Єдиний унікальний номер справи 185/553/21
Провадження № 1-кп/185/305/21
20 серпня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду м.Павлограда у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021040370000024 від 07.01.2021 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Павлограда Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого: 26.01.2021 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі, звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.2 КК України, -
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,-
14 листопада 2020 року приблизно о 17.00 годині обвинувачений ОСОБА_3 прийшов в гості до своєї тітки, свідка ОСОБА_6 та її чоловіка, потерпілого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 . Далі, в ході бесіди обвинувачений ОСОБА_3 попрохав у потерпілого ОСОБА_5 надати йому велосипед для того, щоб з'їздити до дідуся, заздалегідь не маючи намірів його повертати, на що потерпілий ОСОБА_5 погодився та надав свій спортивний велосипед сірого кольору торгівельної марки «Winner». Так, обвинувачений ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою створив у потерпілого ОСОБА_5 помилкове представлення вищевказаного факту і викликав у останнього переконаність про обов'язок повернути вказаний велосипед. Потерпілий ОСОБА_5 , виходячи із довіри до обвинуваченого ОСОБА_3 і помилкової переконаності щодо сумлінності його дій, добровільно надав останньому свій спортивний велосипед сірого кольору торгівельної марки «Winner». Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою, повторно, з корисливих мотивів, заволодів спортивним велосипедом сірого кольору торгівельної карки «Winner», що належить потерпілому ОСОБА_5 , та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши останньому майнову шкоду на суму 5122 гривні.
Крім того, 21 листопада 2020 року приблизно о 17.00 годині обвинувачений ОСОБА_3 прийшов в гості до своєї тітки, свідка ОСОБА_6 та її чоловіка, потерпілого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 . Далі, в ході бесіди обвинувачений ОСОБА_3 попрохав у свідка ОСОБА_6 надати йому мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка, заздалегідь не маючи намірів його повертати, на що свідок ОСОБА_6 погодилась та надала мобільний телефон марки «ZTE BLADE А5», об'єм пам'яті 16 гБ чорного кольору, який належить її чоловікові, потерпілому ОСОБА_5 . Так, обвинувачений ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою створив у свідка ОСОБА_6 помилкове представлення вищевказаного факту і викликав у останньої переконаність про обов'язок повернути вказаний телефон. Свідок ОСОБА_6 , виходячи із довіри до ОСОБА_3 і помилкової переконаності щодо сумлінності його дій, добровільно надала останньому мобільний телефон потерпілого ОСОБА_5 . Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою, повторно, з корисливих мотивів, заволодів мобільним телефоном «ZTE BLADE А5» об'єм пам'яті 16 гБ чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_5 , та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 1458 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав, суду пояснив, що 14.11.2020 року він прийшов до тітки ОСОБА_6 за адресою її проживання. В будинку був потерпілий. Вони стали разом вживати спиртні напої. Потерпілий ОСОБА_5 не став сідати за кермо, а запропонував йому з'їздити до ломбарду та закласти його велосипед та мобільний телефон, в подальшому викупити ці речі, спільно зібравши кошти. Він заїхав до знайомого ОСОБА_7 , і вони разом заїхали до ломбарду, де заклали вказані речі. Отримані кошти витратили на закладку. Мобільний телефон був закладений його знайомим ОСОБА_8 . В подальшому в нього не було коштів для погашення кредиту, отриманого в ломбарді, він не зміг повернути потерпілому велосипед та телефон, тому останній звернувся до поліції. 21 листопада 2020 року він перебував на роботі і ніякого телефону у тітки не брав.
