Справа № 473/2675/21
іменем України
"25" серпня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі Пащенко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади міста Вознесенськ в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним
встановив
в липні 2021 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідачів Територіальної громади міста Вознесенськ, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу житлового будинку із господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , що був укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та зареєстрований на Універсальній товарно-сировинній біржі «Номінал» 07.11.2000 року за № 198 дійсним.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачі зазначили, що даний договір був укладений в письмовій формі і зареєстрований на Універсальній товарно - сировинній біржі «Номінал», нічиїх прав та законних інтересів не порушує і всі умови договору купівлі-продажу будинку виконані. Посилаючись на те, що нотаріальне посвідчення договору на сьогоднішній день неможливо, а також на те, що всі умови договору купівлі-продажу будинку виконані, позивачі просили позов задовольнити.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 23 липня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з'явилися, від них на адресу суду надійшли заяви в яких вони просили розглядати справу у їх відсутність, заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача Вознесенської міської ради не з'явився, на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому вирішення позовних вимог залишив на розсуд суду.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Судом встановлено, що 07 листопада 2000 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_5 і ОСОБА_2 з іншого боку уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 та зареєстрували його в той же день на Універсальній товарно - сировинній біржі «Номінал» за реєстровим №198. Вказаний договір, згідно реєстраційного напису від 09.11.2000 року був зареєстрований у Вознесенському міжміському бюро технічної інвентаризації за №6905.
В судовому засіданні було встановлено, що сторони при укладенні договору як продавці та покупці прийшли до взаємної згоди за всіма істотними умовами договору і виконали свої зобов'язання, що підтверджується укладеним в письмовій формі договором купівлі-продажу, але нотаріально посвідчити договір неможливо, оскільки ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є її донька ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується відповіддю В.о. завідувача Першої Вознесенської державної нотаріальної контори від 27.07.2021 року.
Після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заведена, що підтверджується відповіддю завідувача Другої Вознесенської державної нотаріальної контори від 26.07.2021 року.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2004 року), останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Тому в даному випадку застосуванню підлягає Цивільний Кодекс України 1963 року. Згідно до ст. 227 ЦК України (1963 року) договір купівлі-продажу будинку (квартири) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.
Згідно ч.2 ст.47 ЦК України, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Таким чином, оскільки сторони по договору купівлі-продажу нерухомого майна повністю виконали всі умови договору, а нотаріально посвідчити договір неможливо, суд вважає необхідним визнати дійсним вказаний договір купівлі-продажу.
Керуючись ст. ст. 4,14,81,223,280,281,259,263,265,273 ЦПК України, суд
ухвалив
позовні вимоги - задовольнити.
Визнати ДІЙСНИМ договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , який укладено та зареєстровано на Універсальній товарно - сировинній біржі « Номінал» 07 листопада 2000 року за № 198, між покупцями ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та продавцями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя М.М. Ротар