Справа № 301/1615/20
"18" серпня 2021 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава кримінальне провадження, що внесене 21 січня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070100000071 відносно
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм в ТОВ «ОСЯ- Транс» м. Ужгород, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілих та представника цивільного позивача ОСОБА_7 ,
21 січня 2020 року близько 14 години ОСОБА_3 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «MAN», державний номерний знак « НОМЕР_1 », рухаючись у світлу пору доби, без опадів Центральною вулицею в с. Заріччя, Іршавського району, з с. Великі Ком'яти, Виноградівського району в напрямку с. Сільце, Іршавського району, діючи всупереч вимогам пунктів 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху, а саме:
-пункту 10.1, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
-пункту 11.3, згідно якого на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу,
не стежачи за дорожньою обстановкою та не реагуючи на її зміну, проявив неуважність при проїзді лівого заокруглення дороги, а саме: виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення з автомобілем марки «Ford Focus», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_8 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди:
- пасажир заднього пасажирського сидіння автомобіля марки «Ford Focus», державний номерний знак « НОМЕР_2 », ОСОБА_6 отримала легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 21 дня, та тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я більше як 21 день;
- пасажир заднього пасажирського сидіння автомобіля марки «Ford Focus», державний номерний знак « НОМЕР_2 », ОСОБА_9 отримала легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 21 дня, та тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, що призвело до тривалого розладу здоров'я більше як 21 день.
Порушення водієм ОСОБА_3 п.п.10.1. та 11.3. Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_9 отримали середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, що призвело до тривалого розладу здоров'я тривалістю більше як 21 день.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у пред'явленому обвинувачені не визнав та показав, що має водійський стаж 41 рік, водієм ТОВ «ОСЯ-Транс» працює біля 12 років. Рейс по маршруту Мукачево-Виноградів він виконував в рамках виконання трудових обов'язків. Перед виїздом в рейс технічний стан автомашини перевірявся. По вказаному маршруту їздить протягом останніх 10 років, через день, тому дорогу добре знає. 21.01.2020 року біля 14.30 годин він рухався на кермом автомобіля марки «MAN» з міста Виноградів в напрямку міста Мукачево. Маса вантажу була приблизно 7 тон. Погода була хороша, без опадів, дорога була суха. В селі Заріччя, Іршавського району, рухаючись головною дорогою, проїхавши поворот величиною біля 90 градусів зі швидкістю біля 25 км/год, тримаючись правого боку, приблизно за 150 метрів побачив зустрічну автомашину марки Форд, яка їхала з великою швидкістю. Він проїхав перехрестя і був на відстані біля 6 метрів від повороту, коли побачив, що автомашина Форд проїхала повз кузов його машини, після чого він почув скрегіт. Перший контакт з автомашиною Форд відбувся у відбійник вантажівки, а потім удар у ліве заднє колесо. Удар був сильний, оскільки погнуло кронштейн. Він одразу зупинився на проїзній частині дороги. Вантажівка вже стояла на дорозі рівно, тобто виїхала з повороту, а автомашина Форд ще не в'їхала в поворот. Автомашину Форд частково відкинуло за межі дороги: половина машини стояла на проїзній частині дороги по напрямку їх руху, а пів машини було на узбіччі. Уламки бамперу та фар автомашини марки Форд були перед машиною Форд на його ж смузі руху. Оскільки автомашину Форд від удару відкинуло, вона зупинилася не там, де сталося зіткнення з вантажівкою. Дорожньої розмітки на дорозі не було, але візуально він їхав тільки на своїй полосі руху. Для здійснення повороту йому вистачало своєї полоси руху, не було необхідності виїжджати на зустрічну полосу руху. Колеса кабіни його автомашини були на його смузі руху. На момент зіткнення, кабіна