23 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/11178/21
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, стягнення коштів,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 7354,00 грн. недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
В обґрунтування позову зазначає, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 відповідач протиправно виплатив йому в 2021 році грошову допомогу до 5 травня в розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ухвалою від 14.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що жодним нормативно-правовим актом не надано повноважень Центру встановлювати розміри щорічної грошової допомоги до 5 травня.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, позивач є учасником бойових дій, має право на пільги, встановлені ст. 12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», і відповідачем йому була виплачена у 2021 році до 5 травня допомога у розмірі 1491,00 грн., визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 за №325.
Позивач, вважаючи, що йому вказана допомога була виплачена у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством, звернувся до суду з даним позовом.
Фактичною підставою для звернення із цим позовом та мотивами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є:
- не здійснення нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році у розмірі, передбаченому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- проведення нарахування і виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році не в повному обсязі, без урахування рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020, яким визнано неконституційним окреме положення п.26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Суд, враховуючи правові висновки, викладені в рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 по справі № 440/2722/20, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, вважає, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення № 3-р/2020 від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) про визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, статті 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 27.02.2020 діють та мають застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 367-XIV від 25.12.98 статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено частиною четвертою такого змісту:
"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
На 01.01.2021 розмір мінімальної пенсії за віком складав 1769,00 грн., тобто відповідач повинен був виплатити позивачу 8845 грн., а виплатив, як встановлено судом, 1491,00 грн., тобто недоплачені 7354,00 грн. (1769,00 грн.х5-1491,00 грн.).
Таким чином відповідач, виплативши позивачу у 2021 році разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 вчинив протиправно, а тому суд вважає за необхідне стягнути з останнього на користь позивача недоплачену допомогу в сумі 7354,00 грн.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 1000 грн., на підтвердження яких позивачем надано Договір про надання правничої (правової) допомоги від 20.05.2021, Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 28.05.2021, прибутковий касовий ордер №20-05-21 від 20.05.2021.
За договором 20.05.2021 клієнт ОСОБА_1 сплатив адвокату Дмитренку В.В. гонорар 1000 грн.
Як вбачається з Акту від 28.05.2021 відповідно до договору від 20.05.2021, ОСОБА_1 були надані адвокатом наступні правничі послуги:
- адвокатський запит - 300 грн.;
- підготовка процесуальних документів по справі - 700 грн.
Проаналізувавши надані на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу докази, враховуючи приписи частин 3, 7 ст.134 КАС України, приходить до висновку, що знайшли своє підтвердження витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом даної справи, в сумі 1000 грн., яку, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (пр. Любомира Гузара, 7, м. Київ, 03165, код 22886300) задовольнити.
Визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати ОСОБА_1 у 2021 році до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998.
Стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк