Справа № 456/3390/21
Провадження № 3/456/1757/2021
іменем України
20 серпня 2021 року місто Стрий Львівської області
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., розглянувши матеріали, котрі надійшли від Стрийського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженого, працюючого керівником випробувальної лабораторії ТзОВ «ДОБРОБУТ-АВТО» дільниця № 3.7. (пересувне устаткування), номер у реєстрі 00817, пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 127-1 КУпАП, -
ОСОБА_2 , будучи керівником випробувальної лабораторії ТзОВ «ДОБРОБУТ-АВТО», номер у реєстрі 00817,31.05.2021 року о 14 год. 26 хв. по вул. Зваричі, буд. 15-д у м. Стрий Львівської області видав протокол проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу № 00817-00709-21, бланк серія ВС № 127974, на транспортний засіб марки DAF CF 85.380, д.н.з. НОМЕР_1 , з порушенням вимог законодавства у сфері здійснення обов'язкового технічного контролю, а саме: на фото перевірки гальмової системи методом стендових випробувань і загального вигляду транспортного засобу на гальмовому, номерного знака та увімкнених сигналів гальмування, котрий долучений до протоколу, зафіксовано,що вищевказаний транспортний засіб не має заднього захисного пристрою, обов'язкова наявність котрого передбачена вимогами пункту 6.8.12. ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», та є порушенням вимог Порядку проведення перевірки технічного стану автомобіля, зокрема додатку 5 до цього Порядку (код оцінки невідповідності технічного стану 904.010. - немає заднього захисного пристрою).
ОСОБА_1 , будучи двічі повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки кожного разу суддю не повідомив. Крім того, інформація про розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127-1 КУпАП кожного разу розміщувалася на офіційному веб-порталі «Судова влада України» цього місцевого суду у розділі «інформація для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ (https://stm.lv.court.gov.ua), та була загальнодоступною.
Також, в силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України вважав за доцільне розглядати дану справу за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою дотримання вимог ст. 38 КУпАП щодо строку накладення адміністративного стягнення, котрий закінчується 31.08.2021 року. При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), котре набуло статусу остаточного та відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов такого висновку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Так, відповідно до ч. ч. 1-8 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років ; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України" . Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища. Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України. Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік. На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу.
У свою чергу, Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 року за № 137.
Відповідно до ч. 1 ст. 127-1 КУпАП видача документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, з порушенням порядку проведення перевірки технічного стану такого транспортного засобу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи посадовою особою суб'єкта проведення обов'язкового технічного контролю, який має на відповдіному праві необхідне обладнання, наведених вище вимог Закону України «Про дорожній рух» та вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року за № 137 «Про затвердження Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів» не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127-1 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів ст. ст. 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 447369, котрий складений 06.07.2021 року о 09 год. 50 хв. у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Закону України «Про дорожній рух» та вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року за № 137 «Про затвердження Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів»;
- вимогою Регіонального сервісного центру МВС України у Волинській області від 09.06.2021 року за вих. № 31/3-2061, скерованою до Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, про вжиття заходів для притягнення до адміністративної відповідальності керівника випробувальної лабораторії ТзОВ «ДОБРОБУТ-АВТО» дільниця № 3.7. (пересувне устаткування), номер у реєстрі 00817, - ОСОБА_1 , якийпорушив вимог законодавства у сфері здійснення обов'язкового технічного контролю, а також приєднаними до неї фотоматеріалами перевірки транспортного засобу;
- поясненнями ОСОБА_1 від 06.07.2021 року, наданими ним під час оформлення відносно нього вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, згідно з котрими він повністю підтвердив викладені у вказаному протоколі обставини, зокрема й щодо перебування на посаді керівника випробувальної лабораторії ТзОВ «ДОБРОБУТ-АВТО» дільниця № 3.7. (пересувне устаткування), номер у реєстрі 00817,та видання 31.05.2021 року, із накладенням його електронного цифрового підпису, протоколу проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу № 00817-00709-21, бланк серія ВС № 127974, на транспортний засіб марки DAF CF 85.380, д.н.з. НОМЕР_1 , котрий складений з порушенням вимог законодавства у сфері здійснення обов'язкового технічного контролю.
Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127-1 КУпАП, оскільки останній, будучи уповноваженою на те посадовою особою, видав документ про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, з порушенням порядку проведення перевірки технічного стану такого транспортного засобу.
Відтак, при накладені адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст. ст. 34, 35 цього Кодексу обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність останнього, у зв'язку з чим вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч. 1 ст. 127-1 КУпАП, - у вигляді сплати штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 454 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 33-35, 40-1, 127, 245, 251-252, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 (одна тисяча триста шістдесят) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. судового збору.
Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якої її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Строк пред'явлення даної постанови до виконання становить три місяці.
Суддя В.Я. Микитин