Справа № 212/7720/20
2/212/822/21
19 липня 2021 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді: Козлова Ю.В.,
за участі секретаря судового засідання: Машошиної Ю.О.
без участі сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громада Криворізької міської Ради про визнання права власності на Ѕ частку квартири в порядку спадкування за законом, -
В жовтні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина -на Ѕ частку двокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємцем першої черги за законом є позивач, син померлої ОСОБА_1 .
Спадщину він прийняв фактично,у відповіданості до ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини, а саме на день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав разом зі спадкодавцем та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, про відмову від спадщини не заявив.
25 вересня 2020 року він звернувся до нотаріуса для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало померлій матері.
Постановою державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори Биканова Р.І. «Про відмову у вчиненні нотаріальних дій» від 25 вересня 2020 року за №2035/02-14 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом мені було відмовлено у зв'язку з тим, що не можливо встановити факт, що має юридичне значення, тобто не підтверджується факт належності померлій частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки в свідоцтві на квартиру зазначено ОСОБА_2 , а по повторному свідоцтву про смерть - ОСОБА_2 .
При видачі паспорта його матері була допущена помилка при написанні її «по-батькові», а саме в паспорті було вказано ОСОБА_3 замість вірного ОСОБА_4 . Ця помилка була допущена у зв'язку з неуважністю співробітника паспортного відділу, яким був виданий паспорт на ім'я моєї матері.
10 листопада 1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів мені, ОСОБА_1 , а також членам моєї сім'ї - моєї матері ОСОБА_2 - було видане свідоцтво НОМЕР_4 про право власності на житло. В даному свідоцтві «по-батькові» моєї матері помилково було вказано за даними паспорта - ОСОБА_3 замість вірного ОСОБА_4 .
Також, помилково на підставі паспорта моєї матері ОСОБА_2 після її смерті було видано свідоцтво про смерть, в якому також помилково було вказано «по-батькові» матері як ОСОБА_3 , замість вірного ОСОБА_4 . В зв'язку з чим Заявник змушений був звернутися до суду з заявою про внесення змін в актовий запис про смерть матері.
На підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.06.2004 року позивачу було видане повторне свідоцтво про смерть моєї матері ОСОБА_2 .
Виправити вказану помилку в написанні ім'я по-батькові в свідоцтві про право власності на квартиру на теперішній час не представляється можливим, оскільки юридичний факт належності правовстановлюючого документа на нерухомого майна - на квартиру - за померлим в суді не встановлюється.
Вищевикладеним обґрунтовується звернення до суду з позовною заявою «Про визнання права власності на 1\2 частку квартири, в порядку спадкування за законом».
Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю та посилаючись на викладені у позовній заяві обставини просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача - Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до суду не з'явився, надавши письмові пояснення на позов та заяву про розгляд позову за його відсутності, проти позову заперечень не мав.
Згідно ст.158 ЦПК України особа яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача- ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть (повторне) виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області від 07.11.2006, актовий запис №1636.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на нерухоме майно, яка складається з Ѕ частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 10 листопада 1993 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Квартира зареєстрована в КП ДОР «Криворізьке БТІ» в реєстровій книзі №38п-432-432.
В даному свідоцтві «по-батькові» ОСОБА_2 помилково було вказано за даними паспорта - ОСОБА_3 замість вірного ОСОБА_4 .
Постановою державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори Биканова Р.І. «Про відмову у вчиненні нотаріальних дій» від 25 вересня 2020 року за №2035/02-14 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з тим, що не можливо встановити факт, що має юридичне значення, тобто не підтверджується факт належності померлій частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки в свідоцтві на квартиру зазначено ОСОБА_2 , а по повторному свідоцтву про смерть - ОСОБА_2 .
Згідно рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 10 червня 2004 року внесені зміни в актовий запис про смерть від 27 листопада 2013 року НОМЕР_2 ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зміни по-батькові, змінив по-батькові « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».
Крім того, факт належності правовстановлюючого документа свідоцтва про право власності на житло від 10.11.1993 - ОСОБА_2 , підтверджено в суді свідоцтвом про народження позивача, де матір'ю зазначена російською мовою: « ОСОБА_5 », пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 на ім'я російською мовою: « ОСОБА_5 ».
У відповідності із положеннями статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Відповідно ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Зі змісту ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Водночас, відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судовому практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно усудовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно копії спадкової справа заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою про прийняття спадщини 26 червня 1996 року звернувся ОСОБА_1 , інші спадкоємці відсутні.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу який посвідчує його право власності.
Відповідно до роз'яснень Пленуму ВССУ, викладених у п.37 постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року за № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право: оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення ухвалене раніше. Оскільки позови про визнання права власності, що пред'явлені на зі статті 392 ЦК, пов'язані з невизначеністю відносин права власності позивача щодо майна, то на ці позови не поширюються правила про позовну давність.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і є всі підстави визнати за ним право власності на спадкове майно, оскільки позивачем надано беззаперечні докази для визнання права власності за ним та проти позову не було заперечень зі сторони відповідача, і такий стан речей не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст.16, 328, 1218, 1220, 1261, 1268, 1270, 1297 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на Ѕ частку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Ю. В. Козлов