Справа № 642/4286/21
Провадження № 3/642/1398/21
20 серпня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП, -
28.06.2021 року о 03 год. 40 хв. в м. Харків по вул. Полтавський Шлях, 44/1 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Focus, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці ока не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у визначеному законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відносно ОСОБА_1 28.06.2021 року складено протокол серії ДПР18 № 144607 про те, що 28.06.2021 року о 03-40 год. гр. ОСОБА_1 у м. Харків по вул. Полтавський Шлях, 44/1 керував автомобілем Ford Focus, д.н. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим в праві керування транспортними засобами на підставі виконавчого провадження № 58492465 від 07.04.2020 Київського ВДВС, внесено виконавцем Семенцова Я.К., за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав. Пояснив, що не знав про винесення державним виконавцем постанови про обмеження його у праві керування транспортними засобами. Копії такої постанови не отримував та не був ознайомлений з її змістом. Щодо адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП також винуватість не визнав, пояснив, що а ні алкогольних, а ні наркотичних засобів не вживав. Зауваження поліцейського його обурили, тому він відмовився їхати до медичного закладу, а також тому що він не бажав залишати автомобіль із дружиною вночі на дорозі. Він просив пройти обстеження на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціальних технічних засобів, але йому пропонували лише проїхати до медичного закладу. Просив звільнити його від адміністративної відповідальності. Також ним було подано письмові пояснення.
За його клопотанням у судовому засіданні було допитано у якості свідка ОСОБА_2 , яка суду пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_1 . Була присутня при складанні протоколів, а саме сиділа в автомобілі, та все гарно чула. На пропозицію поліцейського пройти обстеження на стан сп'яніння ОСОБА_1 не відмовлявся пройти на місці, але відмовився їхати до медичного закладу. Свідки її чоловіка не оглядали, а лише поставили свої підписи під тим, що написав поліцейський. ЇЇ чоловік ОСОБА_1 ніколи наркотичних засобів не вживав, не вживає також алкоголь. Тому його обурили посилання поліцейського що він має ознаки наркотичного сп'яніння.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази в сукупності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена відповідальність статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 28.06.2021 року о 03 год. 40 хв. в м. Харків по вул. Полтавський Шлях, 44/1 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Focus, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння та від проходження огляду на стан сп'яніння у визначеному законом порядку відмовився в присутності двох свідків
Внаслідок зазначених подій поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 144608 від 28 червня 2021 року за невиконання ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, крім протоколу, також підтверджується:
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які були залучені поліцейськими в якості свідків та зазначили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я;
- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано, що поліцейський неодноразово пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, та роз'яснює наслідки відмови, на що ОСОБА_1 відмовився.
Вказаний факт відмови підтверджено також і самим ОСОБА_1 у судовому засіданні, а також свідком ОСОБА_2 .
Суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці та просив поліцейських забезпечити таке проходження є безпідставними, оскільки поліцейські запропонували водію пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я, виходячи зі специфіки дослідження, що, в свою чергу, унеможливлювало проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Таким чином, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка в установленому законом порядку отримала документ на право керування транспортним засобом, при керуванні транспортним засобом зобов'язана дотримуватись усіх вимог, які містяться у нормативних актах, що стосується безпеки дорожнього руху.
Враховуючи викладене, суд визнає ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та призначає адміністративне стягнення, передбачене ч.1ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
В порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Крім того, відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ДПР18 № 144607 за ч.3 ст. 126 КУпАП.
Суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 10 КУпАПадміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять відомостей, які би вказували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а саме про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про накладене на нього обмеження.
Сам факт такої постанови, без доказів того, що ОСОБА_1 обізнаний з її текстом та знав про тимчасове обмеження у праві керуванні транспортними засобами, не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 отримував постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, яка винесена державним виконавцем Київського ВДВС Семенцовою Я.К. 07.04.2020 у виконавчому провадженні № 58492465.
ОСОБА_1 заперечував обізнаність про винесення такого обмеження як у судовому засіданні так і при складанні протоколу.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням зазначеного, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять достатніх доказів щодо складу правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 126 КУпАП.
Згідно п. 1ст. 247 КУпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, оскільки подані суду на дослідження докази не дають підстав для того, щоб зробити категоричний висновок про те, що у діях ОСОБА_1 є склад інкримінованого адміністративного правопорушення, то суд приходить до переконання, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 126 КУпАП слід закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст.126 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 40-1, ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126, п.1 ст. 247, ст. ст. 283,284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 126 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 10 днів, з дня винесення постанови.
Суддя О.В. Бородіна