Справа № 352/316/21
Провадження № 2/352/473/21
16 серпня 2021 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.
з участю секретаря Іващенко К.В.
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,-
Позивачка у лютому 2021 р. звернулася до суду з позовом до відповідача про виселення із житлового будинку за неможливістю спільного проживання.
Заявлений позов обґрунтовувала тим, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.10.2009 р., виданого Тисменицькою міською радою Івано-Франківської області, вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 . Її право власності 16.10.2009 р. зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Спірний житловий будинок є її особистою приватною власністю, фактично вона успадкувала його після смерті своїх батьків. У будинку зареєстрований відповідач, який протягом останніх кількох років систематично вчиняє щодо неї домашнє насильство як психологічного, так і фізичного характеру, що підтверджується належними і допустимими доказами. Протиправними діями відповідача грубо порушуються її права та права її малолітнього внука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном якого вона є після позбавлення її дочки ОСОБА_4 батьківських прав на підставі рішення Тисменицького районного суду від 17.02.2020 р. Дальше спільне проживання з відповідачем в одному будинку вважає неможливим. Просила виселити відповідача з належного їй житлового будинку.
Представник позивача - адвокат Лютан З.Й. у судове засідання не з'явився, у поданій суду заяві позов підтримав і просив його задоволити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, не повідомив суду про причини неявки, не подав відзиву. За наявності сукупності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши наявні у матераілах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, вихлодячи з наступного.
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.10.2009 р., виданого Тисменицькою міською радою Івано-Франківської області, є власником домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.32). Державна реєстрація права власності позивачки проведена 16.10.2009 р., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Івано-Франківського ОБТІ (а.с.33).
У спірному житловому будинку зареєстровані та проживають позивачка - власник майна, її чоловік ОСОБА_2 - відповідач у справі та їх малолітні внуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Тисменицької міської ради (а.с.34).
Відповідач протягом останніх кількох років систематично порушує правила співжиття, вчиняючи щодо позивачки домашнє насильство як психологічного, так і фізичного характеру.
Вказані обставини підтверджуються наступними письмовими доказами: постановою Тисменицького районного суду від 10.06.2015 р. (а.с.6), постановою Тисменицького районного суду від 19.02.2019 р. (а.с.16), довідкою Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області від 22.11.2019 р. (а.с.25-26) та постановою Тисменицького районного суду від 03.03.2020 р. (а.с.27), ухвалою Тисменицького районного суду від 23.06.2020 р. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020090250000029 від 18.01.2020 р., щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України (а.с.29-31), довідкою Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області від 23.09.2020 р. (а.с.55) та постановою Тисменицького районного суду від 05.03.2021 р. (а.с.60).
Відповідно до вимог ст.157 ЖК УРСР члена сім'ї власника житлового будинку може бути виселено у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення у випадках, передбачених ч.1 ст.116 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.116 ЖК УРСР передбачено, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Для застосування норм цієї статті необхідна наявність двох умов: систематичне порушення правил співжиття, а також вжиття заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів. Під заходами впливу маються на увазі заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах мешканців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма ст.391 ЦК України визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Судом встановлено, що відповідач, систематично порушуючи правила співжиття, створює неможливі умови позивачці та іншим членам сім'ї для проживання з ним в одному будинку, змінювати свою поведінку не бажає, попередні заходи впливу виявились безрезультатними. Своїми діями відповідач порушує право власності позивачки, чинить їй перешкоди у користуванні майном.
З огляду на встановлені судом обставини, на які позивачка посилалася як на підставу своїх вимог, що підтверджені письмовими доказами, які визнаються судом належними, допустимими, достовірними та достатніми у їх сукупності, - суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову, який підлягає до задоволення.
Відповідача слід виселити з належного позивачці житлового будинку без надання іншого житлового приміщення.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 116, 157 ЖК УРСР, ст.391 ЦК України, керуючись ст. 263-265, 282 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення задоволити.
Виселити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Представник позивача: ОСОБА_7 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 25.08.2021 р.
Суддя М.М.Хоминець