Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 серпня 2021 р. Справа№200/6310/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., за участю секретаря судового засідання Шемет Я.О., представника відповідачів Марєєвої А.І. розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янськ адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Імені Ілліча» до Азовської митниці Держмитслужби, Донецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA700100/2020/000028/2 від 07.12.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA700100/2020/00073 від 07.12.2020 року,-
У травні 2021 року приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Імені Ілліча» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Азовської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA700100/2020/000028/2 від 07 грудня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA700100/2020/00073 від 07 грудня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що незважаючи на наявність належним чином оформленого повного пакету документів, що є достатнім для визначення митної вартості товару за ціною контракту (основний метод п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України), відповідач у порушення вимог діючого законодавства, застосував метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно вимог ст. 60 Митного кодексу України, а саме визначив митну вартість товару за митною декларацією від 07.12.2020 № UA 700100/2020/006467 за ціною 21,17 дол. США/тн, про що зазначив у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA700100/2020/000028/2 від 07.12.2020. Зазначені дії є порушенням вимог Митного кодексу України, оскільки в цій ситуації відповідач, виходячи із наданих позивачем документів повинен був визначити митну вартість товару виключно за ціною контракту по першому основному методу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України. Також посилається на те, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, жодним чином не визначив конкретних обставин, які викликали сумніви щодо заявленої митної вартості і не визначив причини неможливості перевірки розрахунку на підставі наданих позивачем документів. Окрім того, зазначає, що внаслідок прийняття відповідачем необґрунтованого та такого, що не відповідає вимогам закону рішення про коригування митної вартості № UA 700100/2020/000028/2 від 07.12.2020, сума обов'язкових платежів, сплачених позивачем на підставі митної декларації є більшою на 1 021 931,93 грн., ніж якби позивач сплачував ці суми на підставі митної вартості товару, встановленої за основним методом визначення митної вартості.
У зв'язку із наведеним позивач вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.
31 травня 2021 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, про що постановлена відповідна ухвала (т.1, а.с. 150).
15 червня 2021 року представником позивача подана заява про надання доказів понесених судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення суду (т. 1, а.с.160-161).
17 червня 2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що при здійсненні митних формальностей поданою позивачем митною декларацією спрацював профіль ризику за ознакою - контроль правильності визначення митної вартості товарів через наявність Рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. З відомостей, наведених у декларації, з'ясовано, що продавець та покупець є пов'язаними особами. Для встановлення відсутності впливу взаємовідносин між такими особами на рівень цін наданих позивачем документів було недостатньо, у зв'язку з чим митний орган запитав додаткові документи. Однак належних документів позивач не надав. Відтак митним органом для визначення митної вартості товару застосовано другорядний метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (т.2, а.с. 43-67).
24 червня 2021 року позивачем подано відповідь на відзив в якій наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т.2, а.с. 144-154).
29 липня 2021 року судом постановлена ухвала про залучення до участі у справі другого відповідача - Донецьку митницю (т.2, а.с. 246).
29 липня 2021 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 серпня 2021 року (т.2, а.с. 247).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належний чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи приписи п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України суд вирішив розглядати справу за відсутності представника позивача.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 00191129), зареєстровано 30.12.1996 року, про що внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 12741200000000679 від 05.11.2004 року.
16 травня 2019 року між Metinvest international SA, як продавцем, та ПРАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», як покупцем, укладений контракт № MISA-ILYICH 05-19-AYD на постачання продукції, яка використовується як флюс у сталеплавильному виробництві, за умовами якого кількість, умови та строки постачання зазначаються в додатках (т.1, а.с. 18-35).
Відповідно до змін № 2 від 29.04.2020 до вказаного контракту строк його дії продовжено до 30.04.2021 року (т.1, а.с. 38).
25 жовнтя 2020 року до контракту № MISA-ILYICH 05-19-AYD між сторонами підписано додаток № 21 - специфікацію на постачання товару вапняк флюсовий подрібнений у кількості 19200,00 МТ +/- 10% за ціною 15,28 доларів за 1 кг, на загальну суму 293 376,00 доларів США (без толеранса) (т.1, а.с. 39).
Щодо вказаної специфікації Metinvest international SA складено комерційний інвойс № 93571482 від 28.10.2020 на суму 293 376,00 доларів США (т.1, а.с. 40).
Також до суду надана копія договору від 01.05.2020 СТR 4600331814, який укладено між AYDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI, як продавцем, і Metinvest international SA, як покупцем, (з додатком № 1), калькуляцію від 29.10.2020, прайс-лист продавця від 12.06.2020, лист продавця від 13.11.2019 № 001 щодо відсутності каталогу продукції та інвойс від 26.10.2020 № IHR2020000000104, з яких випливає, що Metinvest international SA є покупцем товару вапняк флюсовий подрібнений з ціною за одиницю 6,80 доларів США/mt, загальна сума 130 560,00 доларів США за 19200 mt (т.1, а.с. 41-63, переклад т.1, а.с. 162-208).
Також щодо вказаного товару надана копія коносаменту від 28.10.2020 (т.1, а.с. 66).
Листом від 25.11.2020 № 05/3596 позивач повідомив відповідача про те, що взаємозалежність продавця та покупця за контрактом № MISA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.19 не вплинула на ціну товару. Також у покупця відсутні фінансові зобов'язання перед продавцем, крім зазначених у вказаному контракті, які прямо або опосередковано мають стосуються купівлі-продажу товару (т.1, а.с. 73).
Згідно з договором доручення № 3664 від 31.12.2013, з урахуванням додаткових угод, про надання послуг з митного декларування товарів, укладеним між позивачем, як замовником, та ТОВ «Метінвест-Шіппінг», як декларантом, замовник доручив, а декларант прийняв на себе зобов'язання з митного декларування товарів замовника, що переміщуються через митний кордон України (т.1, а.с. 74-80, додаткові угоди до договору т.1, а.с. 81-89).
Декларантом ТОВ «Метінвест-Шіппінг» в інтересах ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» подано митну декларацію від 07.12.2020 № UА 700100/2020/006467, з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: вапняк флюсовий подрібнений у кількості 19200 000,00 кг, митна вартість 15,28 дол. США за 1 МТ, загальна митна вартість 293 376,00 дол. США., митна вартість у гривнях 8 299 988,43 (т.2, а.с. 68).
Разом з декларацією надані: - контракт № MISA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019 з додатком (специфікацією) № 21 від 25.10.2020; - зміни № 1 від 01.07.2019 і № 2 від 29.04.2020 до вказаного контракту; - інвойс № 93571482 від 28.10.2020; - договір із третіми особами CTR 4600331814 від 01.05.2020 зі зміною № 1 від 28.08.2020; рахунок з третіми особами № IHR2020000000104 від 26.10.2020; - поліс страхування № ТС 7423 від 28.10.2020; - калькуляція від 29.10.2020, - лист позивача № 05/3596 від 25.112020; прайс-лист AYDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI від 12.06.2020; лист AYDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI № 001 від 13.11.2019 про відсутність каталогу продукції; сертифікат якості UAMMTJ20003726 від 10.11.2020; сертифікат якості 2011040539 від 04.11.2020.
Також декларант повідомив, що продавець і покупець пов'язані, але ця взаємозалежність не вплинула на ціну товару.
За результатом обробки зазначеної митної декларації посадовими особами відповідача складено повідомлення декларанту від 07.12.2020 (09:19) № 124645, за яким виявлено розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості: зовнішньоекономічний договір № MISA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019, додаток № 21 (специфікація) від 25.10.2020 та комерційний рахунок № 93571482 від 28.10.2020 засвідчені різними підписами та печатками уповноваженої особи. Наданий контракт між третіми особами CTR 4600331814 від 01.05.2020 між Metinvest international та AYDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI, інвойс № IHR2020000000082 від 04.09.2020 та прайс-лист б/н від 12.06.2020 підписані різними посадовими особами від компанії AYDIN MADENCILIK INSAAT ASFALT NAKLIYE TURIZM TAAHHUT TIC.SAN.DIS.TIC.LTD.STI. Виникає питання щодо повноважень вказаних осіб на підпис відповідних документів. Покупець та продавець товару є пов'язаними особами. Рахунком IHR2020000000104 від 26.10.2020 та прайс-листом б/н від 12.06.2020 передбачено сплату не пізніше ніж 30 днів з дати коносаменту, підтверджуючи платіжні документи не надані (т. 1, а.с. 15-16).
Ураховуючи викладене, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару; специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклад МД країни відправлення; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.
На вказаному повідомленні міститься повідомлення декларанта про надання висновку про вартісні характеристики, підготовленого спеціалізованою експертною організацією - цінова довідки відділення у м. Маріуполі Донецької ТПП № Э-122 від 30.11.2020. Стосовно платіжних документів декларант зазначив, що він не може бути наданий оскільки оплата не здійснювалась (60 днів з дати коносаменту). Щодо решти агентом з митного оформлення повідомлено про ненадання витребуваних документів з обґрунтуванням причин (т.1, а.с. 16-17).
07 грудня 2020 року Азовською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700100/2020/000028/2 з огляду на те, що заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Митна вартість визначена в розмірі 406 464,00 доларів США, 21,1700 доларів США за одиницю (т.1, а.с. 11-12).
Митний орган при прийнятті вказаного рішення послався на доводи, викладені у повідомленні. Також за результатами опрацювання надісланих додатково документів встановлено, що в надісланій ціновій довідці від 30.11.2020 № Э-122 експерт здійснив експертний аналіз, в ході якого проаналізовано ринок продукції, об'яви фірм з пропозиціями продажу. Однак цінова довідка не містить додатки з вихідними даними та іншою інформацією, що були використані в процесі проведення оцінки.
Стосовно обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості митний орган зазначає, що у нього відсутня інформація про вартість оформлених ідентичних товарів, отже застосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів не є можливим. У митного органу наявна інформація про вартість оформлених подібних (аналогічних) товарів. Джерело інформації: вартість товару згідно МД № UA700100/2020/002237 від 12.05.2020, митна вартість товару «вапняк флюсовий подрібнений, фракція 50-100 мм» складає 21,17 дол. США/тн.
Також Азовською митницею Держмитслужби виписана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700100/2020/00073 від 07.12.2020, якою відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів (т.1, а.с. 13-14).
Товар випущений у вільний обіг за МД від 08.12.2020 року № UA700100/2020/006499 (т.2, а.с. 110).
У листі від 23.02.2021 № 05/1232 позивач повідомляє ТОВ «Метінвест-Шіппінг» про те, що оплата товару за специфікацією № 21 від 25.10.2020 не здійснювалася (т.2, а.с. 114).
ТОВ «Метінвест-Шіппінг» подано до відповідача лист № 014/2021-ОДИ від 24.02.2021, яким митному органі надані додаткові документи для підтвердження митної вартості, заявленої декларантом (т.2, а.с. 111).
Листом від 26.02.2021 № 7.1-08-1/7.1-28-09/13/1049 відповідач повідомив ТОВ «Метінвест-Шіппінг» про те, що він не має законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості, заявленої декларантом (т.2, а.с. 115-117).
Спірні правовідносини виникли з приводу правильності визначення митної вартості товару при продажу товарів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).
Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
При цьому, основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 Митного кодексу України).
За правилами частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частини четверта та п'ята статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до частин 12-14 статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Частинами 18 та 19 статті 58 Митного кодексу України визначено, що при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відмовою у митному оформленні є письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження (ст. 256 Митного кодексу України).
Відповідно до п. 2.7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 (далі - Методичні рекомендації) робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, зокрема, шляхом, перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.
При здійсненні заходів, зазначених у попередньому пункті, дозволяється змінювати їх послідовність та обсяг залежно від характеру зовнішньоекономічної операції та результатів аналізу, виявлення та оцінки ризиків за вже проведеними заходами. За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу (пункти 3, 4 Розділу 2 Методичних рекомендацій).
Пунктом 3 Розділу 3 Рекомендацій передбачено, що посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об'єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту).
При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару.
За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару.
Розділом 5 рекомендацій передбачено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
За змістом оскаржуваних позивачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підставою їх прийняття стало ненадання позивачем документів на вимогу митного органу згідно переліку, визначеного частинами 3 та 4 статті 53 Митного кодексу України на підтвердження заявленої митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року в справі №820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Верховний Суд також звернув увагу на те, що вимоги законодавства зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Під час дослідження первинних документів, суд дійшов висновку, що безпідставним є твердження відповідача про виявлені розбіжності, оскільки доказів на підтвердження відмінностей або підробки в підписах продавця в контракті та інших документах суду не надано.
Відповідач обставиною, яка впливає на правильність визначення митної вартості вважає, вважає те, що документи підписані різними посадовими особами, засвідчені різними печатками. Тобто у відповідача виникає питання щодо повноважень осіб на підпис відповідних документів.
Проте суд не вважає, що вказаний факт будь-яким чином ставить під сумнів визначену позивачем митну вартість. Наявність в однієї юридичної особи декількох підписантів відповідає звичайній діловій практиці.
Саме цій обставині неодноразово надавалась оцінка при розгляді судових справ, які були узагальнені у листі Міндоходів України від 07.05.2014 № 10441/7/99-99-10-03-01-17. Так, зокрема, в даному листі визначено: виготовлення іноземним контрагентом документів, що підтверджують митну вартість товарів, на різних бланках та підписання їх різними особами за відсутності розбіжностей у числових значеннях не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Надаючи правову оцінку вказаним розбіжностям суди вказують, що такі розбіжності не свідчать про невірні числові значення складових митної вартості товарів, та можуть бути зумовлені особливостями організації бухгалтерського обліку та розподілу обов'язків між працівниками відповідного підприємства.
Отже з метою недопущення збільшення кількості необґрунтовано прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів, оскарження яких не матиме для органів Міндоходів судової перспективи, цей лист з визначеною позицією був скерований до територіальних органів Міндоходів.
Щодо посилань відповідача на не надання до митного оформлення документів про оплату за товар, суд вважає їх неприйнятними з огляду на наступне
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів подаються за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Отже, платіжні та/або бухгалтерські документи подаються за наявності.
Згідно з п. 4.3 контракту № MISA-ILYICH 05-19-AYD від 16.05.2019 покупець зобов'язаний здійснити оплату не пізніш, ніж через 60 днів з дати коносамента.
Взаємовідносини щодо оплати за товар регулюються нормами цивільного та господарського законодавства, умовами договору і не мають впливу на формування митної вартості. Факт оплати або не оплати (всупереч зазначеній в договорі умові оплати) свідчить про належне/неналежне виконання умов договору, і не може впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів.
Суд зазначає, що декларантом самостійно в декларації зазначено, що продавець і покупець є пов'язані між собою особи та що взаємозв'язок продавця та покупця не вплинули на ціну товару.
В оскаржуваному рішенні відповідач констатує те, що Metinvest international SA та ПРАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» є пов'язаними особами.
Однак, як вже було вказано вище, самого факту наявності зв'язку між контрагентами недостатньо. Митний орган має письмово обґрунтувати, що ці відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів. За відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Оскільки не було наведено обґрунтування наявності зазначеного впливу, то, відповідно, у відповідача відсутні були правові підстави для запиту у позивача додаткових документів на підставі частини 4 статті 53 МК України.
Відповідач, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, в порушення вимог МК України, фактично, не давши належної оцінки можливості визначення митної вартості за наданими позивачем документами, з використанням основного методу, формально, звернувшись до пункту 4 статті 53 МК України, без наявності відповідних підстав одразу запросив у позивача повідомленням від 07.12.2020 додаткові документи.
Разом з цим, на думку суду, надані позивачем документи у повному обсязі та достатньою мірою підтверджували факт визначення митної вартості товару за першим (основним методом) - за ціною договору, крім того, ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару, що викликало певні сумніві у правильності визначення позивачем митної вартості був відсутній з вищенаведених підстав, у зв'язку з чим, вказані дії відповідача по наданню позивачем додаткових документів були незаконними, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.
Верховний Суд у постанові від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а зазначив, що Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.
Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких підстав, суд вважає, що відповідачем не доведена законність та правомірність прийняття спірного рішення.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Імені Ілліча» про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA700100/2020/000028/2 від 07.12.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA700100/2020/00073 від 07.12.2020 року підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно платіжного доручення № 4500005294 від 18.05.2021 року позивачем сплачено судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 15 328,98 грн., а відтак суд вважає необхідним відшкодувати їх позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
15 червня 2021 року, тобто, до закінчення судових дебатів, представником позивача подана заява про надання доказів понесених судових витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду (т. 1, а.с.160-161).
Таким чином, питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу буде вирішено додатково з урахуванням наданих позивачем доказів.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Імені Ілліча» до Азовської митниці Держмитслужби, Донецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA700100/2020/000028/2 від 07.12.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA700100/2020/00073 від 07.12.2020 року - задовольнити повністю.
Визнати протиправними і скасувати рішення Азовської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA700100/2020/000028/2 від 07 грудня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2020/00073 від 07 грудня 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 1, ЄДРПОУ: 43333684) на користь приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Імені Ілліча» (місцезнаходження: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1, ЄДРПОУ: 00191129) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 328 (п'ятнадцять тисяч триста двадцять вісім) грн. 98 коп.
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини 17 серпня 2021 року.
Повне судове рішення складено 19 серпня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв