Справа № 307/1236/21
Провадження № 2/307/363/21
19 серпня 2021 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Бряник М.М.,
секретар судового засідання - Мельник Б.В.,
за участю:
представника позивача адвоката - Декет Ю.Ф.
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача адвоката - Носа І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 інтереси якої представляє адвокат Декет Юрій Федорович до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання малолітніх дітей та на утримання матері з якою проживають діти,
ОСОБА_2 інтереси якої представляє адвокат - Декет Юрій Федорович, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання двох малолітніх дітей та на утримання матері з якою проживають діти. Посилається на те, що вона та відповідач перебувають в зареєстрованому шлюбі з 12.12.2017 року, який було зареєстровано Тячівським районнм відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Закарпатській області за актовим записом 277. Від даного шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею та знаходиться на її утриманні та вихованні.
Позивачка вказує, що через півтора року після одруження їхні відносини з відповідачем почали погіршуватись. Відповідач почав зловживати алкогольними напоями та ображати її. Зазначає, що відповідач періодично виїзджав на заробітки де отримував місячний дохід у розмірі однієї тисячі долларів США, однак на утримання сім'ї він надавав небагато грошой, оскільки переважну їх частину вкладав у будівництво будинку. На даний час відповідач офіційно не працевлаштований, періодично виїздить на заробітки в Чехію, де добре заробляє. Вважає, що відповідач взмозі сплачувати аліменти на утримання їх спільних дітей та на її утримання.
Посилаючись на положення ст. 18, ст. 84, ст. 150 ст. 181 СК України, просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 гривень на кожну дитину, щомісячно до досягнення ними повноліття та на її утримання у розмірі 2500 гривень до досягнення сином ОСОБА_4 трьох річного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .Також просить стягнути на її користь з ОСОБА_1 1500 гривень сплачених нею судових витрат повязаних з наданням правової допомоги.
Позивачка будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася та про причини неявки суд не повідомила. В судове засідання забезпечила явку свого представника.
Представник позивчаки, адвокат Декет Ю.Ф. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю посилаючись на викладені в позовній заяві обставини справи. Додатково на підтвердження обставин того, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання позивачки, до досягнення дитиною трирічного віку зауважив, що відповідач є молодим за віком та не дивлячись на відсутність у нього офіційного місця роботи та отримуваного доходу, він взмозі надавати матеріальну допомогу на утримання дружини. Таку допомогу позивачка потребує, оскільки діти знаходяться на її вихованні та утриманні, що позбавляє її можливості працевлаштуватися та отримувати дохід.
Відповідач та його представник, адвокат Носа І.М. у судовому засіданні позов визнали частково. Відповідач не заперечив, щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього аліментів на утримання дітей до досягнення ними повнолітття у розмірі по 2000 гривень щомісячно на кожну дитину. В частині стягнення аліментів на утримання матері та витрат на правничу допомогу заперечив, посилаючись на відсутність у нього постійного місця роботи та стабільного джерела доходу. Окрім цього зазначив, що на даний час знаходиться на лікарняному та коли одужає та зможе працювати, йому не відомо. Ствердив, що нещодавно надав позивачі на утримання дітей 9000 гривень.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 12.12.2017 року, який було зареєстровано Тячівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом №277. (а.с. 9)
Від шлюбу мають дочку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до свідоцтв про народження дітей, їх батьком значиться відповідач, а мати позивач (а. с. 10-11).
В підтвердження належності позивачу права вимоги за пред'явленим до відповідача позовом, про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, та на утримання жінки до позовної заяви додано акт обстеження матеріально - побутових умов та довідку про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 22.03.2021 року. (а.с. 12-13)
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Під час судового розгляду встановлено, що відповідач не проживає разом з малолітніми дітьми. Належну матеріальну допомогу на їх утримання не надає, однак, виходячи з того, що він у свідоцтві про народження сина та дочки зазначений батьком і запис про їх народження не вчинявся на підставі ст. 135 СК України, він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей на користь позивачки, з якою вони проживають.
Таким чином, позовні вимоги стосовно присудження на користь позивача аліментів на утримання дітей є обґрунтованими та суд визнає їх підставними та такими, що підлягають до задоволення частково.
За змістом ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживають діти, мають право на утримання від чоловіка - батька дітей до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання дружина, з якою проживають діти, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Визначаючи розмір та порядок стягнення аліментів на утримання дітей, суд виходить з наступного.
Згідно із ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини можуть бути присуджені у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За змістом ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3 - 1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3 - 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Як зазначено у ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності із ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
В судовому засіданні встановлено, що позивач має на утриманні вказаних вище неповнолітніх дітей, батьками яких згідно із свідоцтв про їх народження, є саме сторони; відповідач добровільно коштів на утримання дітей стабільно не надає, хоча має обов'язок по їх утриманню. Сторони перебувають у шлюбі, який 16.08.2021 року розірвано рішенням Тячівського районного суду, що на час розгляду справи, законної сили не набрало та позивачка проживає спільно із дітьми, зокрема які не досягли трирічного віку.
