Справа № 333/5615/21
Провадження № 2-з/333/120/21
17 серпня 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Михайлової А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову,-
12.08.2021 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову шляхом накладення арешту та заборони здійснювати відчуження нерухомого майна, а саме на квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 з внесенням до державного реєстру відповідного запису, квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 власником якої є ОСОБА_2 з внесенням до державного реєстру відповідного запису, а також шляхом накладення арешту на автомобіль, DAEWOO MATIZ, державний номер НОМЕР_1 , власник ОСОБА_3 , та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії, щодо вказаного майна.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. В заяві зазначено, що ОСОБА_1 була власником 3-х кімнатної квартири за адресою АДРЕСА_3 . Після смерті матері та батька у неї виникли складнощі по сплаті комунальних послуг, тому вона прийняла рішення за порадами родини ОСОБА_4 продати свою 3-х кімнатну квартиру та купити однокімнатну квартиру, а на різницю між ціною квартир витрачати на життя та сплату комунальних послуг. ОСОБА_2 працював головою нашого ОСББ, а ОСОБА_3 соціальним робітником і нададуть їй допомогу у продажі квартири. 05 серпня 2019 року у приватного нотаріуса Якіб'юк Ю.А. складена довіреність , в якій заявниця довірила представляти її інтереси ОСОБА_3 12 серпня 2019 року квартира заявниці за адресою АДРЕСА_3 була продана. У той же день, 12 серпня 2019 року за частку її грошей від проданої квартири АДРЕСА_3 , була куплена одна кімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу серія та номер 3683, виданий приватним нотаріусом Якіб'юк Ю.А. Власником квартири став ОСОБА_2 , а не заявниця. Ці факти їй стали відомі від інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 261499694 від 14.06.2021 року. Договір купівлі-продажу квартири у заявниці відсутній, документи на придбану квартиру відповідачі не надали, а також не повернули грошові кошти від різниці ціни проданої та купленої квартири. Такими діями відповідачів було незаконно позбавлено ОСОБА_1 право на власність та грошові кошти.
Відповідно до ч. 3 ст. 153 ЦПК України заява розглядається без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які
гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
З вищенаведених роз'яснень вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання та утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно пункту 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як визначив Пленум Верховного суду України в Постанові від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
За змістом ст.151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позовує обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Пленум Верховного Суду України у вказанійпостанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а саме: у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Надані до матеріалів справи додатки свідчать про те, що квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 ., в подальшому може бути предметом спору, крім того це єдине місце проживання та реєстрації заявниці ОСОБА_1 , відтак її відчуження може в значній мірі ускладнити виконання рішення суду. Що стосується іншого майна , а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 , а також автомобілю, DAEWOO MATIZ, державний номер НОМЕР_1 , власник ОСОБА_3 , то суд вважає, що це майно не є предметом спору.
На підставі вищевикладеного, враховуючи зміст вимог заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів, розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суддя вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а саме в частині накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 154, 247 ЦПК України,суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову, - задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 29,76 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.08.2019 року.
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали направити для виконання до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Відповідно до ч.2 ст.157 ЦПК України,ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Михайлова
Адреса стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
Адреса боржника: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3
Адреса боржника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий
Строк пред'явлення ухвали до виконання 17 серпня 2024 року.
Дата видачі 17 серпня 2021 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя А.В.Михайлова