставі розпорядження голови Путивльської районної державної адміністрації від 25.01.2018 № 39-ОД в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населених пунктів на території Руднєвської сільської ради Путивльського району Сумської області.
В оренду передаються 8 нерозподілених, невитребуваних земельних часток (земельних паїв), розташованих за межами населених пунктів загальною площею 29,5680 га ріллі (п. 2 договору).
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 960 112 грн. 00 коп. (п. 5 договору).
Договір укладено на 3 роки з 26.01.2018 по 25.01.2021 (до моменту реєстрації спадкоємцями свого права на земельний пай). Орендар має переважне право поновити договір на новий строк. Орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).
За умовами пунктів 9, 14 договору, орендна плата встановлюється у розмірі 12% річних від нормативної грошової оцінки землі, що становить 115 213 грн 44 коп. Земельні ділянки передаються в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції.
Відповідно до пункту 17 договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту відведення.
Згідно з п. 39 договору, він набирає чинності після підписання сторонами та реєстрації.
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі (п. 19 договору).
Договір зареєстрований у Руднєвській сільській раді, про що у книзі реєстрів вчинено запис від 26.01.2018 за № 2.
Факт передачі в оренду позивачу 8-ми нерозподілених, невитребуваних земельних часток (земельних паїв) розташованих на території Руднєвської сільської ради Путивльського району Сумської області підтверджується актом прийому-передачі земельних ділянок від 26.01.2018.
Відповідно до матеріалів справи 22 грудня 2020 року позивач звернувся до голови Путивльської районної державної адміністрації з листом № 31, в якому, у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди землі № 2 від 26.01.2018, просить продовжити строкове платне користування на тих же умовах та на той самий строк,.
Позивач зазначає, що відповіді на вказаний лист від Путивльської районної державної адміністрації він не отримав.
31.03.2021 позивач звернувся з листом № 3 до Путивльської міської ради про продовження дії договору та підписання додаткової угоди до договору, як розпорядника земель, у зв'язку з реформою децентралізації.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції 2018 року та зазначає, що відповіді на пропозицію позивача відповідач не надав, додаткову угоду не підписав, заперечень від відповідача щодо поновлення договору оренди позивач не отримував, тому договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.
Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Спірні правовідносини регулюються приписами Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та Закону України "Про оренду землі".
Статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (в редакції, що діяла на момент укладання договору оренди) було визначено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом.
Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.
Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції, що діяла на момент укладання договору оренди) було визначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Згідно з п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 № 122 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" в редакції на час укладення договору оренди, нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.
Разом з тим, Законом України від 10.07.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», який набрав законної сили з 01.01.2019, було внесено відповідні зміни до земельного законодавства України, зокрема Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Так, на момент виникнення спірних правовідносин з поновлення договору оренди та наразі, ч. 3 ст. 13 вказаного Закону передбачено, що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.
Тобто, починаючи з 01.01.2019 розпорядником нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) стали сільські, селищні або міські ради, отже, з вказаної дати розпорядником земельних паїв, які були передані позивачу в оренду, а відповідно і орендодавцем, стала Путивльська міська рада, до складу якої входить Руднєвська сільська рада Путивльського району Сумської області.
Статтями 93 та 96 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Поняття договору оренди землі визначено ст. 13 Закону України «Про оренду землі», за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до ст. 32-2 Закону України «Про оренду землі» у чинній редакції, поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Закон України «Про оренду землі» доповнено вказаною нормою відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340-IX від 05.12.2019, який набрав чинності 16.01.2020.
Згідно з перехідними положеннями Закону України «Про оренду землі» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340-IX від 05.12.2019, правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) має назву «Поновлення договору оренди землі» та передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).
Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев'ята статті 33 вказаного Закону).
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 зазначеного Закону).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п'ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.
Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов'язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов'язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п'ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).
У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).
При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов'язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.
Тобто виникненню в орендодавця обов'язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі»). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18.
