Справа № 372/2943/21
Провадження 1-кс-917/21
ухвала
Іменем України
16 серпня 2021 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту майна, а саме автомобіля. Клопотання обґрунтовує тим, що 15.11.2012 року постановою слідчого прокуратури накладено арешт на її майно, який порушує права власника, оскільки наразі вона не є підозрюваною чи обвинуваченою у кримінальному провадженні, будь-які слідчі дії тривалий час не здійснюються.
В судове засідання власник майна, інші учасники кримінального провадження не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, перевіривши та дослідивши матеріали клопотання, надані слідчим матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно ст. 170 ч. 1,2,6 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді, або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п.п.10,15,16 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення доведеності вини, безпосередність дослідження показань, речей і документів.
Відповідно до ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Дослідженими під час розгляду справи матеріалами кримінального провадження підтверджується факт відновлення слідчим прав та законних інтересів ОСОБА_3 як власника майна у позасудовому порядку.
Так, у матеріалах кримінального провадження № 12014110230000377 міститься постанова старшого слідчого слідчого відділення Обухівського районного відділу Головного управління МВС України у Київській області ОСОБА_4 від 25 вересня 2014 року про закриття вказаного вище кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за відсутністю складу кримінальних правопорушень, якою також знято арешт з належного їй майна, накладений 15.11.2012 року на підставі постанови слідчого прокуратури Обухівського району Київської області.
Зняття арешту слідчим у чинній постанові, винесеній відповідно до приписів КПК України є достатнім для усунення перешкод у використанні ОСОБА_3 свої прав як власника арештованого майна.
Поряд із тим, доводи скарги щодо необізнаності ОСОБА_3 про наслідки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та невизначеності долі арештованого майна під час судового розгляду підтвердились, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні докази вручення ОСОБА_3 постанови про закриття кримінального провадження та зняття арешту з майна.
Правові та фактичні підстави для існування арешту належного ОСОБА_3 майна, в тому числі зазначеного у клопотанні автомобіля, відпали з моменту винесення постанови слідчого про закриття кримінального провадження - з 25.09.2014 року.
З урахуванням викладеного, вручення копії чинної постанови слідчого від 25.09.2014 року є достатнім для відновлення прав власника майна, тому скасування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна саме у судовому порядку є недоцільним, оскільки потреби у повторному вирішення цього ж питання слідчим суддею немає.
За таких обставин, оскільки власник майна не потребує судового захисту у обраний клопотанням спосіб, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7-9, 98, 131, 167, 170, 173, 174, 376 КПК України,
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120141102340000377 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1