23 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/2152/21
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Народицької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення середнього заробітку,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення селищного голови Народицької селищної ради про відмову ОСОБА_1 у виплаті середньої заробітної плати яку він отримував на посаді секретаря ради в Народицькій селищній раді у зв'язку із закінченням виконання повноважень;
- стягнути з Народицької селищної ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату, яку він одержував на виборчій посаді у разі неможливості надання попередньої роботи (посади)за шість місяців у розмірі 116 450, 34 грн. (сто шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят гривень тридцять чотири копійки).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 липня 2003 року його було звільнено з займаної посади у Народицькій державній адміністрації у зв'язку з обранням заступником голови Народицької районної ради. 12 листопада 2015 року був звільнений з посади заступника голови у зв'язку з закінченням строку повноважень, а 17 листопада 2015 року - обраний секретарем Народицької селищної ради. У зв'язку із закінченням повноважень та неможливістю повернення на попереднє місце роботи у Народицькій районній державній адміністрації, керуючись ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», позивач звернувся до Народицької селищної ради щодо виплати йому середньої заробітної плати, яку він отримував як секретар цієї ради. Спочатку заяву було задоволено та розпочато виплату, однак 12 січня 2021 року ОСОБА_1 одержав лист за підписом селищного голови Л. Бученко з пропозицією повернути виплачені кошти через відсутність підстав для поширення на заявника дії ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» , оскільки на момент обрання секретарем Народицької селищної ради 17 листопада 2015 року ОСОБА_1 ніде не працював та був звільнений з попередньої посади заступника голови Народицької районної ради 12 листопада 2015 року.
Позивач з даним твердженням не погоджується, вважає, що має право відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" на збереження, але не більше шести місяців, середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді у раді, а тому звернувся до суду із даною позовною заявою.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
04 березня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, до моменту обрання на виборну посаду - 17.11.2015 року позивач не перебував у трудових відносинах. Крім того, за попереднім місцем роботи позивача є виборна посада, що не дає йому права на виплату відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
Після з'ясування позиції позивача, представників відповідача та дослідження наявних у матеріалах справи доказів, судом без виходу до нарадчої кімнати було винесено протокольну ухвалу про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 16 серпня 1999 року, позивача звільнено із займаної посади у Народицькій державній адміністрації, у зв'язку із обранням на посаду заступника голови Народицької селищної ради, згідно пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України.
12 листопада 2015 року ОСОБА_1 звільнено у зв'язку із закінченням строку повноважень, ч.2 ст. 56 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Також, згідно записів трудової книжки, позивача з 17 листопада 2015 року обрано секретарем Народицької селищної ради.
В подальшому, ОСОБА_1 з 24 листопада 2020 року звільнено з посади секретаря Народицької селищної ради у зв'язку із закінченням терміну повноваження ради, ч.1 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що підтверджується записом у трудовій книжці.
У зв'язку із закінченням повноважень та неможливістю повернення на попереднє місце роботи у Народицьку районну державну адміністрацію, керуючись ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», позивач звернувся до Народицької селищної ради щодо виплати йому середньої заробітної плати, яку він отримував як секретар цієї ради.
Заяву було задоволено та розпочато виплату, однак відповідно до листа від 12 січня 2021 року №01-16/19 за підписом селищного голови Л. Бученко, ОСОБА_1 було запропоновано повернути виплачені кошти через відсутність підстав для поширення на нього дії ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» , оскільки на момент обрання секретарем Народицької селищної ради 17 листопада 2015 року заявник ніде не працював та був звільнений з попередньої посади заступника голови Народицької районної ради 12 листопада 2015 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 закону України «Про місцеве самоврядування в України» (далі Закон №280/97), секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.
Секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
Вищезазначене кореспондується ч. 2 ст. 6 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 р. (далі Закону №93), депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
Гарантії для працівників, обраних на виборні посади, також встановлені статтею 118 КЗпП України, за приписами якої працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
З огляду на вищезазначені норми, суд дійшов висновку, що законодавець гарантує колишньому секретарю ради збереження середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді лише за умови неможливості надання йому попередньої роботи і виключно на період його працевлаштування, але не більше шести місяців. При цьому обов'язок запропонувати звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади роботу (посаду) за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації в разі відсутності можливості працевлаштувати на попередній або рівнозначній посаді покладається саме на роботодавця. За змістом Закону збереження протягом шести місяців середнього заробітку не звільняє адміністрацію установи, де працював депутат міської ради, вжити заходи до його працевлаштування.
Отже, чинним законодавством гарантується право на надання, після закінчення повноважень за виборною посадою, попередньої або рівноцінної роботи (посади), а за її відсутності - збереження середньої заробітної плати на строк не більше шести місяців або до дня працевлаштування.
