20 серпня 2021 року м. Мукачево Справа №303/5559/21
2/303/1584/21
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Кость В.В.
секретар судового засідання Немеш Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мукачево цивільну справу
за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк»
до відповідача ОСОБА_1
про стягнення 3% річних,
Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулося до суду з позовом до відповідача про солідарне стягнення з неї 3% річних в сумі 40698,23 гривень, за несвоєчасне виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду від 22.10.2009 по справі №2-3145/09.
Як на підставу для задоволення вищевказаних позовних вимог, банківська установа посилається на те, що зобов'язання позичальника перед банківською установою зі сплати кредиту та інших нарахувань залишилися невиконаними, що є підставою для стягнення 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Учасники справи, заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не висловили, тому з урахуванням положень частини п'ятої ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.
28.07.2008 між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено кредитний договір № 014/4070/82/40053 (надалі - Кредитний договір), згідно з яким Банк надав Позичальнику кредит за програмою кредитування «Кредит під заставу нерухомості» в сумі 42000 Доларів США на строк з 28.07.2008 по 28.07.2018 (а.с. 9-13).
На підставі заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 22 жовтня 2009 року (надалі - Заочне рішення) присуджено до стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму 451790,01 грн., шляхом звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.16).
Відповідно до частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини щодо укладання Кредитного договору, а також надання кредитних коштів та неповернення їх відповідачем не підлягають доказуванню у справі, яка розглядається, оскільки мають преюдиційне значення.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 09.02.2018 по 08.02.2021 в розмірі 40698,23 грн, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за несвоєчасне виконання Заочного рішення.
Приймаючи до уваги вищевказані обставини справи суд виходить з того, що ст. 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І книги 5 ЦК України «Загальні положення про зобов'язання», а відтак поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності з частиною другою ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Виконання своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом відповідач в порушення статей 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України не виконав, внаслідок чого позивачем було пред'явлено вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами (справа №2-3145/09).
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) висловлено правову позицію (яка продубльована в наступних за нею постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року по справі № 675/869/16-ц, від 31 жовтня 2018 року по справі № 155/1315/15-ц та ін.) про те, що за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, відсутня підстава для нарахування процентів за кредитним договором, оскільки строк дії договору змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, а права та інтереси кредитодавця в цих правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Так, відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на те, що грошове зобов'язання у відповідача виникло з дати набуття Заочним рішенням законної сили, і відповідач порушив вказане грошове зобов'язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, тобто позивач має право на отримання:
- 3% річних від простроченої суми за невиконання Заочного рішення за період з 09.02.2018 по 08.02.2021.
При цьому, 3% річних суд розраховує за формулою: [Відсотки] = [Сума боргу] ? 3% / 365 днів ? [Кількість днів].
Наведений позивачем розрахунок 3% річних узгоджується із вищевказаними формулами обрахунку заявлених до стягнення складових суми заборгованості.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача за період з 09.02.2018 по 08.02.2021 підлягає стягненню сума коштів у розмірі 40698,23 грн..
Відповідно до частин першої-другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачів підлягають стягненню сума 2270,00 гривень судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 273, 279, 281-282, 288, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області,
1. Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задоволити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк» суму 40698,23 (сорок тисяч шістсот дев'яносто вісім гривень 23 копійки) гривень 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, визначеного рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2009 року у справі №2-3145/09 за період з 09.02.2018 по 08.02.2021.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк» суму 2270,00 гривень у відшкодування судових витрат.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
6. Позивач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (01001 м.Київ, вул. Лєскова, буд.9, код ЄДРПОУ 14305909).
Відповідачі: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ).
Суддя В.В. Кость