його вантажівки проїхала поворот і була на відстані біля 6 метрів від повороту, а чи проїхав поворот зад вантажівки він не бачив. Довжина автомашини МАН біля 10 метрів. Зіткнення відбулося на його полосі руху, оскільки водій машини Форд виїхала на зустрічну (його) смугу руху, напевно, через велику швидкість. Після аварії чоловік водія сказав, що його дружина їхала притримуючись лівого краю проїзної частини, оскільки узбіччя автодороги по її стороні руху ще не було підсипано після ремонту і там був суттєвий обрив. Фактично на стороні руху автомашини Форд не було узбіччя, оскільки був «обрізаний» асфальт і одразу канава. Заявлені цивільні позови не визнав, оскільки вважав, що не порушував правил дорожнього руху, а ДПТ сталося з вини водія Форд, яка виїхала на зустрічну смугу руху. Пасажири заднього сидіння автомашини Форд їхали з непристебнутими ременями безпеки, що є порушенням ПДР та стало причиною отримання ними тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що 21.01.2020 року після 13 години їхала з сім'єю у місто Виноградів на автомобілі марки Ford Focus, яким керувала її дочка - ОСОБА_8 . Вона сиділа на задньому сидінні позаду водія, біля неї сиділа ОСОБА_9 , а на передньому пасажирському сидінні їхав її син - ОСОБА_10 . Водій та пасажир переднього пасажирського сидіння були пристебнуті пасками безпеки, пасажири заднього сидіння - ні. Погода була хороша, асфальт сухий. Машина рухалася спокійно, з нормальною швидкістю. В с. Заріччя перед поворотом пасажир переднього сидіння ОСОБА_10 попередив водія (свою сестру), що попереду поворот, оскільки так завжди робив їх батько. Водій ОСОБА_8 спокійно в'їхала у поворот, великої швидкості не було. Назустріч їхала вантажівка, яку вона побачила приблизно за 50 метрів. Вона бачила, що їх машина марки Форд проїхала повз кабіну вантажного автомобіля. Кабіна вантажівки вже проїхала поворот, а задня частина вантажівки ще була в повороті і виїхала на їх смугу руху (смугу зустрічного руху), після чого відчула удар і втратила на деякий час свідомість. Заявлений цивільний позов підтримала, просила стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду у сумі 3256 грн., що було нею витрачено на лікування та моральну шкоду у сумі 20000 грн., яка полягає у моральних стражданнях понесених внаслідок ДТП та фізичному болю через заподіяні тілесні ушкодження та лікування. Крім того, обвинувачений після ДТП не намагався надати потерпілим допомогу, жодного разу не підійшов до потерпілих і згодом, не попросив вибачення, не намагався усунути заподіяну шкоду та наслідки ДТП. Із заявою про відшкодування шкоди до страхової компанії не зверталася.
Потерпіла ОСОБА_9 05.05.2021 року суду показала, що 21.01.2020 року після обіду їхала у місто Виноградів на автомобілі марки Ford Focus. Авто керувала ОСОБА_8 . Вона сиділа на задньому сидінні разом з ОСОБА_6 , а на передньому пасажирському сидінні їхав ОСОБА_10 . Паском безпеки вона не була пристебнута. Погода була хороша. Водій їхала повільно, зі швидкістю приблизно 30 км/год. В с. Заріччя перед поворотом з боку м. Виноградів побачили вантажну автомашину, що рухалася назустріч. На самому повороті автомашина Форд зіткнулася з вантажівкою. Сам момент зіткнення вона не бачила, тільки відчула удар, після якого автомашину Форд відкинуло на якусь-то відстань. Зіткнення відбулося на їх смузі руху, ближче до правого узбіччя. Там були і уламки з автомашини Форд. Вантажівка після зіткнення від'їхала приблизно на 10 метрів, вирівнявши автомашину на своїй полосі руху, після чого зупинилася. Після ДТП водій жодного разу не підійшов до потерпілих, не намагався надати допомогу. Заявлений цивільний позов підтримала, просила стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду у сумі 1021 грн., що витрачено нею на лікування та моральну шкоду у сумі 20000 грн., яка полягає у моральних стражданнях понесених внаслідок ДТП, фізичному болю через заподіяні тілесні ушкодження та лікування. Із заявою про відшкодування шкоди до страхової компанії не зверталася. У судове засідання 18.08.2021 року потерпіла ОСОБА_9 не з'явилася, подала до суду заяву про подальший розгляд справи за її відсутності.
Цивільний позивач ОСОБА_8 , допитана судом в якості свідка, суду показала, що 21.01.2020 року за кермом автомашини марки Ford Focus їхала в напрямку м. Виноградів. Її водійський стаж становить 13 років, а даною автомашиною Ford Focus вона керує з 2014 року. На передньому пасажирському сидінні їхав її брат ОСОБА_10 , а на задньому - мати ОСОБА_6 та тітка ОСОБА_9 . У с. Заріччя перед поворотом був знак «Крутий поворот», вона зменшила швидкість та їхала зі швидкістю біля 30-40 км/год. Вона їхала своєю смугою руху та трималася на відстані біля 10 сантиметрів від свого правого узбіччя. Приблизно за 40 метрів до повороту вона побачила вантажівку, що їхала назустріч. Вантажівка тоді повністю була на своїй (зустрічній) смузі руху. Вантажівка повністю ще не виїхала з повороту, тільки кабіна машини. Вона не знижувала ще швидкість, оскільки ніякої загрози та перешкоди руху не бачила. Її машина рухалася по меншому радіусу руху, а вантажівка - по більшому. Поворот десь 90 градусів. Коли кабіна вантажівки проїхала повз їх машину, середину вантажівки та її задню частину винесло на їх зустрічну смугу руху, оскільки водій «зрізав» поворот. Фактично її машина була зажата між вантажівкою та краєм асфальтованої дороги, її смуга руху звузилася. Вивернути кермо вправо та з'їхати на своє узбіччя, щоб уникнути зіткнення, вона не могла, оскільки після ремонту автодороги узбіччя ще не було підсипано, тому було нижче від проїзної частини дороги приблизно на 20 сантиметрів. Задня частина вантажівки була на її смузі руху та зіткнення сталося на її смузі руху, біля правого узбіччя, в самому повороті. Автомашина Форд спочатку десь 5 метрів скользила по середині вантажівки, потім їх машина ударилася в колесо вантажівки, в автомашині Форд спрацювали подушки безпеки, після чого їх відкинуло вправо. На яку відстань відкинуло їх автомашину не знає, але машину не розвертало, вона зупинилася передньою частиною на їх смузі руху передом по їх напрямку руху. Від удару з машини витекло масло, уламки фар були перед машиною. Задня частина машини була на узбіччі. Водій вантажівки після зіткнення ще проїхав приблизно 9 метрів, вирівняв машину на своїй смузі руху, після чого зупинився. Заявлений цивільний позов підтримала, просила стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду у сумі 189050 грн., заподіяної внаслідок пошкодження автомашини, 2600 грн. витрат за проведення авто-товарознавчої експертизи. Пояснила, що звернулася також до страхової компанії, де їй повідомили, що сума полісу страхування обмежується сумою 100 000 грн., а здійснити страхове відшкодування зможуть тільки після ухвалення обвинувального вироку по справі. У судове засідання 18.08.2021 року цивільний позивач ОСОБА_8 не з'явилася, подала до суду заяву про подальший розгляд справи за її відсутності.
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 21.01.2020 року біля 14-15 години разом з сім'єю їхав в автомашині марки Ford Focus в напрямку м. Виноградів. За кермом була його сестра - ОСОБА_10 , він сидів на передньому пасажирському сидінні, а на задньому сидінні їхали мати ОСОБА_6 та тітка ОСОБА_9 . Погода була хороша, дорога суха, дорожнє полотно - новий асфальт, дорожньої розмітки не було, яких-небудь попереджувальних знаків він не бачив. У с. Заріччя перед поворотом (90 градусів) водій зменшила швидкість та їхала зі швидкістю біля 30-40 км/год. Приблизно за 40 метрів до повороту він побачив вантажівку, яка їхала назустріч. Всі їхали своєю смугою. Ніяких перешкод для руху не було. Водій автомашини Форд трималася правого боку, рухаючись на відстані біля 20 сантиметрів від узбіччя. Зіткнення сталося в самому повороті, на смузі руху автомашини Форд. Не зважаючи на те, що з боку руху вантажівки узбіччя було широким, водій вантажівки «зрізав поворот» та виїхав на зустрічну, тобто смугу руху автомашини Форд. Кабіна вантажівки вже з'їхала на свою смугу руху, а середина та задня частина вантажівки виїхала на їх (зустрічну) смугу руху. Смуга руху автомашини Форд звузилася і становила біля 2.20 метрів. З'їхати на узбіччя водій автомашини Форд не могла, оскільки після ремонту автодороги узбіччя ще не було підсипано, тому різниця між асфальтованою частиною дороги та узбіччям була десь 20 сантиметрів. Якби ОСОБА_8 намагалася з'їхати з дороги на узбіччя, автомашину б перекинуло. Фактично автомашина Форд опинилася зажатою між вантажівкою та краєм асфальтованої автодороги. Спочатку автомашина Форд скользила по середині вантажівки біля 2 метрів, а потім ударилася в заднє колесо. Від удару автомашину Форд трішки відкинуло в бік, після чого авто зупинилося практично на місці зіткнення. Уламки з лівого бампера та фар автомашини Форд були на смузі руху Форда. На місці водія спрацювала подушка безпеки. Водій вантажівки після зіткнення від'їхав вперед ще на метрів 6-7, вирівнявши машину на автодорозі на своїй полосі руху.
Свідок ОСОБА_11 суду показала, що працює продавцем в магазині, що розташований в с. Заріччя, вул. Гагаріна, №1, та знаходиться на відстані біля 20 метрів від місця ДТП. Саму дорожньо-транспортну пригоду не бачила, тільки чула який-то шум від удару. Пізніше вийшла на вулицю і бачила вантажівку та легковий автомобіль, який мав пошкодження передньої частини зліва.