Потерпілий ОСОБА_5 під час допиту в судовому засіданні показав, що обвинувачений приходиться його дружині племінником. Точних дат подій не пригадує, все було восени 2020 року, обвинувачений прийшов до нього та дружини за місцем проживання та попросив велосипед з метою з'їздити до дідуся. Він передав велосипед обвинуваченому, той поїхав, велосипед не повернув. Від батька обвинуваченого йому стало відомо, що ОСОБА_3 заклав велосипед до ломбарду. Крім того, в інший день, коли його вдома не було, обвинувачений ОСОБА_3 знову прийшов до будинку та попрохав у дружини мобільний телефон, щоб подзвонити. Дружина передала обвинуваченому його мобільний телефон, останній забрав цей телефон та не повернув його. Після звернення до поліції телефон і велосипед, який був перефарбований, йому були повернуті. Ніякої домовленості між ним та обвинуваченим, за якою останній закладав би до ломбарду належні йому велосипед та телефон, а гроші від цього були би поділені між ними, - не було. При призначенні покарання обвинуваченому сподівається на несуворе покарання.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що потерпілий - її чоловік, а обвинувачений - це її племінник. Точних дат не пригадує, спочатку обвинувачений взяв у них за місцем проживання велосипед, щоб покататись, та не повернув. Потім в інший день ОСОБА_3 попрохав мобільний телефон подзвонити, оскільки на рахунку її мобільного телефону не було коштів, вона надала племіннику мобільний телефон чоловіка. Вона не чула, з ким розмовляв обвинувачений, відійшла, коли повернулась, ОСОБА_3 вже не було. Обвинувачений не повернув телефон. Поліцейські вже під час досудового розслідування повернули мобільний телефон та велосипед, який був перефарбований. Ніякої розмови про закладення обвинуваченим вказаних речей до ломбарду між нею та ОСОБА_3 не було.
Допитаний свідок ОСОБА_9 показав, що обвинувачений працював у нього колись, восени 2020 року він у нього придбав за 400 гривень телефон, який, за його словами, йому подарував дідусь. Потім цей телефон він віддав знайомому ОСОБА_10 . Не пригадує всіх подій, можливо телефон був марки «самсунг».
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що раніше працювали разом з обвинуваченим. Він запропонував йому викупити з ломбарду закладений ним велосипед. Походження велосипеда ОСОБА_3 не пояснював. Вони разом приїхали до приміщення ломбарду в центрі міста на «горветке», касир знала обвинуваченого. ОСОБА_3 написав довіреність, і він викупив велосипед за 300 гривень. Пізніше до нього приїхали поліцейські, він добровільно видав цей велосипед.
Свідок ОСОБА_12 під час допиту показав, що мобільний телефон марки «ZTE» чорного кольору він на прохання знайомого ОСОБА_10 , з яким разом працювали в пекарні, заклав до ломбарду. Іларіон до цього користувався цим телефоном приблизно три тижні, казав, що придбав у когось. Потім, коли у ОСОБА_10 не було можливості його викупити, він знайшов гроші та викупив цей телефон з ломбарду, залишив собі.
Судом були досліджені надані сторонами письмові докази:
Витяг з кримінального провадження №12021040370000025 щодо внесення 07.01.2021 року відомостей в ЄРДР про заволодіння ОСОБА_3 14.11.2020 року спортивним велосипедом потерпілого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 . Орган досудового розслідування Павлоградський ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 06.01.2021 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 звернувся до поліції та сповістив про вчинене стосовно нього кримінальне правопорушення: 14.11.2020 року приблизно о 17.00 годині ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , - зловживаючи довірою заволодів його спортивним велосипедом сірого кольору. Свідком подій зазначена ОСОБА_6 .
Довідка з ПТ «Ломбард Економ» від 13.01.2021 року, згідно якої ОСОБА_3 14.11.2020 року закладав велосипед без марки сірого кольору в «Економ ломбард» по вулиці Центральна, 96 і викупив його 30.11.2020 року.
Договір про надання фінансового кредиту під заставу від 14.11.2020 року, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_3 отримав 14.11.2020 року кредит у розмірі 300 гривень в ломбарді ПТ «Економ Ломбард «Добродькини Ко» по вул. Леніна, 64/37 м.Павлограда під заставу велосипеда без назви строком на 30 днів.