Доказів того, що відповідач має дохід, а також - про розмір такого доходу, чи наявність у власності відповідача нерухомості чи іншого цінного майна, що могло бути взято судом до уваги при вирішенні розглядуваного спору, позивачем суду не надано.
Однак з огляду на те, що відповідач є працездатного віку, доказів наявності протипоказань щодо працевлаштування, відсутності доходу, майна, ним суду не надано, а травма ноги, яка у нього наявна на час розгляду справи не має ознак хвороби, яка є постіною суд, вирішуючи спір, виходить з того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання вказаних вище малолітніх дітей.
Із сукупності оцінених судом доказів є підстави для висновку, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання малолітніх дітей, яких за законом зобов'язаний належним чином забезпечувати і утримувати.
При цьому суд виходить з непорушності конституційного права неповнолітньої дитини на утримання батьками до досягнення нею повноліття; обов'язок батьків утримувати свою дитину не припиняється із припиненням когось з подружжя як батьків дитини спільного проживання з дитиною.
За таких обставин суд вважає можливим позов задовольнити частково та визначити розмір аліментів на утримання дітей у твердій грошовій, а саме: в розмірі по 2000 грн щомісячно на кожну дитину на підставі ст. 184 СК України, положеннями якої передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При цьому у ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що встановлений Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2021 року - 1921 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь як утримання дружини, з якою проживає дитина, яка не досягла трирічного віку, суд враховує, що право дружини на утримання виникає на підставі складу юридичних фактів: проживання з нею дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від чоловіка (кровне споріднення); здатність чоловіка надавати матеріальну допомогу.
Для виникнення у дружини права на аліменти від її чоловіка потрібна сукупність вказаних вище фактів.
Однак у матеріалах справи відсутні докази про наявність у відповідача доходів, будь - якого матеріального активу як джерела виплати аліментів на утримання дружини.
Тому у суду немає підстав дійти категоричного висновку про наявність у відповідача можливості сплачувати аліменти на утримання дружини до досягнення сином ОСОБА_1 три річного віку.
Так як утримання неповнолітньої дитини є обов'язком відповідача як особи, яка вказана батьком дитини у свідоцтві про народження останньої, а виплата допомоги дружині за змістом норми ст. 84 СК України - пов'язана з наявністю у нього можливості як у чоловіка позивача - надавати таку допомогу позивачеві, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення позову в частині стягнення аліментів на утримання дітей та відсутності підстав для стягнення аліментів на утримання позивачки.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей слід допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки позивач за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору за Законом, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 908 грн. за вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх діте.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгялду справи витрати на парвничу допомогу адвоката підлягають розпоідлу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розпоідлу судових витрат.
Згідно з досліджених судом під час розгляду справи договору про надання правової допомоги №12 від 15.04.2021 року, укладеного між адвокатом Декет Ю.Ф. та позивачкою ОСОБА_2 адвокат зобов'язався у встановленому законом порядку здійснювати захист прав та інтересів Клієнта в встановленому законом порядку (а.с.14).
Повноваження адвоката Декет Ю.Ф.. підтверджено ордером та договором відповідно. (а.с.14, 16).
Факт надання адвокатом позивачу професійної правничої допомоги у справі підтверджується договором про надання правової допомоги №12 від 15.04.2021 року, та Ордером серії ЗР №72729 від 15.04.2021 року.
Документом, що підтверджує факт реальної оплати послуг адвоката є квитанція до прибуткового касового ордера №12 від 15.04.2021 року відповідно до якої ОСОБА_2 було сплачено1500 гривень, підстава - договір про надання правової допомоги від 15.04.2021 року.
Беручи до уваги, що представником позивача підтверджено належними й допустимими доказами витрати на професійну правничу допомогу. Розмір витрат є співмірним зі складністю справи з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, який підтверджується підготовленою позовною заявою її зімстом, яка містять аналіз обставин справи та чинного законодавства; з ціною позову та значенням для позивача справи щодо захисту його цивільних прав. Витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи. Суд приходить до висновку, що понесені позивачем витрати пов'язані з наданням професійної правничої допомоги слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 799,5 грн.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 80, 84, 182, 184 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 10-13, 18, 133, 137, 141, 142, 150, 206, 247, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 15 квітня 2021 року і до їх повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 908 (дев'ятсот вісім) гривень судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 799,5 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата складення повного судового рішення - 20 серпня 2021 року.
Головуючий М.М. Бряник