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що 21.01.2020 року рухався за кермом власного авто в с. Заріччя в бік с. Сільце. Перед ним їхала ще одна легкова автомашина, попереду якої їхала вантажівка марки «MAN». Дорога була хороша, дорожньої розмітки ще не було. Швидкість руху була невелика, оскільки наближалися до повороту. Поворот і місцевість відкриті, тому оглядовість була хороша. Назустріч на своїй смузі руху їхала автомашина марки Форд, яка входила у поворот. Для вантажівки це був лівий поворот. З боку руху вантажівки було широке узбіччя та достатньо місця для маневру. Однак, водій вантажівки не прийняв на повороті праворуч, а змінив траєкторію руху і приблизно на 1 метр виїхав на смугу зустрічного руху. Він це бачив візуально, що вантажівка трималася не правого краю дороги, а їхала більш лівою стороною. Він бачив, що кабіна вантажівки вже в'їхала в поворот, а задня частина вантажівки виїхала на смугу зустрічного руху. Зіткнення з автомобілем Форд сталося на самому повороті, десь у задню частину вантажівки або між колесами, пошкодження автомашини Форд з боку шофера. Водій автомашини Форд не міг з'їхати на узбіччя, щоб уникнути зіткнення, оскільки з боку руху Форда узбіччя ще не було підсипано, тому між асфальтним покриттям дороги та узбіччям був великий обрив. Після зіткнення автомашини зупинилися, дорогу перекрили і проїзд транспорту до приїзду поліції заборонили. Зрозумівши, що дорога перекрита надовго, він розвернувся і поїхав з місця ДТП в об'їзд.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 висновок судової авто-технічної експертизи №9113 від 24.04.2020 року підтримав у повному обсязі. Показав, що для проведення експертизи щодо причин виникнення ДТП одного протоколу огляду місця події та схеми ДТП недостатньо, тому проводиться слідчий експеримент, під час якого встановлюються технічні дані, наприклад, щодо відстаней. Слідчий експеримент проводиться на підставі показів учасників ДТП та свідків, які з часом можуть змінюватися, тому схема, складена при огляді місця події, та дані слідчого експерименту можуть різнитися. Схема до протоколу огляду місця події містить більш вірогідні дані щодо місця зіткнення транспортних засобів, оскільки на ній зафіксовано те, що свідки одразу побачили, але Схема не містить технічних даних. Всі відстані (дані щодо видимості) встановлюються тільки за результатами слідчого експерименту. Він був присутнім під час проведення слідчих експериментів 20.02.2020 року і виконував технічну роботу щодо проведення замірів. Вихідні дані, які були отримані в результаті слідчих експериментів 20.02.2020 року, не пов'язані з видимістю. Замірялися показники відстаней, зокрема, на якій відстані вантажівка з'явилася перед легковим авто, коли на якій відстані виникла небезпека і що стало причиною зіткнення. Для встановлення цих даних час доби не мав значення, тому проведення слідчого експерименту в темну пору доби не могло вплинути на результати експерименту, тому не є порушенням.
Не зважаючи на невизнання обвинуваченим вини у пред'явленому обвинуваченні, вина ОСОБА_3 в судовому засіданні доведена як показами потерпілих та свідків, експерта, так і письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 21.01.2020 року, доданими до нього схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.01.2020 року та фототаблицею (том 2 а.с.1-7, 8, 9-11). Згідно вказаного протоколу та схеми до нього, загальна ширина дорожнього полотна становить 7,4 метри, тобто ширина кожної смуги по 3,7 метри; автомашина Форд Фокус знаходиться на своїй смузі руху, а праве заднє колесо - на узбіччі дороги; ушкодження зазнала передня ліва частина автомашини Форд, а осип скла з лівої передньої фари автомашини Форд знаходиться на смузі руху автомашини Форд, на відстані 3,9 метрів від краю протилежного узбіччя (фактично на відстані 20 см від імовірної середини проїзної частини дороги). Задня ліва частина автомашини МАН розташована на відстані 3,5 метрів від краю зустрічного узбіччя дороги. Дані обставини свідчать про те, що проїжджаючи поворот, задня частина автомашини МАН виїхала на смугу зустрічного руху та зіткнення автомашин сталося на полосі руху автомашини Форд Фокус.