Постанова про перекваліфікацію від 14.01.2021 року, згідно якої дії обвинуваченого ОСОБА_3 за фактом заволодіння велосипедом потерпілого ОСОБА_5 перекваліфіковані з ч.2 ст.185 КК України на ч.2 ст.190 КК України.
Висновок експерта №123/21 від 14.01.2021 року, згідно якого за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи було встановлено, що ринкова вартість велосипеду марки «Winner» сірого кольору марки Gladiator станом на 14.11.2020 року становила 5122 гривень.
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.01.2021 року, згідно якого свідок ОСОБА_13 під час вказаної слідчої дії вказала на фотографію з зображенням обвинуваченого ОСОБА_3 та повідомила, що впізнає особу, яка 14.11.2020 року закладала до ломбарду спортивний велосипед сірого кольору.
Заява від свідка ОСОБА_11 від 20.01.2021 року, згідно якої останній добровільно видав поліції спортивний велосипед без назви, який у листопаді 2020 року за дорученням обвинуваченого ОСОБА_3 викупав з ломбарду «Економ».
Протокол огляду речей від 20.01.2021 року, відповідно до якого під час проведення досудового розслідування в присутності потерпілого був оглянутий спортивний велосипед, який був перефарбований у фіолетовий колір, в деяких місцях наявний сірий колір. В ході огляду потерпілий ОСОБА_5 вказав, що впізнає свій велосипед за загальним ознаками, окрім кольору.
Постанова про визнання речовим доказом від 20.01.2021 року спортивного велосипеду марки «Winner», пофарбованого у фіолетовий колір.
Витяг з кримінального провадження №12021040370000024 щодо внесення 07.01.2021 року відомостей в ЄРДР про заволодіння ОСОБА_3 21.11.2020 року мобільним телефоном «ZTE BLADE А5» чорного кольору потерпілого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 . Орган досудового розслідування Павлоградський ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 06.01.2021 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 звернувся до поліції та сповістив про вчинене стосовно нього кримінальне правопорушення: 21.11.2020 року приблизно о 17.00 годині ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , - зловживаючи довірою заволодів його мобільним телефоном «ZTE BLADE А5» чорного кольору. Свідком подій зазначена ОСОБА_6 .
Розписка свідка ОСОБА_12 від 13.01.2021 року, згідно якої останній добровільно видав поліції мобільним телефоном «ZTE BLADE А5», який отримав від ОСОБА_10 .
Протокол огляду речей від 13.01.2021 року, відповідно до якого слідчим був оглянутий мобільний телефон «ZTE BLADE А5» чорного кольору, який видав свідок ОСОБА_12 , був встановлений IMEI.
Постанова про визнання речовим доказом від 13.01.2021 року, згідно якого мобільний телефон «ZTE BLADE А5» чорного кольору, який видав свідок ОСОБА_12 був визнаний речовим доказом та переданий під розписку потерпілому ОСОБА_5 .
Відповідь ПТ «ТОП Аксентьєв О.О. і компанія», згідно якої свідок ОСОБА_12 надав до залогу мобільний телефон «ZTE BLADE А5» чорного кольору на підставі договору кредиту від 30.11.2020 року, майно викуплено ОСОБА_12 07.12.2020 року.
Договір про надання фінансового кредиту під заставу, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 отримав 07.12.2020 року кредит у розмірі 300 гривень в ломбарді ПТ «ТОП Аксентьєв О.О. і компанія» під мобільного телефону «ZTE BLADE А5» чорного кольору строком до 12.12.2020 року.
Висновок експерта від 14.01.2021 року, згідно якого за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи було встановлено, що ринкова вартість мобільного телефону «ZTE BLADE А5» чорного кольору станом на 21.11.2020 року становила 1458 гривень.
Постанова про перекваліфікацію від 14.01.2021 року, згідно якої дії обвинуваченого ОСОБА_3 за фактом заволодіння мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_5 перекваліфіковані з ч.2 ст.185 КК України на ч.2 ст.190 КК України.