З матеріалів справи суд встановив, що з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини позивач звернувся до відповідача через два місяці після закінчення строку дії договору оренди 31.03.2021, тобто з порушенням строку визначеного договором та законом.
На заяву позивача у листі від 15.04.2021 Путивльська міська рада запропонувала ТОВ «Агро» звернутися до міської ради для складання технічної документації із землеустрою.
Також відповідач зазначив позивачу про необхідність надати документи: копію договору оренди, довідки, що дані особи дійсно померли, схему розташування земельних ділянок.
Як пояснює відповідач, за договором № 2 від 26.01.2018 в оренду передаються 8 нерозподілених, невитребуваних земельних часток (земельних паїв), розташованих за межами населених пунктів, загальною площею 29,5680 га ріллі, що є порушенням норм Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Невитребувані паї можуть передаватися в оренду лише після формування у земельні ділянки.
Суд встановив, що нерозподілені, невитребувані земельні частки (земельні паї) загальною площею 29,5680 га ріллі були передані в оренду без розроблення проекту відведення.
При цьому положеннями статті 7 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» було передбачено необхідність розроблення проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), у якому визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів.
За приписами статті 79-1 Земельного кодексу України в редакції на час укладення договору оренди, формування земельних ділянок здійснюється в тому числі за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою» 27.06.2015 пункт 1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України було доповнено абзацом п'ятим такого змісту:
"Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, місце розташування яких визначено за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), які розроблені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою", відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)".
Проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою, з яких можна було б встановити місце розташування нерозподілених, невитребуваних земельних часток (земельних паїв) загальною площею 29,5680 га ріллі, що передані позивачу в оренду останнім суду не надано, як і доказів внесення відомостей про земельні паї до Державного земельного кадастру.
На час укладення договору оренди землі положеннями статті 125 Земельного кодексу України було передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Приписами статті 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було визначено особливості державної реєстрації права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки.
Зокрема, право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.
Відповідно до зазначеної норми право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки підлягало реєстрації, однак без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки.
Доказів реєстрації права оренди позивач не подав, тому суд дійшов висновку, що таке право у позивача на нерозподілені, невитребувані земельні частки (земельні паї) загальною площею 29,5680 га ріллі на території Руднєвської сільської ради Путивльського району Сумської області не виникло.
Також суд зауважує, що за умовами договору підставою для його припинення є, в тому числі реєстрація спадкоємцями свого права на земельний пай.
Встановити наявність чи відсутність вказаної підстави для припинення договору неможливо, у зв'язку з відсутністю відомостей у Державному земельному кадастрі про земельні ділянки, відсутністю зареєстрованого права оренди у позивача на нерозподілені, невитребувані земельні частки (земельні паї) загальною площею 29,5680 га ріллі на території Руднєвської сільської ради Путивльського району Сумської області .
За вказаних обставин у сукупності, оскільки позивач не звернувся у встановлений договором та Законом України «Про оренду землі» строк до орендодавця з повідомленням про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, з договору оренди землі № 2 від 26.01.2018 не можливо встановити, які саме земельні паї були передані в оренду позивачу (відомості до Державного земельного кадастру про нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки не внесені, право оренди не зареєстроване), Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" на момент виникнення спірних правовідносин з поновлення договору оренди передбачає можливість передачі в оренду нерозподілених земельних ділянок, невитребуваних часток (паїв) лише після формування їх у земельні ділянки, що свідчить про обґрунтованість висловлених орендодавцем заперечень, суд відмовляє у задоволенні позову про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі № 2 від 26.01.2018 на тих самих умовах і той самий строк.
Відповідно до ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням ч. 4 Розділу Х (Прикінцеві положення) та пп. 17.5. п. 17 Розділу XI (Перехідні положення) Кодексу.
Повний текст рішення суду складено та підписано суддею 25.08.2021
Суддя Є.А. Жерьобкіна