-висновком судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу №10/76 від 18.02.2020 року, згідно якого на момент дослідження та на момент ДТП гальмівна система автомобіля марки Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_2 знаходиться в працездатному стані та дозволяє водію транспортного засобу контролювати його швидкість. Рульове керування на момент експертного дослідження знаходиться в непрацездатному стані через деформацію рульової тяги та пошкодження рульового колеса. Деформації та пошкодження, які спричинили до втрати працездатності системи рульового управління утворилися під час ДТП - в момент дії на автомобіль значних короткочасних ударних навантажень. На момент експертного дослідження світлова система автомобіля марки Ford Focus, р/н НОМЕР_2 знаходиться у непрацездатному стані. У зв'язку із значними пошкодженнями системи освітлення перевірити її технічний стан на предмет відповідності вимогам ПДР України та працездатність до моменту ДТП не виявилося можливим (том 2 а.с.15-23);
- висновком судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу №10/75 від 14.02.2020 року, згідно якого на момент дослідження та на момент ДТП робоча гальмівна система автомобіля марки «MAN», державний номерний знак « НОМЕР_1 », знаходилася в працездатному стані та могла виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи, які б могли виникнути безпосередньо перед ДТП, виявлено не було. Рульове керування на момент експертного дослідження та на момент ДТП знаходилася в працездатному стані та могла виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи, які б могли виникнути безпосередньо перед ДТП, виявлено не було. На момент експертного дослідження та на момент ДТП система освітлення та світлової сигналізації автомобіля марки «MAN», державний номерний знак « НОМЕР_1 », знаходилася у працездатному стані та могла виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи, які б могли виникнути безпосередньо перед ДТП, виявлено не було (том 2 а.с.25-35);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 20.02.2020 року, проведеного за участі свідка ОСОБА_10 , спеціаліста ОСОБА_13 та схемою до протоколу проведення слідчого експерименту від 20.02.2020 року (том 2 а.с.52-56);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.02.2020 року, проведеного за участі обвинуваченого ОСОБА_3 , спеціаліста ОСОБА_13 та схемою до протоколу проведення слідчого експерименту від 20.02.2020 року (том 2 а.с.57-61);
-висновком судової авто-технічної експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП №9113 від 24.04.2020 року, згідно якого в даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля марки «MAN», державний номерний знак « НОМЕР_1 » ОСОБА_3 , повинен був діяти згідно вимог пунктів 10.1 та 11.3 ПДРУ. В даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля марки Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_8 повинна була діяти згідно вимоги пункту 12.3 ПДРУ. Водій автомобіля марки Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_8 не мала технічної можливості зупинити керований нею транспортний засіб до місця зіткнення з автомобілем марки «MAN», державний номерний знак « НОМЕР_1 », шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виникнення їй небезпеки для руху. З технічної точки зору причиною виникнення даної ДТП стали дії водія автомобіля марки «MAN», державний номерний знак « НОМЕР_1 » ОСОБА_3 , який виїхав на смугу зустрічного руху на такій відстані від автомобіля марки Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_2 , на якій його водій ОСОБА_8 вже була позбавлена технічної можливості зупинити керований нею транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виникнення їй небезпеки для руху (том 2 а.с.37-39).
Висновок судової авто-технічної експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП №9113 від 24.04.2020 року повністю узгоджується з показами потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які були водієм/пасажирами автомашини марки Ford Focus, а також свідка ОСОБА_12 , який був очевидцем ДТП, які показали в судовому засіданні, що при здійсненні лівого повороту, задня частина автомашини марки «MAN» під керуванням ОСОБА_3 , виїхала на смугу зустрічного руху, де зіткнулася з автомобілем марки Ford Focus.
Захисник ОСОБА_5 вважав, що слідчі експерименти від 20.02.2020 року, проведені за участі свідка ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_3 , та схеми до них, проведені з порушенням процесуального закону, а дані, що містяться у протоколах проведення слідчого експерименту та схемах до них не відповідають дійсності, тому просив визнати такі недопустимими доказами. Вважав, що вказані документи не містять повної та достовірної інформації стосовно обставин та місця дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого було спотворено дані замірів при дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 21 січня 2020 року.
Крім того, просив визнати недопустимим доказом висновок експертизи №9113 від 24.04.2020 року, оскільки такий отриманий на підставі документів, що є недопустимими доказами.
Захисник посилався на те, що потерпілі та свідки (водій та пасажири автомобіля марки Ford Focus) в ході судового розгляду стверджували, що вантажний автомобіль вони побачили за 40-50 метрів до того, як під'їхали до повороту. В той же час, на думку захисника, в основу вихідних даних поставлено покази свідка ОСОБА_10 , а не водія ОСОБА_8 , згідно яких вантажний автомобіль «МАN», перед моментом зіткнення побачили за 8 метрів 70 сантиметрів, що є суттєвими розбіжностями.
Однак, з висновку експерта №9113 від 24.04.2020 року вбачається, що вихідні дані щодо відстані у 8 метрів 70 см застосовується саме до моменту небезпеки для автомобіля Ford Focus, коли водій автомобіля міг побачити не вантажний автомобіль, а те, що не зможе проїхати поворот.
