16.08.2021 Провадження по справі № 2/940/252/21
Справа № 940/292/21
Іменем України
16 серпня 2021 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судових засідань Романовської Л.І.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зняття арешту з нерухомого майна,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом до Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про зняття арешту з його нерумого майна, що був накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер ВП 52075939, винесеної 21.09.2016 року державним виконавцем Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, номер запису про обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 16600404.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 19.02.2021 року, постановою державного виконавця Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 21.09.2016 року, серія та номер ВП 52075939, накладено арешт на все його нерухоме майно. Згідно інформації наданої Тетіївським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідно до перевірки даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень було встановлено, що на примусовому виконанні відділу ДВС перебувало виконавче провадження № 52075939 з примусового виконання виконавчого листа № 2/380/40 від 20.04.2016 року, виданого Тетіївським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 18733,52 грн., яке повернуто без виконання 22.09.2017 року. Звернувшись до відповідача із заявою про зняття арешту з майна, позивачу було відмовлено.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 22.03.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 28.04.2021 року залучено до участі у справі співвідповідача Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 02.06.2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у судове засідання ОСОБА_2 не прибув, надіслав до суду клопотання, в якому просить справу розглядати без участі представника АТ КБ «ПриватБанк». При цьому, просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та не знімати арешт з його майна, так як він рішення Тетіївського районного суду Київської області від 27.01.2016 року в справі № 380/1873/15-ц не виконав, не погасив заборгованість за кредитним договором та судовими витратами.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, заслухавши пояснення позивача, її представника, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що в рамках виконавчого провадження № 52075939 постановою державного виконавця Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Тетіївського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 21.09.2016 року накладено арешт на все майно, що перебуває у власності ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 19.02.2021 року за № 245090033. (а.с. 6).
Згідно відповіді, наданої 10.03.2021 року № 4376 Тетіївським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідно до перевірки даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень було встановлено, що на примусовому виконанні відділу ДВС перебувало виконавче провадження № 52075939 з примусового виконання виконавчого листа № 2/380/40 від 20.04.2016 року, виданого Тетіївським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 18733,52 грн., яке не було фактично виконано боржником та повернуто без виконання 22.09.2017 року. (а.с. 7).
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України та положеннями ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. ст. 321 Цивільного кодексу України гарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності на власний розсуд. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до вимог статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Частиною четвертою ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, частиною п?ятою цієї статті встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
З огляду на вищевикладене, на час звернення із позовною заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно позивача, порушується його право власності, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Отже, право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів щодо існування підстав для продовження обтяження на майно позивача, або ж наявності стосовно нього на теперішній час виконавчого провадження, у якому він є боржником.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна.
Керуючись статтею 41 Конституції України, статтями 30, 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 317, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України, статтями 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зняття арешту з нерухомого майна задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер ВП 52075939, винесеної 21.09.2016 року державним виконавцем Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, номер запису про обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 16600404.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення: 20.08.2021 року.
Суддя С.В.Мандзюк