Справа № 372/2598/21
Провадження № 2-а-30/21
20 серпня 2021 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Висоцької Г.В.
при секретарі Євдокімовій В. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управілння патрульної поліціїі в м. Києві Департаменту патроульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просив поновити строк на оскарження постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3969850 від 25.03.2021 року, визнати дії інспектора лейтенанта поліції 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Київ Діденка Віталія Івановича щодо складання такої постанови незаконними, визнати незаконною та скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення, стягнути з відповідача морально шкоду, витрати на правову допомогу та судовий збір.
Свою заяву обґрунтував тим, що підставою для складання постанови, було на думку посадової особи поліцейського порушення позивачем ОСОБА_1 п. 8.1 ПДР України, в результаті чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 340 грн. Однак, позивач з висновками викладеними в зазначеній постанові не згоден в повному обсязі, вважає, що постанова була прийнята з суттєвими порушеннями законодавства. Зазначає, що він ні зупинки, ні стоянки у вказаному місці не здійснював, а рухався на своєму автомобілі. Факт вчинення правопорушення жодним чином не зафіксовано. Інспектором не було вжито дій щодо надання можливості реалізувати право на отримання правової допомоги. Дії поліцейського завдали йому сильних душевних страждань. Щодо пропущеного строку звернення до суду зазначив, що працівник поліції не ознайомив його із оскаржуваною постановою, про існування останньої йому стало відомо 12 липня 30301 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження365885105 відкрито державним виконавцем. Тому вважає причину пропуску поважною.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 16 липня 2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить задовольнити.
Представник відповідача направив до суду відзив на позовну заяву, в якому проти адміністративного позову заперечував у повному обсязі та просив відмовити.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, з копії постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАН № 3969850 від 25 березня 2021 року вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП і піддано штрафу в розмірі 340 грн.
Як вбачається з позовної заяви, 25 березня 2021 року я, ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі марки VOLKSWAGEN TOURAN, державний номерний знак НОМЕР_1 по Оболонському проспекті, район метро Почайна, в місті Києві та помітивши проблискові маячки автомобіля поліції позаду зупинився. Поліцейським повідомлено, що ОСОБА_1 порушив вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» чим порушив п. 8.1. ПДР- Порушення вимог регулювання дорожнього руху.Однак, ні зупинки, ні стоянки у вказаному місці позивач не здійснював, а рухався на своєму автомобілі, тобто правил дорожнього руху позивач не порушував, про що повідомив працівника патрульної поліції.
Відповідно до вимог ч. З ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як роз'яснено Верховим судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 08 липня 2020 року у справі №177/525/17, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказам.
Також, відповідно до правової позиції викладеної Верховим судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 08 липня 2020 року справа №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним. Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. З ч. З ст. 2 КАС України), суд має констатувати, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого оду порушень правил дорожнього руху.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання: при
розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Також, як зазначено в правовій позиції викладеній Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а, ненадання інспектором можливості реалізувати особі її клопотання про надання правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 9 розділу III Інструкції з оформленням поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 зазначено, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Працівником патрульної поліції не було роз'яснено мені права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП, про що свідчить відсутність підпису на постанові.
Будь-яких доказів щодо вчинення правопорушення позивачем, працівниками поліції не подано, доводи позивача щодо невинуватості не спростовано.
Складена інспектором постанова про накладання адміністративного стягнення по справі є необґрунтованою, а порушення недоведеним, оскільки факт вчинення правопорушення жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним доступним й належним доказом, а тому постанова про накладання адміністративного стягнення серія ЕАН №3969850 від 25.03.2021 року підлягає скасуванню.
Також, суд враховує, що вказаний адміністративний позов поданий за межами строку позовної давності, однак, відповідно до копії Постанови про відкриття виконавчого провадження № 65885105 від 23.06.2021, міститься відмітка позивача про ознайомлення ним з матеріалами справи та про отримання ним вказаної постанови лише 12.07.2021 року, та вказаний факт є достатнім, на думку суду, для продовження строку позовної давності для подачі до суду адміністративного позову.
Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, то суд приходить до висновку, що така вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я , у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів тощо.
Ч. 1 ст. 1167 ЦК України зазначено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, а саме моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме протиправної поведінки, наявності моральної шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою моральної шкодою та вини заподіювача.
Проте, позивачем не обґрунтовано належним чином, з чого він виходив при визначенні розміру суми компенсації за спричинену йому моральну шкоду, не довів, за яких обставин чи якими діями вона заподіяна, не надав суду жодних доказів, якими б підтверджувався факт заподіяння йому моральних страждань, а тому задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 року по справі № 757/52466/18-а.
З наявної в матеріалах справи квитанції вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 454 грн., які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача на користь позивача.
Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правову допомогу суд приходять до висновку про відмову у задоволені даної вимоги, оскільки позивачем не подано до суду договору, укладеного з адвокатом Крамаром О.П., а також не підтверджено повноваження Крамара О.П. як адвоката.
Керуючись ст. 293 КУпАП, ст.ст. 6-9, 20, 77, 78, 132, 138, 139, 243-246, 286 КАС України, суд, ВИРІШИВ :
Поновити строк ОСОБА_1 на звернення до суду із позовом.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії інспектора лейтенанта поліції 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в м. Київ Діденка Віталія Івановича щодо складання постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3969850 про адміністративне правопорушення від 25.03.2021 року про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП незаконними.
Визнати незаконною та скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3969850 від 25.03.2021 року та провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції в м. Київ Департаменту патрульної поліції (код за ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернеста, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі через Обухівський районний суд Київської області.
Суддя: Г.В. Висоцька
.