Справа № 372/2506/21
Провадження 2-з-111/21
ухвала
Іменем України
12 серпня 2021 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Денисенко Ю.С.,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,
Позивачка ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів. В поданій заяві про забезпечення позову представник просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на садовий будинок загальною площею - 234,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 6055083, який належить ОСОБА_3 , а також заборони йому вчиняти будь-які дії по відчудженню цього майна на користь третіх осіб.
Розгляд заяви здійснюється без виклику сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Дослідивши заяву та додані до неї докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України - суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів сторін.
В порядку ст. 150 ЦПК України, видами забезпечення позову, зокрема може бути заборона вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, частина 3 цієї ж статті передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на захист матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження. Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки відповідача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також зобов'язаний враховувати обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, та зазначені ними докази, що підтверджують кожну обставину.
Суд вважає, що заявником не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів відповідача, а також, що такі заходи забезпечення позову, як арешт нерухомого майна, є співмірними із заявленими позовними вимогами.
Матеріали поданої заяви не містять жодних доказів з приводу вчинення саме відповідачем будь-яких дій, направлених на відчуження спірного нерухомого майна.
На підтвердження своїх вимог до заяви про забезпечення позову позивачем додано лише інформацію з державного реєстру речових прав щодо належності спірного майна відповідачеві, будь-яких інших доказів суду із цією заявою не додавалось. В наявних матеріалах відсутні належні та допустимі докази наявності всіх необхідних для забезпечення позову обставин, зокрема відсутні докази перебування у провадженні суду відповідної цивільної справи, змісту позовних вимог, ціни позову тощо.
Додані до заяви матеріали є недостатніми для висновку про те, що що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
За таких обставин, вжиття заходів забезпечення позову на підставі доданих до заяви доказів є передчасним і необґрунтованим.
При цьому враховуючи вищевикладене, суд вважає недоцільним виклик в судове засідання особи, яка подала заяву про забезпечення позову для надання пояснень або додаткових доказів, які б підтвердили необхідність забезпечення позову і приходить до висновку про необґрунтованість вимог заяви та необхідність відмови у її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Суддя М.В.Кравченко