Проаналізувавши покази обвинуваченого ОСОБА_3 про непричетність до вчинення шахрайства, а також показання потерпілого, свідків, досліджені письмові докази, співставляючи їх з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_3 , а також з іншими доказами кримінального провадження, які повністю викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за ч.2 ст.190 КК України, - суд робить висновок про те, що наведені судом докази, окрім показів обвинуваченого, мають характер логічних, послідовних та об'єктивних, тому і покладені в основу вироку. Зазначені докази винуватості обвинуваченого є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки повністю підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.
Показання обвинуваченого про його домовленість з потерпілим на закладання велосипеда та мобільного телефону до ломбарду, розподіл в результаті цього коштів, та не причетність до протиправного заволодіння майном потерпілого шляхом зловживання довірою, - були спростовані в судовому засіданні показаннями потерпілого та свідка ОСОБА_6 . Вказані учасники кримінального провадження показали, що велосипед та мобільний телефон були передані добровільно обвинуваченому, який доводиться свідкові племінником, виходячи із довірчих стосунків, на його прохання, справжність намірів обвинуваченого вони не передбачали, розраховували на повернення вказаних речей, на добросовістніть його дій. Підстав оговорювати обвинуваченого потерпілим ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_6 судом не було встановлено. Вказані особи не підтвердили показання обвинуваченого в частині наявності свідка ОСОБА_14 під час інкримінованих подій та заволодіння майном в один день. Допитані свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 під час допиту підтвердили факт розпорядження обвинуваченим майном потерпілого, який згоди на це не надавав. Добровільно видані свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 велосипед та мобільний телефон відповідно є тими речами, які належать потерпілому ОСОБА_5 . Вказані речі вибули із володіння останнього проти його волі, і опинились у свідків завдяки протиправним діям обвинуваченого.
Вказані покази обвинуваченого ОСОБА_3 про невизнання своє винуватості суд розцінює як обраний спосіб захисту останнім від пред'явленого обвинувачення та можливість ухилення від кримінальної відповідальності за скоєні кримінальні правопорушення. При ухвалені вироку суд приймає за основу покази потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 . Зазначені покази логічні, послідовні, збігаються з зібраними письмовими доказами.
Усі досліджені письмові докази є належними та допустимими.
Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, доведена повністю та підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.
При призначенні покарання ОСОБА_3 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, віднесення їх до категорії нетяжких злочинів, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який судимий, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та в психіатричному диспансері не перебуває, а також невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих правопорушень, відсутність будь-якого каяття з цього приводу.
Обставин, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд не встановив.
Обставин, відповідно до вимог ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
За сукупністю обставин вчинення кримінальних правопорушень, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, який судимий, не працює, думки потерпілого, відсутності пом'якшуючих покарання обставин, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе лише з ізолюванням від суспільства та призначає йому покарання в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі. Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Крім того, інкриміновані злочини обвинуваченим ОСОБА_3 вчинені до ухвалення вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.01.2021 року, за яким його визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, призначено покарання та звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з ч.4 ст.70 КК України та роз'яснень, які містяться у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, відповідно яких: якщо особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається, за таких умов кожний вирок виконується самостійно.
У зв'язку з викладеним, вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.01.2021 року підлягає самостійному виконанню.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Під час проведення досудового розслідування проводились судово-товарознавчі експертизи, згідно довідок Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України та звіту експерта ОСОБА_15 на проведення експертиз було витрачено загалом 953.80 гривень. Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.
Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 винуватий у вчиненні інкримінованих злочинів за описаних у вироку обставин, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведених експертизи у розмірі 953.80 гривень.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.
Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України, та призначити покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.01.2021 року, за яким ОСОБА_3 засуджений за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік та звільнений від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік - виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Строк відбуття покарання обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведених експертиз у розмірі 953.80 гривень.
Речові докази:
- мобільний телефон «ZTE BLADE А5» чорного кольору та велосипед марки «Winner», які передані на збереження потерпілому ОСОБА_5 - після набрання вироком законної сили залишити останньому за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1