Справа № 569/4659/21
20 серпня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді - Левчука О.В.
секретар судового засідання - Янок М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, встановлення місця проживання дитини з матір'ю,
учасники справи в судове засідання не з'явились,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, встановлення місця проживання дитини з матір'ю.
Позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 11.02.2017, від даного шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На сьогоднішній день шлюб фактично припинив своє існування, сторони протягом двох з половиною років не проживають разом, не ведуть спільне господарство та не підтримують зв'язків. Одночасно з питанням розірвання шлюбу позивачка ставить питання про стягнення аліментів на утримання сина, оскільки добровільно відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоч має таку можливість, так як офіційно працевлаштований та має стабільний дохід. Крім того, матеріальне становище відповідача не обтяжене утриманням інших осіб, будь-які хронічні захворювання у нього відсутні, має нерухоме та рухоме майно. У зв'язку з цим, позивачка хоче стягувати аліменти в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення сином повноліття. Також, позивачка хоче встановити місце проживання дитини разом з нею, оскільки дитина прив'язана до матері, звикла жити з позивачкою і проживання з матір'ю буде позитивно впливати на його виховання та розвиток. Таке встановленя місця проживання дитини разом з матір'ю допоможе швидко вирішити питання реєстрації сина та уникнути подальших труднощів у випадку можливих виїздів за кордон.
Ухвалою суду від 25.03.2021 справу прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження по справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Службу в справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради.
16 червня 2021 року від Служби в справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшов на адресу суду висновок органу опіки і піклування № 08-1100 від 15.06.2021, у якому вказано, що для малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважають за доцільне визначити місце проживання з матір'ю.
Ухвалою суду від 07.07.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті на 20.08.2021 на 12:20 год.
У судове засідання позивачка не з'явилася, від її представника - адвоката Іовчик О.А. надійшла заява у якій вона вказала, що її довірителька підтримує позовні вимоги та просить задовольнити їх, справу розглядати без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився. У заяві від 13.08.2021 вказав, що він визнає повністю позовні вимоги та просить суд винести рішення у даній справі без його участі.
Представник органу опіки і піклування в судове засідання не з'явився, натомість подав заяву про розгляд справи без його участі.
Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно з оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 11.02.2017 Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, актовий запис № 163, позивачка та відповідач уклали шлюб 11.02.2017.
Сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_2 , виданого 18.07.2017 Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, актовий запис № 1765.
У ст. 13 ЦПК України вказано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи вимоги ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що позивачка має бажання розлучитися та відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
Відповідно до частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Суд прийшов до переконання про доцільність розірвання шлюбу, що не позбавляє сторін права повторно зареєструвати шлюб після усунення обставин, що були підставою для його розірвання.
Відповідно до частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно з абзацом 2 частини 3 статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо позовної вимоги про встановлення місця проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає, що згідно зі ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Як встановлено статтею 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Частинами четвертою та п'ятою статті 19 СК України встановлено, що при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно з висновком органу опіки та піклування, комісія з питань захисту прав дитини, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, прийняла рішення про доцільність залишення малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що батько та мати малолітнього сина проживають окремо. Позивачка має постійне місце проживання, яке відповідає вимогам до житла дитини, здатна забезпечити рівень життя дитині, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.
В силу приписів ст.141 СК України мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків (ст.142 СК), у тому числі й на рівне виховання батьками. У справі "Хант проти України" сказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.
Отже, враховуючи вік дитини, наявність належних матеріально-побутових умов для проживання дитини у матері, яка має можливість утримувати малолітнього сина та забезпечувати його матеріальні і духовні потреби, відсутність заперечень батька щодо місця проживання дитини з матір'ю, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини з позивачкою ОСОБА_1 , що на думку суду, якнайкраще забезпечить інтереси дитини.
Щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За приписами ч.1 ст.8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При цьому, за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Тобто обов'язок утримувати дитину є рівним для обох батьків.
Згідно з частиною другою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З урахуванням визнання відповідачем позовних вимог та наведеного вище, суд вважає, що відповідач спроможний виплачувати аліменти на утримання їх спільної із позивачем дитини у розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому - вимога про стягнення аліментів на утримання дитини також підлягає задоволенню.
Відповідно дост.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З огляду на викладене, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір, сплачений неє при зверненні до суду з позовом в сумі 1816, 00 грн.
Крім того враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, встановлення місця проживання дитини з матір'ю задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, зареєстрований Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 11.02.2017, свідоцтво серії НОМЕР_1 , актовий запис № 163, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Встановити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 05.03.2021 і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1816, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 908, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Учасники справи:
Позивачка - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, м.Рівне вул.Поштова 2.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 20.08.2021.
Суддя Левчук О.В.