Справа №127/21468/21
Провадження №1-кс/127/9674/21
19 серпня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна, -
Слідчий відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна, мотивуючи свої вимоги тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020021160000013 від 28.01.2020, за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 358 ч. 2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 перебуваючи на посаді касира Виробничого підрозділу санаторій «Медичний центр реабілітації залізничників» регіональна філія «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» - далі санаторій, будучи матеріально відповідальною особою, відповідно до договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.01.2010 та 27.09.2018 укладених між ВПС «МЦРЗ» РФ «ПЗЗ» АТ «Українська залізниця» та ОСОБА_4 , всупереч посадової інструкції, затвердженої 07.10.2011 головним лікарем Дорожньої клінічної лікарні № 2 Південно-Західної залізниці м. Хмільник та посадової інструкції старшого касира ОСОБА_4 затвердженої 12.03.2019 директором Виробничого підрозділу санаторію «Медичний центр реабілітації залізничників» Регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» вчинила привласнення чужого майна при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_4 , при зверненні відпочиваючого санаторію до каси з заявою про продовження терміну путівки або з заявою про амбулаторне лікування, у яких поставлені штампи «в касу» з зазначенням суми до оплати та кількість днів, приймала заяву і грошові кошти. Після чого, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (затверджений Постановою Верховної Ради України № 266/95-ВР від 06.07.1995) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, умисно виписувала прибутковий касовий ордер, відривала корінець, де ставила штамп «сплачено» і надавала відпочиваючому корінець від прибуткового ордеру зі штампом «сплачено».
У подальшому, ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, з метою доведення злочинного умислу до логічного завершення, не оприбутковувала кошти у касу, а заяви подані відпочиваючими та прибуткові касові ордери знищувала, тим самим умисно порушила порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємствами (підприємцями), що визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004) та Положення про проведення касових операцій у Національній валюті в Україні (затвердженого постановою Правління Національного банку України № 148 від 29.12.2017).
Згідно акту ревізії каси (проведеної на підставі наказу № 59а від 24.02.2020 директора санаторію ОСОБА_5 ) від 10.03.2020 за період з 01.01.2017 по 29.02.2020, розмір не оприбуткованих коштів становить 4 572 683,00 грн.
Відповідно до уточнення різниці по акту ревізії каси за період 2017-2019 роки та січень-лютий 2020 року від 10.03.2020, сума не оприбуткованих коштів склала 4 838 432,20 грн, що на 265 749,20 грн більше ніж було виявлено по акту ревізії від 10.03.2020.
Згідно до висновку судової економічної експертизи № 6502/20-21 від 30.11.2020, акт ревізії каси від 10.03.2020 за період 2017-2019 років та січень-лютий 2020 року, про встановлення нестачі грошових коштів у касі матеріальною особою (касиром) ОСОБА_4 у вигляді утворення дебіторської заборгованості на суму 4 572 683 грн у Виробничому підрозділі санаторію «Медичному центрі реабілітації залізничників», що за адресою: Вінницька область, м. Хмільник, вул. Шевченка, 20, документально підтверджується, що на 247 570,70 грн (4 820 253,70 - 4 572 683) менше ніж за результатами дослідження.
Враховуючи вище викладене, ОСОБА_4 , незаконно привласнила грошові кошти, що перебували у її віданні та обернула їх на свою користь, розпорядилася ними на власний розсуд, спричинивши Виробничому підрозділу санаторію «Медичний центр реабілітації залізничників» Регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» матеріального збитку у сумі 4 820 253,70 грн, що в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян станом на 25.02.2020 (момент закінчення злочину).
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у привласненні чужого майна, що перебувало в її віданні, вчиненому в особливо великих розмірах.
Крім того, ОСОБА_4 , з метою приховування своїх злочинних дій, уникнення кримінальної відповідальності, перебуваючи на робочому місці у Виробничому підрозділі санаторію «Медичний центр реабілітації залізничників» Регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» за адресою: Вінницька область, м. Хмільник, вул. Шевченка, 20, будучи матеріально-відповідальною особою, склала завідомо підроблені офіційні документи при наступних обставинах.
ОСОБА_4 , після привласнення чужого майна, шляхом не оприбуткування коштів за амбулаторне лікування та доплат за продовження терміну путівки у касу санаторію, перед початком проведенням інвентаризації каси, відповідно до Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні (затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004), отримувала бланк акту про результати інвентаризації наявних коштів, що зберігаються у касі санаторію, та засвідчувала своїм підписом у актах про результати інвентаризації наявних коштів від 23.01.2017, 28.02.2017, 21.03.2017, 14.04.2017, 05.05.2017, 12.06.2017, 04.09.2017, 06.10.2017, 11.12.2017, 09.1.2018, 07.02.2018, 16.06.2018, 19.04.2018, 23.05.2018, 07.06.2018, 10.07.2018, 06.8.2018, 13.09.2018, 17.10.2018, 16.01.2019, 19.02.2019, 14.05.2019, 07.06.2019, 10.07.2019, 05.08.2019, 09.09.2019, 15.10.2019, 08.11.2019, 12.12.2019, 15.1.2020, 07.02.2020, завідомо неправдиві відомості про те, що до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на кошти, здані до бухгалтерії, і всі кошти, що надійшли під її відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані за видатками.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, тобто у складанні завідомо підроблених офіційних документів.
В ході досудового розслідування, 23.07.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у привласненні чужого майна, що перебувало в її віданні, вчиненому в особливо великих розмірах. Діяння передбачені ч. 5 ст. 191 КК України караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 267477873 від 26.07.2021 за ОСОБА_6 ( ОСОБА_4 ), зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідно до довідки УДМС України у Вінницькій області від 03.06.2021 ОСОБА_6 змінила прізвище ІНФОРМАЦІЯ_2 на Берлінська.
З огляду на викладене, арешт вказаних речей необхідний для забезпечення конфіскації майна належне підозрюваній ОСОБА_4 , просила задовольнити клопотання.
В судове засідання слідчий не з'явився, однак останнім було подано заяву про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримав за обставин, викладених у ньому.
Суд, перевіривши клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки майно може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, так як ч. 5 ст. 191 КК України передбачає конфіскацію майна.
Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.
В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131,132, 170,171 КПК України, суд -
Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ), що може бути використана для забезпечення конфіскації майна або цивільного позову.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 .
Зобов'язати слідчого повідомити зацікавлених осіб про накладення арешту на зазначене майно.
На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п'яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя