Справа № 645/2017/17
Провадження № 4-с/645/26/21
іменем України
20 серпня 2021 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :
головуючого судді - Шарка О.П
секретаря судових засідань - Христенко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Пересічанської Ольги Михайлівни, державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Нагорної Катерини Валеріївни, державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Солдаткіна Кіріла Сергійовича, та скасування арешту з майна боржника, стягувач - ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії начальника Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Пересічанської Ольги Михайлівни, державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Нагорної Катерини Валеріївни, державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Солдаткіна Кіріла Сергійовича, та скасування арешту з майна боржника, стягувач - ОСОБА_2 в якій просив суд скасувати постанову державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Нагорної Катерини Валеріївни про арешт майна боржника ОСОБА_1 від 26 лютого 2020 року ВП №60562273, визнати дії державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Солдаткіна Кіріла Сергійовича щодо неповідомлення та ненадання розрахунку заборгованості боржнику ОСОБА_1 неправомірними, визнати дії начальника Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Пересічанської Ольги Михайлівни щодо відмови скасування арешту майна боржника неправомірними.
В обгрунтування скарги зазначив, що в провадженні Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) знаходиться виконавче провадження №645/2017/17, виданий 20.12.2017 року Фрунзенським районним судом м.Харкова, на підставі рішення суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їх дитини у розмірі ј частини від всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 травня 2017 року до досягнення дитиною повноліття. 15 листопада 2019 року державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Калінчуком Владиславои Петровичем було складено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №60562273, яку ОСОБА_1 отримав 26 травня 2021 року. З моменту ухвалення рішення судом у 2017 року боржником своєчасно та в повному обсязі сплачуються аліменти на утримання дитини, станом на 29.04.2021 року у нього відсутня заборгованість зі сплати аліментів. Накладення арешту на все майно, в тому числі і на його транспортний засіб «Great Wall», д/н НОМЕР_1 вважає незаконним та перевищенням повноважень державного виконавця, безпідставне накладення арешту на майно боржника, грубо порушує конституційні права ОСОБА_1 , оскільки накладення арешту на зазначений транспортний засіб не дає останньому право розпорядитися ним, що в свою чергу постійно приводить до зниження його ринкової вартості. З моменту ухвалення рішення 06.12.2017 року про стягнення ОСОБА_1 аліментів на користь стягувача і до відкриття виконавчого провадження 15.11.2019 року ОСОБА_1 постійно сплачував аліменти, навіть не маючи відповідних розрахунків. 26 лютого 2020 року старшим державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Нагорною Катериною Валеріївною було складено постанову про арешт майна боржника, згідно якою накладено арешт на усе рухоме та нерухоме майно Пашкова Д.Г., про наявність постанови від 26.02.2020 року ОСОБА_1 дізнався лише 30.04.2021 року, внаслідок чого склав заяву про скасування арешту на імя начальника Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), 06.05.2021 року заява ним була подана повторно, більш змістовна. 19 травня 2021 року ОСОБА_1 отримав відповідь від ВДВС, згідно якої останньому було відмовлено у скасуванні арешту з майна з формальним посиланням на норми законодавства та без обгрунтування його ситуації, яка відбувається в виконавчому провадженні.
У судовому засіданні заявник та його представник заяву скаргу підтримали у повному обсязі, просили її задовольнити, надали суду пояснення, аналогічні викладеним у скарзі.
Державний виконавець Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Солдаткін Кіріл Сергійович у судове засідання не з'явився, надав суду відзив на скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні скарги, вважаючи її необґрунтованою та безпідставною, направленою лише з метою не виконувати судове рішення в подальшому, уникненням аліментних зобов'язань пере дитиною до моменту досягнення 18 років.
Інші особи, які беруть участь у справі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлялися заздалегідь і належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду скарги.
Суд, вислухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності приходить до висновку про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В силу положень ст. 5 ЦПК України, суд, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження.
За статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Право на справедливий суд, гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. Право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», 28.07.1999, § 63; «Горнсбі проти Греції», 19.03.1997, § 40).
Правовідносини, що виникли між сторонами виконавчого провадження, регулюються Законом України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 3 ч.1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» однією із засад здійснення виконавчого провадження є законність.
Згідно з статтею 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець, зокрема, зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
Водночас, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Так, у ході судового розгляду встановлено, що рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 06 грудня 2017 року (справа 645/2017/17) стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше 50% відсуотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 11 травня 2017 року і до досягнення дитиною відповідного віку, починаючи з 11 травня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
15 листопада 2019 року державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Калінчуком Владиславои Петровичем було складено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №60562273
Постановою старшого державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Нагорної Катерини Валеріївни від 26.02.2020 року про арешт майна боржника, накладено арешт на усе рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 .
Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 відповідно виконавчого листа №645/2017/17 від 20.12.2017 року, наданого державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Солдаткіним Кірілом Сергійовичем, станом на 29 квітня 2021 року заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 відповідно виконавчого листа №645/2017/17 від 20.12.2017 року, наданого державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Солдаткіним Кірілом Сергійовичем, станом на 19 серпня 2021 року заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця
Також, в статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
На теперішній час у боржника відсутня заборгованість по аліментам, , тобто рішення виконується в інший спосіб і не має необхідності застосовувати таких захід як арешт майна без порушення права боржника на мирне володіння майном, передбаченого ст. 1 протоколу 1 Конвенції з прав людини та основоположних свобод ( бо у випадку залишення арешту майна порушувалась співмірність прийнятих заходів державою для виконання рішення та обмеження прав боржника).
Таким чином, суд дійшов висновку необхідності часткового задоволення скарги, в частині скасування постанови державного виконавця про арешт майна боржника.
У той час, розглядаючи скаргу в межах наведених в ній доводів, проаналізувавши у сукупності надані докази і застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд не встановив протиправності в діях державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Солдаткіна К.С. та начальника Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Пересічанської О.М. у даному виконавчому провадженні, і не вбачає підстав визнання їх дій неправомірними.
Згідно ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
У відповідності до ч. 1 та ч. 3, ч. 10 ст.56Закону України«Про виконавчепровадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Таким чином, передбачено право виконавця накладати арешт на майно (кошти) боржника під час відкриття виконавчого провадження.
За таких обставин суд приходить до висновку, що скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.447-451, 453 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Пересічанської Ольги Михайлівни, державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Нагорної Катерини Валеріївни, державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Солдаткіна Кіріла Сергійовича, та скасування арешту з майна боржника, стягувач - ОСОБА_2 .- задовольнити частково.
Скасувати постанову державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Нагорної Катерини Валеріївни про арешт майна боржника ОСОБА_1 від 26 лютого 2020 року ВП №60562273
В задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлено 25 серпня 2021 року.
Головуючий суддя -