Справа № 2-1074
2010 року
Іменем України
08 червня 2010 року м. Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Галчанського С.В.,
при секретарі Федоренко О.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Авто», третя особа: Оріхівська міська рада Запорізької області про визнання права власності на нерухомість, -
Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначає, що:
1) 02 серпня 2007 року за договором купівлі-продажу, укладеному між ним та відповідачем, посвідченим приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області Студенцовим О.В., зареєстрованим в реєстрі за №301, він придбав у відповідача частину комплексу, нерухомого майна майнового комплексу площею 455,6 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Земельна ділянка, на якій розташовано майновий комплекс, надана у постійне користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП №000428 від 21 квітня 1994 року;
2) 02 серпня 2007 року за договором купівлі-продажу, укладеному між ним та відповідачем, посвідченим приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області Студенцовим О.В., зареєстрованим в реєстрі за №307, він придбав у відповідача частину комплексу, нерухомого майна майнового комплексу: 11/20 частин профілакторію площею 386,6 м2, КТП з навісом площею 39,8 м2, котельню площею 7,1 м2, заправку площею 7,9 м2, заправку площею 3,8 м2, дві ємкості, ? частину стоянки відкритого типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Земельна ділянка, на якій розташовано майновий комплекс, надана у постійне користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП №000428 від 21 квітня 1994 року;
3) 02 серпня 2007 року за договором купівлі-продажу, укладеному між ним та відповідачем, посвідченим приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області Студенцовим О.В., зареєстрованим в реєстрі за №304, він придбав у відповідача частину комплексу, нерухомого майна майнового комплексу: 9/20 частин профілакторію площею 310,5 м2, додаткову будівлю площею 34,5 м2, додаткову будівлю площею 46,1 м2, профілакторій площею 62,7 м2, ? частину стоянки відкритого типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Земельна ділянка, на якій розташовано майновий комплекс, надана у постійне користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЗП №000428 від 21 квітня 1994 року;
4) земельна ділянка виділялася для розміщення майна, яке належало відповідачу на праві колективної власності на підставі Наказу Фонду державного майна України регіонального відділення по Запорізькій області №464/1 від 24.06.1994 р.;
5) позивач вважає, що оскільки майновий комплекс перейшов у власність відповідача шляхом приватизації державного майна, то до нього, як члена товариства, також перейшло право постійного користування земельною ділянкою під майновим комплексом, цільове призначення земельної ділянки він не змінював та не буде змінювати та оскільки позивачем було придбано частину майнового комплексу, то право власності на земельну ділянку перейшло на частину земельної ділянки загальна площа якої становить 1,6342 га;
6) позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 1,6342 га, за цільовим призначенням - для розміщення та обслуговування об'єктів нерухомості, на якій розташована його приватна власність - нерухоме майно майнового комплексу, придбаного за договорами купівлі-продажу від 02 серпня 2007 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з подальшою реєстрацією в Запорізькій регіональній філії державного підприємства центру ДЗК та виготовленням Державного акту встановленого зразка на його ім'я.
У судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягає, коротко виклавши обставини позову.
У судове засідання, належним чином повідомлений про дату і час проведення судового засідання, представник відповідача не з'явився, про причину неявки суду не повідомив. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Належним чином повідомлений про дату і час проведення судового засідання представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, а саме: договори купівлі-продажу від 02 серпня 2007 року, витяг з Державного реєстру правочинів від 02 серпня 2007 року №4386689, витяг з Державного реєстру правочинів від 02 серпня 2007 року №4387340, витяг з Державного реєстру правочинів від 02 серпня 2007 року №4386947, наказ від 24 червня 1994 року №464/1, повідомлення від 29 листопада 2004 року №7152/26/201, перелік нерухомого майна, яке передано у власність ТОВ «Авто» від 29 листопада 2004 року, рішення виконкому Оріхівської міської ради від 03 лютого 1998 року №52, Державний акт на право постійного користування землею серії ЗП №000428, паспорт серії СА №609925, виданий 13 січня 1998 року Оріхівським РВ УМВС України в Запорізькій області, довідку ТОВ «Авто» від 19 березня 2009 року №49, звідний акт вартості будівель та споруд, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Судом встановлено, що 02 серпня 2007 року сторони уклали договори купівлі-продажу нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. При укладенні договору сторони досягли всіх істотних умов, здійснили нотаріальне посвідчення договорів, але відповідно до вимог статті 210 ЦК України такий правочин підлягає державній реєстрації та вважається вчиненим з моменту державної реєстрації та відповідно до вимог ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації є укладним з моменту державної реєстрації.
Позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 1,6342 га, але ця земельна ділянка не надавалась позивачу у встановленому законом порядку під уже забудоване майно. Позивачем не надано доказів - будь-яких документів, які посвідчували б право на земельну ділянку.
Відповідно до ч.1 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтею 120 ЗК України визначено перелік та встановлено порядок укладання цивільно-правових угод щодо набуття права власності на земельні ділянки.
Відповідно до ст. 131 ЦК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до п.12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Крім цього, визнання права власності на земельну ділянку, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, за позивачем суперечитиме вимозі п.15 Перехідних положень ЗК України, відповідно до якого - до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Таким чином, немає правових підстав для визнання права власності за позивачем на земельну ділянку, на якій розташовано нерухоме майно майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст.60, 169, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 116, 120, 126, 131, п.п.12,15 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст.210, 640 ЦК України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Складання повного рішення відкладено до 16 год. 00 хв. 11 червня 2010 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області С.В.Галчанський