Справа № 368/753/21
2/368/551/21
Рішення
Іменем України
"20" серпня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
за участю секретаря судового засідання Лєвшин Н.О.
позивача ОСОБА_1
та відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в спрощеному позовному провадженню за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
позивач просить суд розірвати шлюб між позивачем - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) та відповідачем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), що зареєстрований Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 28 квітня 2018 року про що складено відповідний актовий запис № 42, залишити позивачу прізвище - ОСОБА_3 , стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , витрати судового збору на користь позивача, ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позов.
28 квітня 2018 року, вона, ОСОБА_1 ,(дівоче прізвище- ОСОБА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який було зареєстровано Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 28 квітня 2018 року, про що складено відповідний актовий запис за № 42.
Від шлюбу мають одну спільну дитину, сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 видане Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області про що 01 березня 2019 року складено відповідний актовий запис № 44.
На даний час, а саме: з червня 2021 року, вона з відповідачем проживає окремо. Вона поїхала від відповідача на постійне місце проживання до своєї матері, оскільки, майже кожного дня відповідач приходив додому дуже пізно та не пояснював, де він знаходився весь цей час та чому так пізно повертається додому. Пізні повернення додому спричиняли дискомфорт насамперед дитині, яка потребує особливого піклування, адже в дитини виставлений діагноз аутизм. Постійні лайки та грубість в її сторону з боку відповідача теж дуже набридли, вона не має наміру проживати в такій атмосфері. Це суперечить її інтересам та інтересам їхньої дитини.
Відповідно до ст. 52 СК України, дружина та чоловік мають рівне право на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.
Відповідно до ст. 51 СК України, дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Однак нехтуючи законним вимогам, відповідач не дотримується визначених в ст. 51 СК України положень.
У зв'язку із цим вона вважає, що примирення між нею та відповідачем неможливе, а тому немає необхідності для встановлення певного терміну для примирення, так як це не дасть очікуваного результату.
Відповідно до п.2 ст. 104 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до п.3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Шлюб вони розривають вперше.
Після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище " ОСОБА_3 ".
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивача визнав та не заперечував проти їх задоволення. Час на примирення надавати не потрібно.
Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 СК України).
Згідно положень ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 28 квітня 2018 року уклали шлюб, який був зареєстрований Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що було зроблено актовий запис під № 42.
Сторони мають спільну дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Подружжя проживає окремо, спільного господарства не ведуть, позивач має бажання розірвати шлюб та відповідач проти цього не заперечує.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За частиною 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспільстві в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями статті 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема статей 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню. Після розірвання шлюбу позивач залишається на прізвищі ОСОБА_3 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.. ст. 110, 112 СК України, Законом України «Про Державну реєстрацію актів цивільного стану», керуючись ст. ст. 251-265, 293 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), який був зареєстрований 28 квітня 2018 року Кагарлицький районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 42 - розірвати.
Позивач ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишається на прізвищі ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Шубівка Кагарлицького району Київської області, ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кагарлик Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 20.08.2021 р.
Суддя І.І. Шевченко