Справа № 265/6334/21
Провадження № 2/265/1475/21
25 серпня 2021 року місто Маріуполь
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області, Козлов Д. О., розглянувши матеріали справи № 265/6334/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
20 серпня 2021 року до суду ОСОБА_1 звернулась із вказаним позовом.
Натомість, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя, оскільки підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Так критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року по справі № 201/9139/18.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Разом з тим за ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, тобто спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС).
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядку судового провадження.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 заявила вимоги про визнання протиправними дій відповідача, скасувавши рішення про відмову у призначенні тимчасової державної соціальної допомоги, із зобов'язанням відповідача призначити таку допомогу позивачці та здійснити перерахунок тимчасової державної соціальної допомоги, починаючи з 3 червня 2021 року.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 подала позов з метою відновлення її права на отримання тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла пенсійного віку.
Таким чином предметом спору є зобов'язання відповідача, який діє як суб'єкт владних повноважень, вчинити дії з призначення ОСОБА_1 тимчасової державної соціальної допомоги, що призначається у встановленому законом порядку.
Оскільки відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, то між сторонами виник публічно-правовий спір, пов'язаний зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Отже, позивачка звернулась до суду із вимогою вирішити публічно-правовий спір із Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради, тому цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12 червня 2019 року по справі № 645/212/18.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження по справі за даним позовом ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 ЦПК до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
Суд також зазначає, що за п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, зокрема, у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.
Таким чином для повернення сплаченого судового збору за подання до суду вказаного позову в розмірі 908 грн. ОСОБА_1 слід звернутись із відповідним клопотанням до суду.
Керуючись ст. 186 ЦПК, -
У відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що вказаний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Ухвалу складено та підписано 25 серпня 2021 року.
Суддя