Справа № 519/506/21
21 червня 2021 року суддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» про захист прав споживачів,
13.05.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Южного міського суду Одеської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» про захист прав споживачів.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 21.05.2021 року позовну заяву передано на розгляд Подільському ройовому суду м. Києва за підсудністю.
Відповідно до автоматизованого розподілу судових справ між суддями цивільну справу №519/506/21 передано на розгляд судді Подільського районного суду міста Києва Головчаку М.М. 18.06.2021 року.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач посилається, як на підставу звільнення від сплати судового збору передбачену ч. 2 ст. 22 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Як вбачається, з матеріалів справи предметом спору є правовідносини, які склалися при укладанні договору позики.
Згідно зі ч. 3 ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Відтак, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України Про захист прав споживачів , зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України Про захист прав споживачів ), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України Про захист прав споживачів.
На підставі зазначеного, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки зі змісту позовної заяви позивачем зазначено, що ОСОБА_1 оспорюваний договір позики не підписувала, таким чином вказуючи на те, що позивач не є споживачем послуг ТОВ «Гоуфінгоу». Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем виник спір, який не стосується захисту прав споживачів.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Таким чином, Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.
Позивач не звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами немайнового характеру, оскільки вони не відносяться до вимог, пов'язаних з захистом прав споживачів, та позивач в даному випадку не є споживачем у розумінні Закону України Про захист прав споживачів .
Таким чином, вимоги позиача, за своєю природою є цивільно-правовими та не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів».
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту а п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободнеобхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом b п. 3 ст. 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland )). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia )).
Таким чином, позивачу слід сплатити суму судового збору за вимогу немайнового характеру, за реквізитами зазначеними на сайті Подільського районного суду м. Києва та надати суду документ, що підтверджує її сплату, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України.
З врахуванням зазначеного, позивачу слід надати оригінал квитанції про сплату судового збору або сплатити суму судового збору за одну вимогу немайнового характеру за реквізитами зазначеними на сайті Подільського районного суду м. Києва.
Крім того Позивачем у позовній заяві зазначено, що в межах підготовки справи до провадження, просить суд витребувати у відповідача копію Договору, якими він обґрунтовує правовідносини у межах заявлених позивних вимог. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання про те, що позивачем не наведено жодних обставин вжиття заходів для отримання від відповідача примірника оспорюваного договору самостійно, а тому в клопотанні слід відмовити.
Таким чином, позивачу необхідно подати суду обґрунтовані докази про неможливість отримання примірника оспорюваного Договору самостійно.
Всупереч вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем у позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують викладені обставини, не зазначено про вжиття ним заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» про захист прав споживачів - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали, а саме:
- зазначити докази, що підтверджують обставини викладені в позовній заяві;
- надати договір, який укладений з ТзОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс»;
- подати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- подати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначити щодо наявності у позивача або інших осіб оригіналів доказів, копії яких долучені до заяви;
- зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Головчак