Захисник вважав, що дані щодо відстані 8,7 метрів, при яких водій автомашини Форд побачила момент небезпеки, міг підказати сам експерт, який був присутній під час слідчого експерименту, оскільки в силу професійних знань він знав, що згідно формули саме ця відстань є тією відстанню, коли водій автомашини Форд вже не мала технічної можливості зреагувати, щоб уникнути зіткнення. Вважав, що вказана відстань у 8.7 метрів ніякими іншими доказами не підтверджується.
Суд вважає такі твердження захисника припущеннями, які спростовуються, у тому числі, показами обвинуваченого та свідків.
Так, свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_9 - водій та пасажири автомашини Форд - у судовому засіданні показали, що сам вантажний автомобіль вони побачили за 40-50 метрів, але тоді ще він не виїхав на зустрічну смугу руху, тому ще ніяких перешкод та небезпеки для руху автомашини Ford Focus не було. До проїзду повз їх машину кабіни вантажівки, що рухалася назустріч, вони ніякої небезпеки руху не спостерігали, оскільки кожний з двох транспортних засобів рухався своєю смугою руху. Сам факт небезпеки вони помітили безпосередньо перед зіткненням, проїжджаючи кабіну вантажівки МАН, коли при здійсненні повороту задня частина вантажівки виїхала на зустрічну (їх) смугу руху та зрозуміли, що вони фактично опинилися зажатими між вантажівкою та узбіччям, яке не було підсипано після прокладення нового асфальту. Вони відчули скрегіт і скользіння протягом кількох метрів автомашини Форд по середній частині вантажівки, а потім удар у заднє колесо вантажівки, від якого автомашину Форд відкинуло вправо. Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засідання також показав, що автомашина Форд проїхала повз кузов його машини, після чого він почув скрегіт. Перший контакт з автомашиною Форд відбувся у відбійник вантажівки, а потім удар у ліве заднє колесо. Тільки після цього він зрозумів, що щось сталося і зупинив вантажівку. До того часу, сам водій автомашини МАН - обвинувачений ОСОБА_3 - ніякої небезпеки для руху не спостерігав.
Враховуючи, вказані покази обвинуваченого та свідків, а також те, що довжина автомашини «MAN» становить біля 10 метрів, показник у 8,7 метрів, який застосований в якості вихідних даних при визначенні відстані, коли водій автомашини Форд могла побачити, що не зможе проїхати поворот, тобто визначення моменту небезпеки, є цілком обґрунтованим і таким, що узгоджується з перевіреними в ході судового розгляду доказами.
Як на підставу визнання протоколів слідчого експерименту від 20.02.2020 року, схем до вказаних протоколів та висновку експерта №9113 від 24.04.2020 року, недопустимими доказами, захисник послався також на те, що слідчий експеримент був проведений у темну пору доби, що могло спотворити сприйняття обставин справи учасниками експерименту, а як результат і отриманих вихідних даних, оскільки сама ДТП сталася в світлу пору доби.
Однак, допитаний в ході судового розгляду експерт ОСОБА_13 показав, що вихідні дані, які були отримані в результаті слідчого експерименту 20.02.2020 року, не пов'язані із видимістю. Замірялися показники відстаней, зокрема, на якій відстані вантажівка з'явилася перед легковим авто, коли на якій відстані виникла небезпека і що стало причиною зіткнення. Для встановлення цих даних час доби не мав значення, тому проведення слідчого експерименту в темну пору доби не могло вплинути на результати експерименту, тому не є порушенням.
Ніяких суперечностей між обставинами справи, встановленими в ході судового слідства, та вихідними даними, наданими для проведення експертизи, які б могли вплинути на результат експертизи, судом не виявлено.
При збиранні вказаних доказів, обставин, які б свідчили про істотне порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, та могли б бути підставою для визнання доказів недопустимими, судом також не встановлено.
Враховуючи наведене, суд вважає, що підстав для визнання протоколів слідчих експериментів від 20.02.2020 року та схем до них, а також висновку судової авто-технічної експертизи №9113 від 24.04.2020 року недопустимими доказами, не має.
Суд вважає безпідставним посилання захисника на те, що відмова у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення додаткової авто-технічної експертизи свідчить про порушення вимог щодо змагальності процесу та є порушенням права обвинуваченого на захист, оскільки по даній справі були проведені необхідні експертизи, а обставини ДТП встановлені на підставі дослідження сукупності інших доказів, у тому числі, показів обвинуваченого, потерпілих та свідків, тому проведення додаткової авто-технічної експертизи не є обов'язковим. Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду від 24.11.2020 року по справі №732/138/18.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_3 порушив вимоги положень пунктів 10.1 та 11.3 ПДРУ, оскільки при проїзді лівого заокруглення дороги, виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення з автомобілем марки «Ford Focus», державний номерний знак « НОМЕР_2 », який їхав назустріч під керуванням ОСОБА_8 .
Згідно висновку судово-медичної експертизи №41 від 10.03.2020 року, при стаціонарному обстеженні та лікуванні у потерпілої ОСОБА_6 діагностовано: ЗЧМТ: струс головного мозку, закритий перелом 8,9,10 ребер зліва, посттравматична лівобічна пневмонія, які могли бути спричинені в терміни, зазначені в обставинах справи від дії тупих, твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею за ударним механізмом спричинення чи ударі об такі, і такими могли бути окремі виступаючі внутрішні частини салону легкового автомобіля, в якому потерпіла знаходилася пасажиром заднього сидіння, і можуть розцінюватися, як спричинені пасажиру заднього сидіння легкового автомобіля при боковому зіткненні з вантажним автомобілем. Тілесне ушкодження у вигляді діагностованого клінічно струсу головного мозку за ступенем тяжкості кваліфікується, як легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 21 дня. Тілесні ушкодження у вигляді переломів 8,9,10 ребер зліва з розвитком посттравматичної лівобічної пневмонії за ступенем тяжкості кваліфікується, як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я більше як 21 день (том 2 а.с.41-46).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №78 від 15.04.2020 року, при обстеженні потерпілої ОСОБА_9 виявлено рубець шкірних покривів лівої ділянки лівої верхньої повіки, рубець шкірних покривів лівої щоки, рубець шкірних покривів ділянки підборіддя, рубець шкірних покривів верхньої третини лівої гомілки по передній поверхні. При стаціонарному обстеженні та лікуванні діагностовано: множинні забійно-рвані рани лівої верхньої повіки, лівої щоки, нижньої губи, забійна гематома верхньої третини лівої гомілки, консолідуючий перелом нижньої третини лівої малогомілкової кістки. Вказані тілесні ушкодження могли бути спричинені в терміни, зазначені в обставинах справи від дії тупих, тупогранних, твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею за ударним механізмом спричинення чи ударі об такі, і такими могли бути окремі виступаючі внутрішні частини салону легкового автомобіля, в якому потерпіла знаходилася пасажиром заднього сидіння. Тілесне ушкодження у вигляді рубця шкірних покривів верхньої третини лівої гомілки по передній поверхні, згідно медичної документації виникло внаслідок надання медичної допомоги і при встановленні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги експертом не береться. Тілесні ушкодження у вигляді забійної гематоми верхньої третини лівої гомілки, виявлених при обстеженні рубців шкірних покривів, які є наслідками загоєння ран, за ступенем тяжкості кваліфікується, як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 21 дня. Тілесне ушкодження у вигляді консолідуючого перелому нижньої третини лівої малогомілкової кістки за ступенем тяжкості кваліфікується, як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я більше як 21 день (том 2 а.с.47-51).
Саме порушення водієм ОСОБА_14 положень пунктів 10.1 та 11.3 ПДРУ знаходиться у прямому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди у виді завданих потерпілим тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Заслухавши покази обвинуваченого, потерпілих, свідків та експерта, пояснення цивільного позивача, дослідивши письмові докази, на які посилалися сторони кримінального провадження, дослідивши повно та всебічно всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, та дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд не визнає обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , його «щире каяття», оскільки під час судового розгляду справи обвинувачений не визнав своєї вини у пред'явленому обвинуваченні та не покаявся у скоєному.
Суд також не визнає обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , «вчинення злочину щодо особи похилого віку», оскільки злочин, який вчинив обвинувачений, не був спрямований на потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , які є особами похилого віку, а вчинений обвинуваченим проти безпеки руху і характеризується необережною формою вини, що визначається характером ставлення до наслідків. Таким чином, тілесні ушкодження були спричинені потерпілим з необережності.
Враховуючи наведене, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання винного, по справі не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 4 ч.2 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно ст. 12 ч.2 КК України (в редакції від 16.01.2020 року, що діяла на час вчинення злочину), злочин передбачений ст. 286 ч. 1 КК України відносився до злочинів невеликої тяжкості.
При призначенні покарання суд враховує, що злочин відноситься до категорії нетяжких злочинів, його вчинено з необережності, тобто умисел на вчинення кримінального правопорушення відсутній.
Суд також враховує особу винного, а саме: ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місто роботи - працює водієм ТОВ «ОСЯ-Транс» м. Ужгород, а також конкретні обставини справи та поведінку винного після вчинення злочину, зокрема, що він у вчиненому не покаявся, не намагався після пригоди надати потерпілим допомогу та усунути завдану шкоду, добровільно потерпілим шкоду не відшкодував.
