Справа № 349/583/20
Провадження № 2/349/10/21
іменем України
16 серпня 2021 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Могили Р.Г.,
за участі секретарів судового засідання Матасової Н.М., Іванило Т.Є., Савіцької Л.Р.,
учасники судового провадження:
представник позивача Аннюк В.В.,
(у режимі відеоконференції)
представник відповідачів адвокат Денис Т.Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 349/583/20 за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором із спадкоємців боржника,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У травні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором із спадкоємців боржника.
Позов обгрунтовано тим, що 25 липня 2006 року між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») було укладено кредитний договір № IFRWGK00000004, за умовами якого остання отримала кредит в сумі 22 050 доларів США на строк до 07 липня 2016 року. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 25 липня 2006 року між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3 передала в іпотеку квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, однак за нею існувала заборгованість за кредитним договором, а тому позивач на виконання вимог ст.1281 ЦК України 22 листопада 2014 року звернувся до Рогатинської районної державної нотаріальної контори з претензією до спадкоємців про невиконані зобов'язання спадкодавця ОСОБА_3 .
Згідно отриманої відповіді від 05 грудня 2014 року, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулися її сини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відповідачі по справі є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 та на підставі частини першої статті 1269 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину.
15 жовтня 2019 року до вказаних спадкоємців було направлено лист-претензію, згідного яких позивач пред'явив свої вимоги кредитора, але ніяких дій з їхньої сторонни не було вчинено.
Посилаючись на вказані обставини та вимоги ч.1 ст.1282 ЦК України, позивач уточнивши позовні вимоги просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі по 2 879,31 доларів США , що за курсом Національного Банку України ( далі - НБУ) складає 68 297 грн 24 коп. та судові витрати у розмірі по 1 051 грн 00 коп.
Відповідачі не подали відзив на позов.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 13 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін, а також задоволено клопотання позивача та витребувано у Рогатинської районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи №356/2014, заведеної після смерті ОСОБА_3
02 вересня 2020 року та 30 листопада 2020 року представник відповідачів адвокат Денис Т.Д. подав заяви про застосування позовної давності до заявлених позовних вимог.
Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року визнано потрібним, щоб представник акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» дав особисті пояснення.
Ухвалою судді від 03 березня 2021 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
07 червня 2021 року позивач подав до суду позовну заяву, де уточнив свої позовні вимоги.
За клопотаннями представників сторін суд неодноразово відкладав розгляд справи із підстав наведених в ч.2 ст.223 ЦПК України.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав з підстав наведених в уточненій позовній заяві, просив задовольнити повністю.
Представник відповідачів адвокат Денис Т.Д. в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити на підставі ч.4 ст.267 ЦК України, у зв'язку із спливом позовної давності .
Фактичні обставини, встановлені судом.
25 липня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № IFRWGK00000004, згідно якого остання отримала кредит в розмірі 22 050 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 07 липня 2016 року.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № IFRWGK00000004 25 липня 2006 року між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_3 передала в іпотеку трьохкімнатну квартиру загальною площею 64,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 15 травня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рогатинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області.
У боржника ОСОБА_3 перед ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого являється позивач по справі АТ КБ «ПриватБанк») залишилась заборгованість за кредитним договором, яка за розрахунком банку становить 5 758 доларів США, що за курсом НБУ складає 136 594 грн 47 коп.
22 листопада 2014 року (згідно квитанції «Укрпошти» а.с.22) ПАТ КБ «ПриватБанк» направило до Рогатинської районної державної нотаріальної контори претензію кредитора від 01 листопада 2014 року, в якій просило повідомити, чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті позичальника ОСОБА_3 , та про осіб, які вже прийняли спадщину. Також банк просив включити його кредиторські вимоги в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ та повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком в розмірі 118 500 грн 52 коп.
Згідно відповіді Рогатинської районної державної нотаріальної контори від 29 листопада 2014 року, яка надійшла до ПАТ КБ «ПриватБанк» 05 грудня 2014 року та копій матеріалів спадкової справи №356/2014, заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що державний нотаріус повідомив банк, що станом на 10 жовтня 2014 року нотаріальною конторою заведена спадкова справа №356/2014р. після смерті ОСОБА_3 . Станом на 29 листопада 2014 року із заявами про прийняття спадщини після смерті останньої звернулися її сини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Спадкоємці ОСОБА_3 повідомлені державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори Андрейків Т.В. про наявність заборгованості спадкодавця перед банківською установою.
23 грудня 2014 року (згідно квитанції «Укрпошти» а.с.122) , а в подальшому 15 жовтня 2019 року (згідно квитанції «Укрпошти» а.с.29) ПАТ КБ «ПриватБанк» направляло ОСОБА_2 та ОСОБА_1 претензії про добровільне погашення кредитної заборгованості спадкодавця ОСОБА_3 відповідно до вимог статті 1282 ЦК України, на які спадкоємці не відреагували.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, яка сформована станом на 28 вересня 2020 року, загальна вартість нерухомого майна- трьохкімнатної квартири загальною площею 64,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 становить 131 677,00 грн.
Відповідно до довідки №78/02-14 від 16 лютого 2021 року , яка видана державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори, свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не видавались.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
У відповідності до вимог, передбачених статтями 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконання зобов'язання є повернення кредиту та сплата відсотків за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором.
При порушені зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені статтями 610,611,612 ЦК України.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За статтею 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно із положеннями статей 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (яка померла) після її смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.
Відповідно до статті 1281 ЦК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Встановлені статтею 1281 ЦК України строки є преклюзивними, а тому їх недотримання, позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18).
Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право.
Щодо способу пред'явлення вимоги, то стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред'явлення вимог кредиторів. Кредитор може пред'явити вимоги безпосередньо до спадкоємців або опосередковано через нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Обрання певного способу є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд.
Матеріалами справи підтверджується, що АТ КБ «ПриватБанк» пред'явило свої вимоги до спадкоємців померлої ОСОБА_3 через нотаріуса, а в подальшому безпосередньо до спадкоємців та вчинило такі дії в строк встановлений ст.1281 ЦК України.
Щодо початку перебігу позовної давності та строку пред'явлення позову до спадкоємців боржника в даній справі, а також застосування судом наслідків спливу позовної давності, то суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), оскільки зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Поняття «строк пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не є тотожним поняттю «позовна давність». Так, у частині четвертій статті 1281 ЦК України визначено наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред'явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Іншими є правові наслідки, що передбачені у частині четвертій статті 267 ЦК України, за якою сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, тобто у наданні судового захисту порушеному цивільному праву.
Визначені у статті 1281 ЦК України строки пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними за своєю правовою природою та наслідками строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін та відсутні поважні причини пропущення позовної давності.
Щодо початку перебігу позовної давності в даній справі, то суд вважає, що з моменту повідомлення кредитора нотаріусом про коло спадкоємців, тобто з 05 грудня 2014 року почався перебіг позовної давності у спірних правовідносинах.
Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи те, що представником відповідачів подані заяви про застосування позовної давності, позивач звернувся з позовом лише в травні 2020 року та не навів жодних причин пропущення ним позовної давності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовуАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором із спадкоємців боржника, у зв'язку спливом позовної давності.
Керуючись ст.ст.141,259, 263-265 ЦПК України,
В позові акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № IFRWGK00000004 від 25 липня 2006 року із спадкоємців боржника, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 20 серпня 2021 року.
Суддя Р.Г. Могила