Справа 2а - 23 за 2010 рік
25 травня 2010 року с. Велика Білозерка
Великобілозерский райсуд у складі :
головуючого Кругового В.О.
при секретарі Пивошенко С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС № 2 відділу ДАІ ОДДЗ МУ МВС України в Запорізькій області Григоренко Олексія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС роти ДПС № 2 відділу ДАІ ОДДЗ МУ МВС України в Запорізькій області Григоренко Олексія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у якому зазначає, що 25 березня 2010 року, він керуючи автомобілем ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1, на 327км АД Харків -Сімферополь в с. Кам'янське був зупинений інспектором ДПС роти ДПС № 2 Григоренко Олексієм Вікторовичем, який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП, вказавши, що він порушив п.11.2, п.11.5 ПДР України, а саме: порушив правила розташування транспортних засобів на дорозі - рухався по крайній лівій смузі, при вільній правій, на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку. Незважаючи на його пояснення, якими він намагався довести інспектору свою правоту, та звернути його увагу на відсутність факту порушення з його боку Правил дорожнього руху, останній виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою визнав його винним та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Дії інспектора ДПС при складанні протоколу про адміністративне правопорушення позивач вважає протиправними, із зазначеною постановою не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм діючого законодавства і підлягає скасуванню з наступних підстав:
25.03.2010 року, біля 21 години 30 хвилин він дійсно керував автомобілем на автодорозі Харків -Сімферополь, яка має дві смуги для руху в одному напрямку. Рух його автомобіля здійснювався по крайній правій смузі вказаної автодороги. В с. Кам'янське, наближаючись до 327 км, він перестроювався на крайню ліву смугу дороги, та у відповідності до п.9.4 ПДР України увімкнув світловий покажчик повороту ліворуч, так як йому необхідно було виконати маневр у вигляді повороту ліворуч та виїхати до центру с. Каменське. Даний маневр він зробити не встиг, так як перед відрізком автодороги, де дозволено поворот ліворуч, він був зупинений інспектором ДПС, який наказав йому встановленим сигналом регулювальника зупинитися в той час, коли він готувався вчинити поворот ліворуч. При складені протоколу про адміністративне правопорушення інспектор ДАІ ігнорував його пояснення щодо того, що він готувався зробити поворот ліворуч, про що свідчить працюючий світловий покажчик повороту ліворуч. Під час зупинки інспектором ДПС його автомобіля, в салоні автомобіля знаходилася гр. ОСОБА_3, яка була свідком цієї події та виявила бажання надати з цього приводу пояснення., але з невідомої позивачу причини відповідач не тільки ігнорував пояснення свідка ОСОБА_3, та в порушення вимог ст. 256 КУпАП не зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення наявність свідка події та його адресу. Крім того, відповідач будучи людиною юридично не освіченою, при розгляді справи про адміністративне правопорушення не міг самостійно, належним образом захистити свої права та законні інтереси, тому обов'язково скористався би юридичною допомогою адвоката, але при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем в порушення вимог ч.2 ст. 279 КУпАП, не було мені роз'яснено йому права і обов'язки, які передбачені чинним законодавством.
Враховуючи зазначені вище обставини, позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АР №264852 від 25.03.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за за ч.2 ст. 122 КУпАП в вигляді штрафу в сумі 425 грн., справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за за ч.2 ст. 122 КУпАП закрити.
В судовому засіданні позивач свій позов підтримав в повному обсязі, та додатково пояснив, що 25.03.2010 року, в темний час доби він керував автомобілем марки ВАЗ-2109 на автодорозі Харків -Сімферополь, в с. Кам'янске. Зазначена автодорога мала дві смуги для руху в одному напрямку. Рух його автомобіля здійснювався по крайній правій смузі вказаної автодороги, його автомобіль неоднарозово обгоняли по крайній лівій смузі другі автомашини. На відстані приблизно 70-80 м. від повороту ліворуч до центру с. Кам'янске, бача спереду службовий атомобіль співробітников ДАІ, який знаходився неподалік від повороту ліворуч, він увімкнув світловий покажчик повороту ліворуч, виїхав на ліву крайню смугу дороги, та був готовий вконати маневр у вигляді повороту ліворуч, але був зупинений інспектором ДПС. Після зупинки автомобіля співробітник ДАІ склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення та вінес постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правила розташування транспортних засобів на дорозі. Крім того, позивач зазначив, що відповідач в порушення діючих норм законодавства не тільки відмовився зафіксувати пояснення ОСОБА_3, яка була свідком даної події та наполягала на представленні свідчень, але у крайній нетактовній формі запропонував їй відійти від його службового автомобіля. Враховуючи наведена позивач вважає, що він керував автомобілем не порушуючи вимоги діючих правил дорожнього руху, тому постанова про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу є незаконною. Позивач просить скасувати постанову АР № 264852 від 25.03.2010 року, винесену інспектором ДПС роти ДПС № 2 відділу ДАІ ОДДЗ МУ МВС України в Запорізькій області Григоренко Олексієм Вікторовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за за ч.2 ст. 122 КУпАП в вигляді штрафу в сумі 425 грн. а провадження по справі закрити.
Відповідач, про час і дату судового засідання повідомлений своєчасно, належним чином до суду не з'явився, надавши заяву в якій просить провести розгляд справи за його відсутністю та заперечення проти позову де зазначив, що постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача винесена на законних підставах, у відповідності до норм та вимог КУпАП, просить в задоволенні позову відмовити. Крім того у
запереченні на позовну заяву відповідач зазначив наступні обставини, згідно яких він не згоден із позовними вимогами, а саме:
25.03.2010 року з 16-00 до 24-00 він ніс службу на 314-379 км. автодороги Харьков-Сімферополь спільно з ІДПС ст. сержантом Карташовим Р.О. О 21 год.29 хвил. на 327 км вказаної автодороги в населеному пункті с. Кам'янське був зупинений автомобіль під керуванням позивача, відносно якого було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил розташування транспортних засобів на дорозі відповідно до вимог п. 11.2 ПДР України. Суть правопорушення, скоєного позивачем є у тому, що він керував автомобілем на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, по левій смузі дороги, при вільній правій на протязі 700 м. до місця його зупинки, при цьому він рухався один на проїзній частині та без ввімкненого лівого покажчика повороту. Враховуючи викладене відповідач вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена на законних підставах і просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити
Свідок по справі ОСОБА_3 повністю підтвердила пояснення позивача щодо обставин руху автомобіля позивача 25.03.2010 в с. Кам'янске на 327 км. автодороги Харків -Сімферополь, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, так як була при цьому присутня, знаходячись поруч в автомашині. Також свідок зазначила, що автомашина позивача рухалася по крайній лівій смуги автодороги, їх постійно обгоняли другі автомашини, які скоювали обгін по крайній левій смуги автодороги. Лише приблизно за70-80 м. від повороту ліворуч до центру с. Кам'янске позивач увімкнув світловий покажчик повороту ліворуч, виїхав на ліву крайню смугу дороги з метою зробити поворот ліворуч, але був зупинений відповідачем. Крім того ОСОБА_3 звернула увагу суду на те, що вона як свідок даної події звернулася до відповідача з пропозицією надати свідчення, але останній не тільки відмовився зазначити її в протоколі про адміністративне правопорушення в якості свідка, але в дуже нетактовній формі запропонував їй відійти від нього, та очікувати в своєму автомобілі. У випадку невиконання його вимог відповідач обіцяв вилучити посвідчення водія у позивача, та затримати автомобіль. Враховуючи темний час доби, а також те що разом з нею в автомобілі знаходилися троє її неповнолітній дітей, свідок не стала заперечувати відповідачу.
Вислухавши пояснення позивача, свідка та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно протоколу серії АР № 233612 від 25.03.2010 року, ОСОБА_1 25.03.2010 року о 21 годині 29 хвилин, на 327 км автодороги Харків -Сімферополь керуючи автомобілем марки ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1, порушив правила розташування транспорту на дорозі, рухався по крайній лівій смузі при вільній правій, на дорозі яка має в одному напрямку дві смуги, чим порушив п.11.2, п.11.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до п.11.5 ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві заняті, а також для повороту ліворуч, розвороту.
Судом встановлено, що в постанові по справі про адміністративне правопорушення АР № 264852 від 25.03.2010 року, яку виніс інспектор ДПС роти ДПС № 2 відділу ДАІ ОДДЗ МУ МВС України в Запорізькій області Григоренко О.В. вказано, що позивач ОСОБА_1 25.03.2010 року о 21 годині 29 хвилин, на 327 км автодороги Харків -Сімферополь керуючи автомобілем марки ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1, порушив правила розташування транспорту на дорозі, рухався по крайній лівій смузі при вільній правій, на дорозі яка має в одному напрямку дві смуги, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та призначено штраф в розмірі 425 грн. Проте в судовому засіданні щодо обставин, вказаних в постанові про адміністративне правопорушення позивач надав пояснення, згідно яких він не порушував вимоги п.11.2, п.11.5 ПДР України, що повністю підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_3, яка була поруч з позивачем в автомобілі та бачила цю подію на власні очі.
Крім того суд критично відноситься до пояснень відповідача, які містять заперечення проти позову, відповідно до яких позивач керував автомобілем на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, по левій смузі дороги, при вільній правій на протязі 700 м. до місця його зупинки, при цьому він рухався один на проїзній частині та без ввімкненого лівого покажчика повороту. Враховуючи темний час доби, суду незрозуміло яким чином відповідач міг бачити на протязі 700 метрів по якій смузі рухався автомобіль позивача.
Також суд не може прийняти до уваги додані відповідачем до заперечень проти позову письмові пояснення інспектора ДПС роти ДПС № 2 відділу ДАІ ОДДЗ МУ МВС України в Запорізькій ст.сержанта міліції Карташова Р.О., так як у відповідності до п. 4 Порядка……затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, його пояснення не можуть бути розглянуті, як пояснення свідка.
Частина 2 статті 71 КАС Україні передбачає, що при розгляді справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень обов'язок саме відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст.268 КУпАП на особу, яку звинувачують у скоєнні правопорушення не покладається обов'язок доказування, цей обов'язок покладається на органи та посадових осіб, які складають протокол та розглядають справу. Це право особи закріплено у ст.62 Конституції України. Окрім того, надані відповідачем письмові докази винності позивача у вчинені адміністративного правопорушення повністю спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_3. Інші докази, які би підтверджували винність позивача у вчинені адміністративного правопорушення відповідачем не надано.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи за їх сукупністю, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене суд вважає, що відповідач не надав до суду належних доказів винності ОСОБА_1 в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, тому суд дійшов до висновку, що позивач не порушував Правила дорожнього руху України і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Таким чином на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.122,251,252,268, 294 КУпАП, ст.ст. 2,8,11,69-71,94,99,158-164,186 КАС України суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС № 2 відділу ДАІ ОДДЗ МУ МВС України в Запорізькій області Григоренко Олексія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Постанову АР № 264852 від 25.03.2010 року, винесену інспектором ДПС роти ДПС № 2 відділу ДАІ ОДДЗ МУ МВС України в Запорізькій області Григоренко Олексієм Вікторовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за за ч.2 ст. 122 КУпАП в вигляді штрафу в сумі 425 грн.- скасувати, а провадження по справі закрити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня винесення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Суддя: В.О. Круговой