Враховуючи наведене, а також, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. Суд вважає, що покарання у виді штрафу в розмірі, наближеному до мінімального, що передбачений санкцією статті 286 ч.1 КК України (в редакції від 16.01.2020 року), без позбавлення права керувати транспортними засобами, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів. Враховуючи, що обвинувачений працює водієм, що являється єдиним джерелом доходу обвинуваченого, має 41 рік водійського стажу, раніше до відповідальності за порушення ПДР не притягувався, позбавлення права керування транспортним засобом є недоцільним.
Щодо заявлених ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 цивільних позовів, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «MAN», державний номерний знак « НОМЕР_1 », допустив зіткнення з автомобілем марки «Ford Focus», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_8 , яка є власником вказаного транспортного засобу. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль марки «Ford Focus», державний номерний знак « НОМЕР_2 », зазнав пошкодження. Згідно висновку №22/2020 авто-товарознавчого дослідження з визначення матеріального збитку від 19.05.2020 року, матеріальний збиток, який завданий ОСОБА_8 внаслідок пошкодження належного їй автомобіля, становить 189050 грн. Крім того, ОСОБА_8 понесено витрати в розмірі 2600 грн. за проведення вказаного авто-товарознавчого дослідження. Загальний розмір заподіяної ОСОБА_8 матеріальної шкоди згідно поданого цивільного позову складає 191650 грн.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажирам автомобіля марки «Ford Focus», державний номерний знак « НОМЕР_2 » - потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження.
Потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_14 матеріальної шкоди у сумі 3256 грн., що було витрачено потерпілою на лікування, та моральної шкоди у сумі 20000 грн., яка полягає у моральних стражданнях понесених внаслідок ДПТ та фізичному болю через заподіяні тілесні ушкодження та лікування.
Потерпілою ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_14 матеріальної шкоди у сумі 1021 грн., що витрачено нею на лікування, та моральної шкоди у сумі 20000 грн., яка полягає у моральних стражданнях понесених внаслідок ДПТ, фізичному болю через заподіяні тілесні ушкодження та лікування.
За змістом частини 2 статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Тлумачення частини 1 статті 1172 ЦК України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Дана позиція суду узгоджується з позиціями Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 серпня 2020 року по справі № 905/1391/19, Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №355/1394/16-ц, Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №640/4185/15-ц, від 05.05.2018 у справі №910/14685/17.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_14 є водієм ТОВ «ОСЯ-Транс». Дорожньо-транспортна пригода, яка відбулася 21.01.2020 року за участі обвинуваченого ОСОБА_14 , сталася під час виконання ним трудових обов'язків як водія ТОВ «ОСЯ-Транс» та керування ним транспортним засобом марки «MAN», державний номерний знак « НОМЕР_1 », який перебуває у користуванні ТОВ «ОСЯ-Транс» на підставі договору оренди з фізичною особою, якою не являється ОСОБА_3 .
Про вказані обставини справи сторонам було відомо ще під час підготовчого провадження, однак, цивільні позивачі ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 розпорядившись своїми правами на власний розсуд, ТОВ «ОСЯ-Транс» не залучили до участі у справі в якості цивільного позивача та позовних вимог до вказаної юридичної особи, яка є роботодавцем обвинуваченого, не заявили.
Відповідно до ст. 62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Враховуючи наведене, не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Оскільки ОСОБА_14 під час скоєння злочину керував транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків, за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди повинен відповідати роботодавець обвинуваченого - ТОВ «ОСЯ-Транс», а не обвинувачений.
Враховуючи наведене, суд вважає відмовити у задоволенні цивільних позовів ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , оскільки такі подані не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.
Відповідно до вимог ст.124 ч.2 КПК України, суд вважає стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення експертиз на загальну суму 3204,50 грн. (том 2 а.с.14,24,36).
Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Іршавського райсуду на автомобіль марки «MAN», державний номерний знак « НОМЕР_1 », та автомобіль марки «Ford Focus», державний номерний знак « НОМЕР_2 », скасовано ухвалами слідчого судді Іршавського райсуду від 19 лютого 2020 року та 28 квітня 2020 року.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст. 286 ч.1 КК України в редакції від 16.01.2020 року, ст. ст. 368-370, 374 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у сумі 5100 (п'ять тисяч сто) грн., що відповідає 300 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян, без позбавлення права керування транспортними засобами.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про стягнення 191 650 грн. матеріальної шкоди - відмовити.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про стягнення 1 021 грн. матеріальної шкоди та 20 000 грн. моральної шкоди - відмовити.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди у сумі 3 256 грн. та 20 000 грн. моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у сумі 3204 (три тисячі двісті чотири) гривні 50 копійок за проведення експертиз.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд.
Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілій ОСОБА_9 та цивільному позивачу ОСОБА_8 .
Захисник, потерпіла, представник потерпілих та цивільного позивача мають право отримати копію вироку в суді.
Головуюча : ОСОБА_1