Водночас підставою для припинення таких виплат є працевлаштування колишнього депутата місцевої ради в період гарантованого шестимісячного строку для працевлаштування; виникнення права на пенсійне забезпечення; закінчення гарантованого шестимісячного строку для працевлаштування.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.08.2020 справа №174/445/16-а , 2-а/174/18/2016.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства.
Таким чином Закон пов'язує відповідні гарантії трудових прав депутата селищної ради з фактом його звільнення у зв'язку з обранням на виборну посаду у раді. При цьому чітко визначено, що трудовий договір з депутатом за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства, тобто на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів України про працю - «перехід на виборну посаду».
Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», право на охорону трудових прав у нього як депутата місцевої ради виникло з моменту його звільнення у зв'язку з обранням на виборну посаду у Народицькій районній раді, місцем попередньої роботи мала б розглядатись Народицька районна державна адміністрація, з якої він, власне, був звільнений на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів України про працю у зв'язку з обранням на виборну посаду.
Враховуючи неможливість повернення на роботу у Народицьку районну державну адміністрацію, ОСОБА_1 має право скористатись своїм правом на одержання виплат в порядку ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», яке виникло у нього 25 липня 2003 року в момент звільнення у зв'язку з переходом на виборну посаду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів України про працю.
При цьому позбавлення його можливості скористатись цим правом через подальше переобрання його на виборну посаду у Народицькій селищній раді ставить його у нерівні умови з іншими особами, обраними на аналогічні виборні посади вперше.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 194 Виборчого кодексу України чергові місцеві вибори проводяться одночасно на всій території України.
Відповідно до ст.ст. 45,46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах. При цьому перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради.
Отже, депутати місцевих рад, обрані на одних місцевих виборах можуть набувати повноважень у різний час в межах двотижневого терміну проведення перших сесій новообраних рад. Таким чином, момент закінчення повноважень діючого депутата місцевої ради та момент набуття ним повноважень у складі іншої новообраної ради можуть не збігатись. І в такому випадку з формальних підстав особа також може втратити право на трудові гарантії, передбачені ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в рядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Як було встановлено судом, 25 липня 2003 року ОСОБА_1 був звільнений з займаної ним посади у Народицькій районній державній адміністрації у зв'язку з обранням заступником голови Народицької районної ради. 12 листопада 2015 року він був звільнений з посади заступника голови Народицької районної ради у зв'язку з закінченням строку повноважень, а 17 листопада 2015 року - обраний секретарем Народицької селищної ради.
У зв'язку із закінченням повноважень та неможливістю повернення на попереднє місце роботи у Народицькій районній державній адміністрації, керуючись ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», заявник звернувся до Народицької селищної ради щодо виплати йому середньої заробітної плати, яку він отримував як секретар цієї ради.
Спочатку заяву було задоволено та розпочато виплату, однак 12 січня 2021 року заявник одержав лист за підписом селищного голови Л. Бунечко з пропозицією повернути виплачені кошти через відсутність підстав для поширення на заявника дії ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
В зв'язку з зазначеними вище нормами законодавства, оскільки попередньою посадою позивача була також виборна, а тому працевлаштування на попередній посаді є неможливим, за сукупності вказаних обставин, ОСОБА_1 має право на отримання середньої заробітної плати, яку він одержував раніше на виборній посаді у раді, на період працевлаштування, але не більше шести місяців.
Як вбачається із трудової книжки позивача, 12 листопада 2015 року було звільнено з посади у Народицькій районній раді, а 17 листопада 2015 року обрано на посаду секретаря Народицької селищної ради депутати місцевих рад, як встановлено судом відповідно до ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутати обрані на одних місцевих виборах можуть набувати повноважень у різний час в межах двотижневого терміну проведення перших сесій новообраних рад, момент закінчення повноважень діючого депутата місцевої ради та момент набуття ним повноважень у складі іншої новообраної ради можуть не збігатись, а тому у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 в період з 12.11.2020 до 17.11.2020 ніде не працював
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо повернення нарахованої та виплаченої середньомісячної заробітної плати за період працевлаштування, але не більше шести місяців та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середньомісячну заробітну плату, яку позивач отримував, перебуваючи на попередній виборній посаді за період працевлаштування, але не більше шести місяців, з урахуванням висновків суду у данній справі.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази надані суб'єктом владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі наведеного та ст. 118 Кодексу законів про працю України, ч.5ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", керуючись статтями73-77,90,141,242,245,246,250,255,295 КАС України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дій Народицької селищної ради (вул. Свято-Миколаївська, 175, Народичі, Народицький район, Житомирська область, 11401, код ЄДРПОУ 04346480) щодо повернення нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) середньомісячної заробітної плати за період працевлаштування, але не більше шести місяців.
Зобов'язати Народицьку селищну радиу нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату, яку позивач отримував, перебуваючи на попередній виборній посаді за період працевлаштування, але не більше шести місяців, з урахуванням висновків суду у данній справі.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова