26.07.2021 Єдиний унікальний № 371/90/21
Миронівський районний суд Київської області
ЄУН 371/90/21
Провадження № 2/371/395/21
(ЗАОЧНЕ)
26 липня 2021 року м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Поліщука А.С.,
при секретарі Овчаренко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратив право на користування житловим приміщенням,
До Миронівського районного суду Київської області з вищевказаним позовом звернувся позивач та просив суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтував тими обставинами, що йому належить на праві власності житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок належав його батькові ОСОБА_3 . Ще за час перебування житлового будинку у власності батька у вказаному житловому будинку 29 січня 2003 року був зареєстрований його син ОСОБА_2 . Відповідач прожив за зареєстрованим місцем проживання у житловому будинку по АДРЕСА_1 кілька років, а потім переїхав до міста Черкаси. Його фактичне місце проживання наразі невідоме.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України Миронівського районного суду Київської області, причини неявки до суду не повідомила.
Як вбачається з поштових довідок ф. 20, листи не вручено під час доставки у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідач не вжив заходів, щодо отримання вищезазначених листів, а також в установлений судом строк письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, до суду не надав.
Зважаючи на ті обставини, що будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився до суду, причин неявки в судове засідання не повідомила, доказів поважності причини неявки в судове засідання не надав, враховуючи правила ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість вирішення справи у відсутності відповідача.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Договором дарування житлового будинку (а.с. 10-11).
Згідно витягу про державну реєстрацію прав зареєстрованого Комунальним підприємством Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
Частиною 1 ст. 383 Цивільного кодексу України передбачено, що власник жилого будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім'ї та інших осіб.
Аналогічне правило міститься в ст. 150 Житлового кодексу Української РСР, відповідно до якої громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно вселення осіб у житлове приміщення, яке належить громадянину на праві власності, є результатом реалізації права власника й у них виникає право на користування чужим майном, тобто сервітутне право.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 зареєстрованому Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Бабушкінської районної ради народних депутатів від 27 квітня 1994 року, ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 13).
Згідно довідки Миронівської міської ради Київської області від 29 вересня 2020 року № 02-50/2878 ОСОБА_2 , 1986 року народження зареєстрований в АДРЕСА_1 згідно по господарської книги з 29 січня 2003 року по даний час (а.с. 14).
Відповідно до актів обстеження від 25 листопада 2019 року, від 23 грудня 2019 року, від 25 січня 2020 року, від 25 лютого 2020 року, від 25 березня 2020 року, від 25 квітня 2020 року, від 26 травня 2020 року, від 26 червня 2020 року, від 26 липня 2020 року, від 27 серпня 2020 року, від 27 вересня 2021 року, на момент обстеження було встановлено, що ОСОБА_2 за даною адресою не проживає, особистих речей його не виявлено, спільного господарства з власником будинку, який проживає за даною адресою, не веде (а.с. 15-25).
Згідно повідомлення про відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПТІАЛ» Хробака М.Р. від 21 жовтня 2019 року № 25963, умови погашення боргу від 25 липня 2017 року, Листа про примусове проникнення в житло або інше володіння боржника під час виконавчого провадження, попередження щодо візиту державної виконавчої служби, повідомлення про візит, залучення приватних виконавців до процесу примусового стягнення боргу, опис майна, повідомлення про візит, які адресовано ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26-34).
Таким чином судом встановлено, що відповідач понад рік (з 2019 року по час розгляду справи 26 липня 2021 року) відсутній без поважних причин за місцем своєї реєстрації в будинку АДРЕСА_1 .
Частиною 2 ст. 405 Цивільного кодексу України передбачені спеціальні підстави для визнання особи такою що втратила право користування жилим приміщенням власника: у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права розпорядження своїм майном.
Відповідач, який без поважних причин був відсутній понад один рік у будинку за вказаною адресою втратив право на користування ним, а тому у позивача, як власника будинку, виникло право на звернення до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування будинком АДРЕСА_1 , який належить позивачу на праві власності. Цим правом позивачі правомірно скористалися у спосіб, передбачений ст. 405 Цивільного кодексу України, а тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі ст. ст. 319, 383, 391, 405 Цивільного кодексу України, ст. 150 Житлового кодексу Української РСР, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст. ст. 10-13, 76- 81, 95, 141, 223, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
3.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
4.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
5.Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
6.На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
7.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Суддя підпис А.С. Поліщук
Суддя А.С. Поліщук