Справа № 947/25000/21
Провадження № 2-а/947/212/21
25.08.2021 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
18.08.2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якій позивач просить суд: визнати дії інспектора СРПП Відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта Продана А.О. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕТА №388097 від 15.08.2021 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Дослідивши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року, винесеній у справі № 543/775/17, відступила від висновку, що містився у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) з приводу звільнення позивачів у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення, та висловила наступну правову позицію.
Так, відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали бпозовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
З системного, цільового та граматичного тлумачення законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 25 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного, суд враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 18.03.2020 року по справі №543/775/17, зазначає, що за подання фізичною особою адміністративного позову про оскарження постанови про адміністративне правопорушення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2021 року з 01 січня встановлений у розмірі 2270 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 454 гривні 00 копійок.
Одночасно суд враховує висновок Верховного Суду викладений в постанові від 06.10.2020 року по справі №826/11984/16 відповідно до якого, системний аналіз ч.1 ст.6, ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, учинити дії або утриматися від їх учинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Позивачем до позову не надано доказу на підтвердження сплати судового збору, однак надано клопотання про звільнення від сплати судового збору, з посиланням на скрутне матеріальне становище.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 ч. 1 ст. 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Викладені позивачем підстави для звільнення від сплати судового збору не вбачається підстав для звільнення останнього на підставі п.2,3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Щодо посилань позивача на скрутне матеріальне становище, останнім надано до суду витяг з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, виданої 16.08.201 року Пенсійним фондом України, з якого міститься відомості про суму заробітку ОСОБА_1 для нарахування пенсії за період з 2003 року по 2019 рік включно.
Натомість, суд не приймає зазначену довідку в якості належного доказу на підтвердження матеріального становища позивача, оскільки зазначена довідка не містить інформації про наявність або підтвердження відсутності доходів позивача за попередній календарний рік - 2020 рік.
Також, суд звертає увагу позивача, що у відповідності до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Стаття 4 визначає коло платників єдиного внеску.
Аналізуючи зазначений Закон, вбачається, що відомості про сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не є належним доказом усіх доходів фізичної особи, оскільки такий внесок нараховується на визначені законом виплати, нарахування і зобов'язання, ані з усіх видів доходів у відповідності до ПК України.
Отже, належним доказом на підтвердження майнового стану фізичної особи є довідка про доходи з ГУ ДПС в Одеській області за минулий календарний рік.
За наслідком викладеного суд вважає доводи сторони позивача на підстави для звільнення від сплати судового збору не обґрунтованими, у зв'язку з чим заява позивача задоволенню не підлягає.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем надано позовну заяву без додержання вимог ст. 160, 161 КАС України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві термін строком в п'ять днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої заяви, а саме для:
- надання до суду документа на підтвердження сплати судового збору за пред'явлення адміністративного позову, що містить вимогу немайнового характеру про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, який підлягає сплаті у розмірі 454 гривні 00 копійок;
- суд роз'яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме:
Отримувач коштівГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37607526
Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувачаUA758999980313171206000015756
Код класифікації доходів бюджету22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)
- у разі сплати судового збору в належному розмірі надати до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- у разі надання до суду додаткових документів, роз'яснюємо, що у відповідності до ч.1 ст.161 КАС України, позивачеві необхідно надати їх копії у відповідності до кількості учасників справи.
Керуючись ст.169 КАС України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Калініченко Л. В.