Справа № 415/6373/20
Провадження № 2/415/637/21
20 серпня 2021 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря Кравченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,
Описова частина
Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 03 лютого 2020 року по 06 березня 2020 року ОСОБА_1 , знаходилась у трудових відносинах з ТОВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання». Зазначене підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 .
Під час перебування у трудових правовідносинах з Відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена у ввідповідності до закону строк заробітна плата у розмірі 9 161,80 грн.
06 березня 2020 року позивач був звільнений за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням, згідно наказу № 31-к від 06.03.2020 року.
Однак, в день звільнення позивача 06.03.2020 р., відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України.
Згідно з сканованих копій, наданих представником відповідача , Головним технологом ТОВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандлртизовлного обладнання» ОСОБА_2 , якому позивач довіряв отримати його заробітну плату за довіреністю, згідно Відомість на виплату грошей №31 та інших, у зв'язку із звільненням позивача було нараховано до виплати: 8 570, грн. - заробітна плата за лютий 2020 р. та 591,80 грн. - заробітна плата за березень 2020 р.
День фактичного розрахунку, коли Головний технолог ТОВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизоваіюго обладнання» Комаристий Михайло Леонідович, якому позивач довіряв отримати його заробітну плату за довіреністю, передав позивачу заробітну плату за лютий і березень місяць 2020 року, становив 03 квітня 2020 року, згідно виписки з рахунку позивача ОСОБА_1 від 03.09.2020 року.
Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Для розрахунку середнього заробітку: сумарна заробітна плата за останні два місяці складає: 8 570,00 + 591,80= 9 161,00 грн., де 8570,00 грн та 591,80 грн заробітна плата за лютий та березень 2020 року відповідно.
Кількість відпрацьованих робочих днів за лютий та березень 2020 року складає 21 (двадцять один) робочий день. 20 робочих днів у лютому та 1 робочий день у березні 2020 року відповідно.
За таких обставин, середньоденна заробітна плата відповідача складає 436,27 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту фактичного розрахунку виплати грошових коштів невиплачених при звільненні пройшло 19 (дев'ятнадцять) робочих днів, з нього підлягає стягненню середній заробіток за час затримки, який складає 8 289 грн 13 коп.
На підставі викладеного просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку 8 289 грн 13 коп.
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду
20.10.2020 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/6373/20 було відкрито провадження у цій цивільній справі.
14.01.2021 року відповідач надав відзив на позову заяву, в якому зазначив, що позов не визнають, Позивач на ТОВ «СЗХНО» ніколи не працевлаштовувався, не працював та, відповідно, не звільнявся. Заробітну плату ТОВ «СЗХНО» йому не нараховувало і не сплачувало. Просили відмовити у задоволенні позову повністю.
18.01.2021 року позивач надав відповідь на відзив, де зазначив, що працевлаштовувся, працював і відповідно, звільнявся з ТОВ «СЗХНО», що підтверджується копією трудової книжки та витягам форми ОК-5 та ОК-7.
02.03.2021 року позивач надав клопотання про заміну відповідача.
20.07.2021 року ухвалою суду замінено відповідача.
19.08.2021 року позивач надав клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності.
Доводи особи, яка подала позов
Позовна заява мотивована тим, що у позивача наявна заборгованість по заробітній платі, а також із позивачем несвоєчасно проведено розрахунок при звільненні.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду письмове клопотання, в якому просив суд задовольнити позов у повному обсязі та розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно з трудовою книжкою, на підставі наказу № 31-к від 06.03.2020 року, звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання».
Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та 06.03.2020 звільнений.
Згідно з індивідуальний відомостей про застраховану особу Форма ОК-7 ОСОБА_3 , найменування страховика ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «СЗХНО», відомості за звітний місяць 2 2020 року -6300,00 грн., місяць 3 2020 року - 734,48 грн..
Згідно з відомості ОСОБА_1 отримав 591,80 грн., та за лютий 2020 р. - 8570,00 грн.
Згідно з довідки з АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 отримав 03.04.2020 р. грошову суму в розмірі 9100,00 грн.
Мотивувальна частина
Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
В свою чергу середній заробіток за весь час затримки не є заробітною платою, не належить до структури заробітної плати, а є своєрідною штрафною санкцією для роботодавця за порушення ним строків розрахунку з працівником при звільненні останнього.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлюється тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним. Такого висновку дійшов Конституційний суд України у Справі № 1-5/2012 від 22.12.2012 р. №4-рп/2012р.
Судом встановлено, що позивач звільнився 06 березня 2020 року. День фактичного розрахунку з ним - 03 квітня 2020 року. Позов пред'явлено 09 жовтня 2020 року, тобто після спливу тримісячного строку.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі відмови в позові - на позивача.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 233 КЗпП України,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: кв. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», місцезнаходження за адресою: к.41, 70а, вул. Гагаріна, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93403, код ЄДРПОУ 04643841.
Дата складення повного рішення суду 20.08.2021 рік.
Суддя Ю. О. Калмикова