Провадження №3/760/7510/21
Справа №760/17615/21
23 липня 2021 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Київської митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) (по-батькові зі слів громадянина), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Україна, місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , (зі слів громадянки), працює: тимчасово не працює, паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий 26.07.2017, орган що видав 8027. ІНН НОМЕР_2 виданий 06.04.2017,
за ст. 471 МК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , за порушення митних правил.
З протоколу №1090/10000/21 про порушення митних правил від 15.06.2021 року вбачається, що 15.06.21 року о 15 год. 00 хв. для проходження митного контролю в зону митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» поступила громадянка України ОСОБА_1 , яка прибула з ОАЕ, м. Дубай, авіарейсом № 1727, авіакомпанії «Flydubai». Для проходження митного контролю громадянка України ОСОБА_1 самостійно, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення.
На підставі положень п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України, в якості використання однієї з форм митного контролю, співробітниками митниці було проведено усне опитування громадянки України ОСОБА_1 .
На запитання співробітника митниці щодо наявності в її багажі товарів та подарунків громадянка України ОСОБА_1 повідомила, що має з собою покупки на суму, що перевищує в еквіваленті 1000 євро.
Після проведення опитування, пасажирці запропоновано пред'явити заявлені покупки для проведення митного огляду.
Під час здійснення митного контролю було проведено огляд багажу пасажира, під час якого виявлено: Сумка жіноча ТМ «LOUIS VUITTON» вартість - 6850.00 дирхам ОАЕ згідно товарного чеку від 13.06.2021; Взуття жіноче, літне ТМ «HERMES», вартість - 2830.00 дирхам ОАЕ згідно товарного чеку від 13.06.2021.
Загальна вартість товару, згідно товарних чеків ТМ «LOUIS VUITTON» та ТМ «HERMES» від 13.06.2021 становить 9 680 дирхам ОАЕ. (згідно курсу НБУ на 15.06.2021 вартість в гривнях становить 72 388 грн. 98 копійок).
Товар не має ознак бувшого у використанні.
Зі слів громадянки України ОСОБА_1 товар належить їй особисто. Товар переміщувався через митний кордон України у фірмовому пакеті (ручна поклажа), який пасажирка тримала у руках.
Громадянка України ОСОБА_1 за роз'ясненнями митних правил з приводу декларування товару до стійки митної консультації залу «Приліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» не зверталась, митної декларації не заповнювала.
Оскільки громадянка України ОСОБА_1 самостійно, своїми діями, що були виражені у обранні для проходження митного контролю переміщуваного ним товару обрав канал, що позначений символами зеленого кольору - «Зелений коридор», та на момент проходження митного контролю, належним чином заповненої митної декларації громадянка України ОСОБА_1 до митного оформлення не подала - в діях та бездіяльності громадянки України ОСОБА_1 , під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», вбачається порушення встановленого ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що в свою чергу, має ознаки наявності у діях та бездіяльності громадянки України ОСОБА_1 порушення митних правил, визначеного положеннями ст. 471 МК України.
Представник Київської митниці Держмитслужби у судовому засіданні пояснив, що гр. ОСОБА_1 порушив митні правила, у зв'язку з чим відносно нього складено протокол про порушення митних правил №1090/10000/21 за ст. 471 МК України.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши отримані матеріали, вбачається наступне.
Згідно протоколу про порушення митних правил № 1090/10000/21 від 15.06.2021 року ОСОБА_1 обрала вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення «зелений коридор», а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
На підставі положень п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України, в якості використання однієї з форм митного контролю, співробітниками митниці було проведено усне опитування громадянки України ОСОБА_1 .
На запитання співробітника митниці щодо наявності в її багажі товарів та подарунків громадянка України ОСОБА_1 повідомила, що має з собою покупки на суму, що перевищує в еквіваленті 1000 євро.
Після проведення опитування, пасажирці запропоновано пред'явити заявлені покупки для проведення митного огляду.
Під час здійснення митного контролю було проведено огляд багажу пасажира, під час якого виявлено:
Сумка жіноча ТМ «LOUIS VUITTON» вартість - 6850.00 дирхам ОАЕ згідно товарного чеку від 13.06.2021;
Взуття жіноче, літне ТМ «HERMES», вартість - 2830.00 дирхам ОАЕ згідно товарного чеку від 13.06.2021.
Загальна вартість товару, згідно товарних чеків ТМ «LOUIS VUITTON» та ТМ «HERMES» від 13.06.2021 становить 9 680 дирхам ОАЕ. (згідно курсу НБУ на 15.06.2021 вартість в гривнях становить 72 388 грн. 98 копійок).
Товар не має ознак бувшого у використанні.
Зі слів громадянки України ОСОБА_1 товар належить їй особисто.
Товар переміщувався через митний кордон України у фірмовому пакеті (ручна поклажа), який пасажирка тримала у руках.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «зеленої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування переміщуваних коштів не зверталась.
Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, з моменту перетину останнім «білої лінії», що позначає закінчення «зеленого» коридору.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 перетнула «білу лінію», що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення «зелений коридор», таким чином перемістив через митний кордон України товар в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.
Вина правопорушника, окрім особистого її визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та встановлена судом, а саме: даними, що містяться в протоколі про порушення митних правил (а.с.1-5), поясненнями (а.с. 8-9), доповідною запискою інспектора (а.с. 13-15) та іншими матеріалами справи.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Правопорушення, яке вчинила ОСОБА_1 полягало у переміщенні через митний кордон незадекларованого митному органу товару в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, що підлягає обов'язковому декларуванню.
Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинила ОСОБА_1 полягає в недекларуванні товару при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.
Згідно зі ст. 471 МК України за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти або товару.
Разом з тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Так, при вирішенні питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв'язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.
За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні
Таким чином, єдине діяння, яке вчинила ОСОБА_1 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації. За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні товару, ОСОБА_1 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.
Шкода, яку ОСОБА_1 потенційно міг завдати державі, була незначною: вона не не завдала державі шкоди, незадекларувавши товар, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що цей товар ввозився на територію держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.
Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.
На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, прихожу до висновку, що конфіскація вилученого товару, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушника, оскільки позбавить правопорушника можливості використати цей товар за призначенням і ніяк не сприятиме вихованню ОСОБА_1 та попередженню вчиненню ним нових порушень.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Також, Конституційний Суд України 21 липня 2021 рішенням у справі № 3-261/2019(5915/19) визнав неконституційним абзац другий статті 471 Митного кодексу щодо конфіскації товару.
Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України матеріали справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.).
З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.
Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки ОСОБА_1 в подальшому.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 366, 374, 458, 471, 489 МК України, суддя, -
Визнати громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у порушенні митних правил, передбачених статте ю 471 Митного кодексу України.
Притягнути громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн. на користь держави.
Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 454,00 грн.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд, шляхом подання скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя