Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 3304 / 10 Головуючий у 1 інстанції: Гончаренко П.П.
Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. УХВАЛА
Іменем України
«15»червня 2010 року. м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів: Подліянової Г.С.
Маловічко С.В.
При секретарі: Белименко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 15 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Долинської сільської ради Запорізької району Запорізької області, ОСОБА_4 про визнання рішень сільської ради незаконними, визнання незаконним державного акту на землю, спонукання до розгляду заяви про приватизацію земельної ділянки, -
У жовтні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Долинської сільської ради Запорізької району Запорізької області, ОСОБА_4 про визнання рішень сільської ради незаконними, визнання незаконним державного акту на землю та спонукання до розгляду заяви про приватизацію земельної ділянки .
В позовній заяві зазначала, що згідно рішення Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 21.05.1993 року №6 її чоловіку надано в по життєве спадкове володіння земельний наділ, розташований за адресою АДРЕСА_1 площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. 23.06.1993 року у Запорізькій районній державній адміністрації було отримано будівельний паспорт на забудівлю земельної ділянки. У зв'язку з відсутністю коштів для будівництва житлового будинку, вони використовували її для ведення підсобного господарства, сплачували земельний податок у розмірі 1,61 грн. щомісячно. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер. Після його смерті, вона продовжувала користуватися земельною ділянкою для ведення підсобного господарства. Протягом 2004-2008 років вона неодноразово зверталася до відповідача із заявами про приватизацію земельної ділянки, однак вони залишені без розгляду. У травні 2008 року вона знов звернулася до Долинської сільської ради з заявою про приватизацію земельної ділянки, проте їй було відмовлено, оскільки рішенням Долинської сільської ради № 24 від 20.07.2006 року було скасовано рішення Долинської сільради № 6 від 21.05.1993 року „Про надання ОСОБА_5 земельної ділянки в АДРЕСА_1 у життєве спадкове володіння для будівництва і обслуговування житлового будинку” у зв'язку з невикористанням земельної ділянки для будівництва. З цих підстав, просила визнати незаконним рішення сільської ради № 24 від 20.07.2006 року в частині скасування рішення Долинської сільської ради № 6 від 21.05.1993 року, визнати незаконним рішення сільської ради № 51 від 25.05.2007 року про надання ОСОБА_4 спірної земельної ділянки та визнати незаконним державний акт на право власності ОСОБА_4 спірної земельної ділянки серії НОМЕР_1 НОМЕР_2 від 31.07.2007 року, зобов'язати Долинську сільську раду розглянути її заяву про приватизацію земельної ділянки.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 15 квітня 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання незаконними рішень Долинської сільської ради, визнання незаконним акта про права власності на землю, зобов'язання прийняти та розглянути її заяву щодо приватизації землі, районний суд виходив з того, що спірна земельна ділянка не ввійшла у перелік спадкового майна після смерті ОСОБА_5, вона не використовувалася за призначенням, тому рішення Долинської сільської ради № 24 від 20.07.2006 року щодо скасування рішення № 6 від 21.05.1996 року про надання земельної ділянки в життєве спадкове володіння для будівництва і обслуговування житлового будинку ОСОБА_5 та рішення Долинської сільської ради № 51 від 25.05.2007 року про надання цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_4 є законні.
Проте цей висновок суперечить вимогам закону й матеріалам справи.
Судом установлено, що рішенням Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 21.05.1993 року №6 чоловіку позивачки ОСОБА_5 надано в життєве спадкове володіння земельний наділ, розташований за адресою АДРЕСА_1 площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.
ОСОБА_5 був виданий будівельний паспорт на забудову індивідуальної садиби від 23.06.1993 року та акт на відведення в натурі присадібної земельної ділянки для будівництва житлового будинку (а.с.7-11).
Однак, акт на право власності на землю сільської радою не видавався.
Отже, у ОСОБА_5 виникло право користування спірною земельною ділянкою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с. 14).
З матеріалів справи вбачається, що позивачка фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР, яка діяла на час відкриття спадщини. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті..
Таким чином, висновок суду про безпідставність вимог позивачки є передчасним без визначення її прав і обов'язків, як землекористувача чи землевласника на спірну земельну ділянку, які судом фактично розглянуті не були.
Відповідно до п. 1 Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої ст. 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги позивачки про спонукання до розгляду заяви про приватизацію зазначеної земельної ділянки, про визнання рішень Долинської сільської ради незаконними підлягають розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Крім того, Рішенням Долинської сільської ради № 24 від 20.07.2006 року було скасовано рішення Долинської сільради № 6 від 21.05.1993 року „Про надання ОСОБА_5 земельної ділянки в АДРЕСА_1 у життєве спадкове володіння для будівництва і обслуговування житлового будинку” у зв'язку з невикористанням земельної ділянки для будівництва.
Проте, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що зазначене рішення було прийняте після смерті ОСОБА_5, а також те, що Долинською сільською радою Запорізького району Запорізької області порушено порядок припинення права користування земельною ділянкою, а саме вимоги ст. ст. 143, 144 Земельного кодексу України, згідно з яким примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку, якщо земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, а якщо виявляються порушення земельного законодавства землекористувачем, то державний інспектор по використанні і охороні земель складає протокол про порушення та видає особі вказівку усунення порушення в 30-денний термін. Якщо особа не виконала вказівку протягом вказаного терміну, державний інспектор накладає адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення порушення. У разі не усунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою. Відповідно до ч. 10 ст. 149 Земельного кодексу України у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.
Виходячи з наведеного, рішення суду першої інстанції не можна вважати законним і обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи слід взяти до уваги зазначені обставин, а також необхідно визначитися до якої юрисдикції (компетенції) суду відноситься кожна вимога з урахуванням характеру спірних правовідносин, після визначення прав і обов'язків позивачки як землекористувача чи землевласника на спірну земельну ділянку розглянути інші вимоги, і ухвалити відповідне закону рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 5 ч. 1 ст. 311, 313, 314, 315, 317ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 15 квітня 2010 року по цій справі скасувати. Справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді:
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 3304 / 10 Головуючий у 1 інстанції: Гончаренко П.П.
Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
Іменем України
«15»червня 2010 року. м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів: Подліянової Г.С.
Маловічко С.В.
При секретарі: Белименко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 15 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Долинської сільської ради Запорізької району Запорізької області, ОСОБА_4 про визнання рішень сільської ради незаконними, визнання незаконним державного акту на землю, спонукання до розгляду заяви про приватизацію земельної ділянки, -
Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 5 ч. 1 ст. 311, 313, 314, 315, 317ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 15 квітня 2010 року по цій справі скасувати. Справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: