Ухвала від 15.06.2010 по справі 22-3236/10

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3236/10 р. Головуючий у 1 інстанції: Полєва С.Ф.

Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.

Суддів: Подліянової Г.С.

Маловічко С.В.

При секретарі: Белименко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, малолітнього ОСОБА_4 та заявою виконавчого комітету Мелітопольської міської ради про приєднання до апеляційної скарги на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 березня 2010 року у справі за позовом Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, малолітнього ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_5, ОСОБА_6, Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», треті особи: Орган опіки та піклування служби у справах дітей Мелітопольської міської ради, виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області, служба у справах дітей Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло від 06.08.2001 року, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 25.02.2008 року, про визнання недійсним іпотечного договору № 10-57300281 від 25.02.2008 року

ВСТАНОВИЛА:

Мелітопольський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 до Комунального підприємства «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло від 06.08.2001 року, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 25.02.2008 року, про визнання недійсним іпотечного договору № 10-57300281 від 25.02.2008 року.

В позовній заяві зазначав, що відповідно рі шення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради № 24/2 від 04.02.1999 року 3-х кімнатна квартира АДРЕСА_1 була закріплена за ВАТ "Мелітопольгаз." 03.11.1999 року на спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету ВАТ "Мелітопольгаз" було вирішено виділити зазначену квартиру майстру з ремонту газового обладнання ОСОБА_5 та її сім'ї складом з 4 осіб: ОСОБА_7, 1969 року народження -чоловік, діти - ОСОБА_3, 1991 року народження та ОСОБА_4, 1996 року народження. 15 січня 2000 року ОСОБА_5, а з 18 січня 2000 року ОСОБА_7 зареєструвались разом з дітьми ОСОБА_3, 1991 року народження та ОСОБА_4, 1996 року народження за новим місцем мешкання: АДРЕСА_1 де і проживали до 23 лютого 2008 року.

В липні 2001 року ОСОБА_5 звернулася до органу приватизації нерухомого майна ДКП "Мелітопольжитлосервіс" із заявою про оформлення передачі в приватну власність квартири, яку вона займала разом з членами сім'ї на умовах найму. Разом з цим ОСОБА_5 було надано до органу приватизації ДКП "Мелітопольжитлосервіс" недостовірні дані, а саме довідку завірену головою правління об'єднання співвласників жилого будинку по АДРЕСА_1 про те, що ОСОБА_7 та неповнолітні діти громадянки ОСОБА_5 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в зазначеній квартирі не проживають.

Таким чином, на підставі поданих ОСОБА_5 документів нею здійснена приватизація квартири АДРЕСА_1, про що ДКП "Мелітопольжитлосервіс" 06.08.2001 року видано свідоцтво про право власності на житло на ім'я ОСОБА_5.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 шлюб між громадянином ОСОБА_7 та ОСОБА_5 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу від 30 квітня 2002 року зроблено запис за № 246.

11 лютого 2008 року ОСОБА_5, надала довіреність ОСОБА_8, яку уповноважила розпоряджатися (продати за ціну та на умовах за власним розсудом, обміняти, передати в іпотеку, здати в оренду, заключати будь-які попередні договори) належною ОСОБА_5 квартирою АДРЕСА_1.

21 лютого 2008 року громадянка ОСОБА_8 звернулася до паспортиста об'єднання співвласників жилого будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_9 з заявою про зняття з реєстрації ОСОБА_5 та її неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ОСОБА_4 за місцем проживання: АДРЕСА_1.

23 лютого 2008 року ОСОБА_5 та її неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, та ОСОБА_4, Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області було знято з реєстрації за місцем свого проживання. 11 березня 2008 року нове місце проживання ОСОБА_5 зареєстровано Приазовським РВ УМВС України в Запорізькій області за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно листа КП "Нерухомість-П" Приазовської районної ради Запорізької області № 519 від 20.03.2008 року право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за громадянкою ОСОБА_10 - на підставі свідоцтва про право власності від 17 травня 1991 року - 53/100 частки та за громадянкою ОСОБА_11 - на підставі договору купівлі-продажу № 139 від 27.12.1991 року - 47/100 частки. Інші відомості про подальшу реєстрацію прав власності на будинок відсутні.

25 лютого 2008 року ОСОБА_8, яка діяла на підставі довіреності, уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та зазначену квартиру продала ОСОБА_6

В цей же день, 25 лютого 2008 року, ОСОБА_6 уклав кредитний договір № 10-537-0281 з ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит," на отримання коштів у сумі 232 200,00 грн. іпотечний договір № 10-537-0281, згідно якого ОСОБА_6 передав ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит," в заставу (іпотеку) нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 01.03.2008 року.

Посилаючись на зазначені обставини, та оскільки, під час приватизації квартири ОСОБА_5, її неповнолітні діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були незаконно виключені з процесу приватизації квартири АДРЕСА_1, що в подальшому призвело до не внесення їх, як членів сім'ї до свідоцтва про право власності на квартиру виданого ДКП "Мелітопольжитлосервіс" 06.08.2001 року та позбавлення їх права на житло, продажу квартири з порушенням їх майнових та житлових прав, оскільки на даний час діти житла не мають, позивач просить суд визнати свідоцтво про право власності на житло, видане ДКП "Мелітопольжитлосервіс" 06.08.2001 року, зареєстроване в комунальному підприємстві "Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" 07.08.2001 року в реєстровій книзі № 43-9, за реєстровим № 731, яке складається з квартири АДРЕСА_1 та належало на праві приватної власності ОСОБА_5 - недійсним.

Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25 лютого 2008 року - недійсним.

Визнати іпотечний договір № 10-537-0281 від 25 лютого 2008 року - недійсним.

Зобов'язати сторони повернути один одному все отримане по угоді.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 березня 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду, Мелітопольський міжрайонний прокурор в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог є незаконність приватизації вищезазначеної квартири. Позивач ставить питання про визнання незаконним свідоцтво про право власності на житло НОМЕР_2 від 06.08.2001, яке видано на підставі розпорядження виконавчого комітету Мелітопольської міської ради НОМЕР_2 від 06.08.2001 року.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 жовтня 2008 року позовні вимоги прокурора були задоволені.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 лютого 2009 року рішення суду першої інстанції було скасовано справу направлено на новий розгляд і зазначено, що свідоцтво про право власності на житло НОМЕР_2 від 06.08.2001 року (т.1 а.с.24), видано на підставі розпорядження виконавчого комітету Мелітопольської міської ради НОМЕР_2 від 06.08.2001 року, однак виконавчий комітет Мелітопольської міської ради не залучений відповідачем у справі.

Проте, суд першої інстанції ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25.02.2009 року не виконав. Відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України не притягнув виконавчий комітет Мелітопольської міської ради в якості другого відповідача, з цього питання ухвалу не постановив і не надіслав її виконавчому комітету Мелітопольської міської ради.

Формально виконавчий комітет Мелітопольської міської ради був зазначений в якості третьої особи в описовій частині рішення суду. Проте, в якості третьої особи до суду останній не викликався, як того вимагають ст.ст. 74-76 ЦПК України, участі в справі не брав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону та є обґрунтованим, а оскільки виконавчий комітет Мелітопольської міської ради не був залучений до участі у розгляді справи в якості відповідача, унеможливлюється ухвалення рішення апеляційною інстанцією по даній справі, тому рішення підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

При новому розгляді справи необхідно врахувати вищезазначене, позивачу слід уточнити позовні вимоги, і з урахуванням заперечень відповідача ухвалити відповідне закону рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, малолітнього ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 березня 2010 року по цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: