Справа № 947/28598/20
Провадження № 2/947/535/21
13.08.2021 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Коваленко О.Б.,
За участю - секретаря Маценко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з квітня 2000 р по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі за адресою АДРЕСА_1 .
У своїй позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території - в Автономній Республіці Крим помер ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 07.05.2020р. Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції, про що 07.05.2020р. складено відповідний актовий запис №4648. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все його майно. З метою прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулася з відповідною заявою до приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., проте листом від 03. 08.2020р. за вих. № 264/02-14 їй було їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом. В обгрунтування відмови нотаріус послалася на те, що «не підтверджено документально родинні відносини зі спадкодавцем (у Вашому випадку - постійного проживання спадкодавця зі спадкоємцем однією сім 'єю), що і послугувало підставою для звернення до суду з відповідною заявою.
Позивачка зазначає, що 07.07.1970 року було укладено шлюб між ОСОБА_4 (спадкодавцем) та ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_2 , виданим 07.07.1970р. У шлюбі народилася донька ОСОБА_2 . 09 06.1987 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було розірвано. Після розлучення сторони припинили спільні відносини. Через деякий час, після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла у липні 1999р., у квітні 2000р. сім'я возз'єдналася, ОСОБА_1 переїхала жити до ОСОБА_4 у його квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де проживала і на час смерті свого колишнього чоловіка, проживає по теперішній час. Зареєстрована в іншому місці.
В останні роки свого життя ОСОБА_4 став хворіти, у зв'язку з чим часто виїжджав на лікування до Автономної Республіки Крим, де і помер. Просить заяву задовольнити.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні підтримали вимоги позову. Зазначила, що встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідне їй для набуття права користування жилим приміщенням, де вона проживала разом з покійним ОСОБА_4 .
Відповідачка ОСОБА_2 визнала позовні вимоги, зазначила, що її мати повинна мати частку в спадщині після смерті батька.
Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, зазначила, що будь-яких доказів щодо спільного проживання позивачки та померлого батька не надано. Просить в позовних вимогах відмовити.
Свідок ОСОБА_7 розповіла в судовому засіданні, що вона і ОСОБА_4 проживали на одній сходовій клітині. Бачила сусіда разом з ОСОБА_1 . Їй здавалося, що в них були добрі взаємовідносини. Не бачила, хто проживав з ОСОБА_4 ; іноді бачила його родичів: доньку, онука, сестру. В гості не ходила. Останній раз бачила сусіда в 2018 році.
Свідок ОСОБА_9 пояснила в суді, що ОСОБА_4 проживали однією сім'єю. Точно не пам'ятає, коли вони розірвали шлюб.
Свідок ОСОБА_11 надала пояснення, що вона є подругою ОСОБА_3 . Вона не бачила разом позивачку ОСОБА_1 та покійного ОСОБА_4 . Часто приходила до своєї подруги в гості, не бачила позивачку в квартирі.
Вислухавши сторони, представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .(а.с.9).
З 2018 року він проживав в Автономній республіці Крим.
Під час судового розгляду встановлено, що 09.06.1987 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було розірвано.(а.с.14)
ОСОБА_4 є батьком відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .(а.с.13).
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (ч. 2 ст. З СК України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Статтею 25 цього Кодексу передбачено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.
Проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - г0 правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України №5-рп/99 від 03 червня 1999 року).
З матеріалів справи не вбачається, що позивачка проживала з померлим, спільного господарства вони не вели, не мали спільного сімейного бюджету та спільно не вирішували побутові проблеми. Переконливих доказів проживання однією сім'єю, спрямованого на довготривалі відносини в спірний період, суд не вбачає.
Крім того, суд зазначає, що у Постанові ВС від 20 листопада 2018 року у справі № 159/1192/16-ц, де розглядалися схожі правовідносини, суд касаційної інстанції зазначив, що оскільки спірна квартира не відносилася до набутого сторонами за час їх спільного проживання майна, а встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідне позивачці лише для вирішення спору про її користування жилим приміщенням, для визнання права користування житлом немає потреби встановлювати вказаний факт, оскільки таке питання регулюється ЖК Української РСР.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає позовні вимоги недоведеними. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню .
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 77-80, 263-265 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з квітня 2000 року по день смерті у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом 30 днів з дати складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду буде складено у строк до 23 серпня 2021 року включно.
Суддя Коваленко О. Б.